Рішення № 82494135, 20.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002869

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Голенко М.В. протиправною щодо не закінчення виконавчого провадження ВП № 57152310 з виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 року по справі № 813/1901/18 та зобов`язати його вчинити всі необхідні дії для закінчення виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 року по справі № 813/1901/18 стягнуто з позивача податковий борг в сумі 13447,52 грн. до бюджету.

17.08.2018 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 813/1901/18. 06.09.2018 року Головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Голенко М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57152310 на виконання рішення суду від 06.07.2018 року.

Позивач зазначає, що оскільки з вересня 2018 року по березень 2019 року повністю сплатив заборгованість в сумі 13447,52 грн., 24.04.2019 року звернувся із заявою на ім`я начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Бассараба Т.Ю., в якій просив закінчити виконавче провадження №57152310 з виконання виконавчого листа № 813/1901/18 виданого 17.08.2018 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення боргу в сумі 13447,52 грн. на користь держави у зв`язку з його фактичною оплатою, до якої долучив квитанції про сплату боргу та квитанцію №218 від 24.04.2019 року про сплату виконавчого збору та витрат на виконавче провадження.

28.05.2019 року позивач отримав відповідь від 23.05.2019 року В-3/16034 у якій зазначалося про те, що у наданих квитанціях відсутня інформація про призначення платежу, згідно якого рішення суду здійснювались оплати та повідомлено, що з метою закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» необхідно надати повідомлення стягувача про сплату боргу чи платіжні документи про сплату такого з відповідним призначенням.

Позивач стверджує, що з наданих ним органу державної виконавчої служби квитанцій вбачається наявність обставин, які зобов`язують державного виконавця закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відтак, бездіяльність державного виконавця щодо не закінчення виконавчого провадження ВП № 57152310 є протиправною.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

20.06.2019 року на електронну пошту суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Суд зазначає, що такий відзив подано з порушенням строку встановленого в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 10 червня 2019 року, оскільки даною ухвалою було роз`яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу до 19.06.2019 року.

У поданому на позовну заяву відзиві відповідач проти позову заперечує з підстав, що у заяві про відкриття виконавчого провадження від 05.09.2018 року стягувач – Головне управління ДФС у Львівській області не конкретизує природу суми податкового боргу, зазначаючи лише про стягнення 13447,52 грн. до бюджету.

Надані позивачем квитанції на загальну суму 14784,19 грн. (з різними призначеннями) не можуть бути враховані як сплата податкового боргу по даному виконавчому провадженні АСВП № 57152310, оскільки в них не зазначено згідно з якого рішення суду здійснювались проплати.

Відтак, для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю необхідно надати повідомлення стягувача, в даному випадку Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу чи платіжні документи про сплату такого з відповідним призначенням.

У зв`язку з вищенаведеним у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, ухвалою судді від 10 червня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року позов Головного управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 податковий борг в сумі 13 447 (тринадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. 52 коп. до бюджету.

17 серпня 2018 року на виконання вищевказаного рішення суду Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 813/1901/18.

06.09.2018 року Головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Голенко Мартою Василівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 13447,52 грн., підстава виконавчий лист № 813/1901/18, виданий 17.08.2018 року Львівським окружним адміністративним судом.

Згідно з квитанцією № 0.0.1146107039.1 від 28.09.2018 року ОСОБА_1 сплачено 655