Рішення № 82494877, 04.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Київ №826/17159/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представників:

позивача - адвоката Табачної В.Л.,

відповідача - Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кулик Наталії Михайлів-ни - Шадури А .М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до державного реєстра-тора Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коронівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки Валерія Миколайовича, держав-ного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кулик Наталії Михайлівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить визнати протиправними і скасувати:

1) рішення державного реєстратора Київської філії КП "Реєстрація бізнесу" Коро-нівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки В.М. про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 41728096 від 21.06.2018;

2) рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Кулик Н.М. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №41862713 від 02.07.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2018 відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 .

Підстава позову до державного реєстратора Сороки В.М. є порушення ним вимог ст. 10, 18, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме належним чином не перевірив подані третьою особою для державної реєс-трації документи, внаслідок чого прийняв оскаржуване рішення про реєстрацію права, що суперечить рішенню суду, згідно з яким квартира АДРЕСА_1 визнана за позивачем, а також постанові державного виконавця про арешт майна боржника.

Підстава позову до державного реєстратора Кулик Н.М. є порушення нею вимог ст. 10, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме не врахування наданого позивачем судового рішення, згідно з яким вказана квартира визнана за ним.

Вважає оскаржувані рішення незаконними і такими, що порушили його майнові права.

Від державного реєстратора Сороки В.М. відзив на позов не надходив. Поштова корес-понденція, надіслана на адресу філії, повернулася до суду без вручення відповідачу з незалежних від суду причин (не вірна адреса), у зв`язку з чим та згідно з ч. 11 ст. 126, п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України судові повістки та копії судових рішень вважаються належно вруче-ними відповідачу.

Від представника державного реєстратора Кулик Н.М. Бондар О.Г. надійшов відзив на позов, в якому вона просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення, яке відповідає вимогам ст. 10, п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 12, 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.205 №1127 (далі - Порядок №1127), оскільки відповідачем встановлено суперечність між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Від третьої особи пояснення на позов до суду не надходили.

Під час розгляду справи по суті в судовому засіданні представник позивача адвокат Табачна В.Л. підтримала позов з наведених у позовній заяв підстав.

Представник державного реєстратора Кулик Н.М. Шадура А.М. заперечила проти позову до цього відповідача з підстав, наведених у відзиві на позов.

Інші учасники справи до судового засідання не прибули, причин неприбуття суду не повідомили, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, які прибули до судового засідання, дослі-дивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи і відповідні їм правовід-носини.

У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №761/29113/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про поділ майна подружжя та визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та поділ майна подружжя.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25.01.2016 у цій справі, копія якого наявна у справі (а.с. 16-25), виділено із спільної сумісної власності подружжя позивачу трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 11.04.2016, копія якого наявна у справі (а.с. 26-33), рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25.01.2016 скасовано та ухвалено нове рішення, яким, серед іншого, виділено із спільної сумісної власності под-ружжя позивачу трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2016, копія якої наявна у справі (а.с. 34-41), рішення Апеляційного суду міста Києва від 11.04.2016 скасовано, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25.01.2016 залишено в силі.

Постановою Верховного Суду України від 12.07.2017 з урахуванням ухвали цього ж суду від 06.09.2017 про внесення виправлення, копії яких наявні у справі (а.с. 49-56), ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2016 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визначення місця прожи-вання дитини, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

При цьому із змісту цих рішень і копій ухвал Верховного Суду України від 16.05.2017, від 23.05.2017 і окремої думки від 23.05.2017 (а.с. 42-48) вбачається, що перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2016 здійснювався у частині визначення місця проживання дитини.

Згідно з копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухо-ме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29.03.2017 №83734070 (а.с. 80) рішенням державного реєстратора №34447555 від 24.03.2017 за позивачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25.01.2016 №761/29113/14-ц та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2016.

Згідно з копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.07.2018 №129674690 (а.с. 83) рішенням Державного реєстратора Київської філії КП "Реєстрація бізнесу" Коронівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки В.М. про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 41728096 від 21.06.2018 14:54:37 право власності на вищевка-зану квартиру зареєстровано за третьою особою.

Як вбачається з цієї Інформації, підставою для прийняття цього рішення зазначено: рішення Апеляційного суду міста Києва від 11.04.2016 №761/29113/14-ц, постанова Верхов-ного Суду України від 12.07.2017, постанова Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2018, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.11.2017, ухвала Верховного Суду України від 06.09.2017.

Позивач звернувся до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із заявою про реєстрацію права власності від 23.06.2018 №28870095, в якій просив зареєструвати за ним право власності на вищевказану квартиру.

Рішенням державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Кулик Н.М. №41862713 від 02.07.2018, копія якого наявна у справі (а.с. 86), відмовлено у державній реєстрації права власності на вищевказану квартиру. Підставою відмови зазначено ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 18, 23 Порядку №1127, а також те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна реєстрація права власності на вказану квартиру з а іншою особою, право власності якої не скасовано, і те, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 12.07.2017 ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2016 скасовано, справу направ-лено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Спірні правовідносини виникли у сфері державної реєстрації речових прав на нерухо-ме майно і стосуються правомірності рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та відмову в державній реєстрації таких прав. Спірні правовідносини не стосуються встановлення (визнання) адміністративним судом права влас-ності або інших речових прав на майно, щодо якого проведена спірна державна реєстрація прав. Право власності на майно вирішено в межах цивільної справи №761/29113/14-ц.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952), Порядком №1127.

Як визначено у п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952 (у редакції, чинній на час виникнення спірних проавідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону №1952 державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно (п. 1);

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупи-нення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (п. 2).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №1952 порядок державної реєстрації прав передбачає, зокрема наступне:

- прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

- виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

- встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

- перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні дер-жавної реєстрації прав).

Частиною 2 ст. 18 Закону №1952 передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною 4 ст. 18 Закону №1952 передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідно-сті законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до п.п. 6, 7 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком (п. 6). Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. У разі коли оригінали доку-ментів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства (п. 7)

Відповідно до п. 12 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для держав-ної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявлени-ми та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Відповідно до п. 23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Частиною 1 ст. 24 Закону №1952 передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

- подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (п. 4);

- наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 5);

- наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно (п. 6).

Частиною 1 ст. 27 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9).

Як вбачається із встановлених судом фактичних обставин справи, на час прийняття оскаржуваних рішень (червень, липень 2018р.) набрало законної сили рішення Шевченківсь-кого районного суду міста Києва від 25.01.2016 у справі №761/29113/14-ц у частині розподілу майна подружжя, зокрема щодо виділення із спільної сумісної власності подружжя позивачу трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Дослідивши надані третьою особою державному реєстратору Сороці В.М. документи для державної реєстрації права власності на вказану квартиру, а саме: рішення Апеляційного суду міста Києва від 11.04.2016 №761/29113/14-ц, постанова Верховного Суду України від 12.07.2017, постанова Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2018, ухвала Вищого спеціа-лізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.11.2017, ухвала Верховного Суду України від 06.09.2017, копії яких наявні справі (а.с. 26-33, 49-66, 75-79), суд дійшов висновку, що заявлене третьою особою речове право вони не підтверджували.

Так, із змісту постанови Верховного Суду України від 12.07.2017 та ухвали цього ж суду від 06.09.2017 вбачається, що ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2016, якою скасовано рішення Апеляційного суду міста Києва від 11.04.2016 та залишено в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25.01.2016, була скасована лише в частині задоволення позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Із змісту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.11.2017 вбачається, що рішення Апеляційного суду міста Києва від 11.04.2016 було скасовано також в частині вирішення позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини та залишено в цій частині в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25.01.2016.

Із змісту постанови Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2018 вбачається, що вона стосується розгляду питання про внесення описки у рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25.01.2016 щодо суми компенсації, тобто вказана постанова не пов`язана з визнанням прав на квартиру.

Таким чином, із змісту поданих третьою особою судових рішень можна було чітко встановити, яке саме рішення і в якій частині залишено в силі або було скасовано, а також те, що подані документи не давали змоги встановити набуття третьою особо речових прав на квартиру, що є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №1952.

Крім цього, вірними є доводи позивача про те, що спірна державна реєстрація права відбулася за наявності зареєстрованого обтяження на все майно позивача.

Так, позивачем надано копію постанови старшого державного виконавця Шевченків-ського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіаль-ного управління юстиції у місті Києві Полісмака О.О. від 16.02.2018 ВП№55814760 про арешт майна боржника (а.с. 84), згідно з якою на все майно, що належить позивачу, в межах суми боргу (296141,34 грн.) накладено арешт, а також копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 27.06.2018 №129277196 (а.с. 81, 82), згідно з якою державним реєстратором Полісмаком О.О. на підставі рішення індексний номер 39922513 від 28.02.2018 внесено запис про обтяження №25065065 у вигляді арешту всього нерухомого майна позивача.

Під час судового засідання представники сторін визнали, що державний реєстратор Сорока В.М., проводячи спірну державну реєстрацію права власності за третьою особою, міг бачити вказаний запис про обтяження та повинен був його врахувати.

Дана обставина також свідчить про наявність у відповідача - державного реєстратора Сороки В.М. підстави для відмови у державній реєстрації прав, визначеній у п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону №1952.

Отже, погоджуючись із позивачем, суд вважає, що відповідач - державний реєстратор Сорока В.М. в порушення п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону №1952 і п. 12 Порядку №1127 належним чином подані документи і відповідність заявлених прав відомостям, що містяться у поданих документах, а також наявність підстав для відмови в державній реєстрації, не перевірив, внаслідок чого прийняв рішення про реєстрацію права власності за відсутності законних підстав для цього та всупереч визначеним у п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 24 Закону №1952 підставам для відмови у державній реєстрації прав.

Дослідивши надані позивачем державному реєстратору Кулик Н.М. документи, а саме: рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25.01.2016 №761/29113/14-ц, рішення Апеляційного суду міста Києва від 11.04.2016 №761/29113/14-ц, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2017, постанову Верховного Суду України від 12.07.2017, ухвалу Верховного Суду України від 06.09.2017, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміналь-них справ від 29.11.2017, копії яких додані відповідачем до відзиву (а.с. 200-224), суд дійшов висновку, що вони підтверджували заявлене позивачем речове право на квартиру.

Недоліків в оформленні цих документів відповідачем не встановлено і під час розгля-ду справи судом зазначено не було. При цьому з доданих відповідачем до відзиву на позов копій паспорту позивача (с.с. 1-7) і квитанції від 23.06.2018 №N0JVH44038 (а.с. 198, 199), вбачається виконання позивачем вимог щодо підтвердження особи-заявника та щодо сплати ним адміністративного збору за державну реєстрацію прав у сумі 180 грн.

Таким чином, подані позивачем документи свідчать про наявність визначеної у п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону №1952 підстави для проведення державної реєстрації прав.

Посилання ж відповідача у відзиві на п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону №1952 як на підставу для відмови у державній реєстрації прав з огляду на наявні суперечності між заявленим позива-чем та вже зареєстрованим за третьою особою речовим правом на квартиру, суд вважає необґрунтованим, оскільки з поданих позивачем документів ніяких суперечностей не випливає. Лише наявність запису про право власності на нерухоме майно за третьою особою не свідчить про наявність суперечностей, якщо заявником подані необхідні і достатні документи, які підтверджують заявлене ним право. При цьому відповідачем не враховано, що право власності третьої особи було зареєстровано на підставі тих самих документів, що й подані позивачем, тому їх належна перевірка давала відповідачу підстави для висновку про відсутність суперечностей.

Посилання в оскаржуваному рішенні від 02.07.2018 на те, що постановою Верховного Суду України від 12.07.2017 скасовано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2017 та направлено справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, не свідчить про наявність суперечностей між заявлени-ми та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно і не спростовує наявність підстав для проведення державної реєстрації права власності, оскільки відповідач не врахував, що справа направлена на новий розгляд у частині визначення місця проживання дитини, що не пов`язано з речовим правом на квартиру.

Отже, заперечення відповідача не доводять правомірність прийнятого ним рішення та не спростовують доводів позивача і наданих ним доказів, які свідчать про відсутність підстав для відмови в державній реєстрації прав та водночас про наявність підстав для проведення такої реєстрації.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність оскар-жуваних рішень відповідачів, оскільки їх прийнято з порушенням вищевказаних вимог Закону №1952 і Порядку №1127 та майнових прав позивача, тому вимоги про визнання оскаржуваних рішень протиправними і їх скасування є обґрунтованими і підлягають задоволенню з цих підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 134, 139, 242-246, 250, 251 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2 повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коронівської сільської ради Недри-гайлівського району Сороки Валерія Миколайовича про державну реєстрацію прав та обтя-жень, індексний номер: 41728096 від 21.06.2018.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення Державного реєстратора Департа-менту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кулик Наталії Михайлівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №41862713 від 02.07.2018.

Позивач: ОСОБА_2 ;

АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі:

1) Державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коронівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сорока Валерій Миколайович; 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 24, офіс 2.

2) Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київ-ської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кулик Наталія Михайлівна; АДРЕСА_3 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

ОСОБА_3 ;

АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст. ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня складення рішення у повному обсязі.

Повний текст рішення складено 19.06.2019.

Суддя Д.А. Костенко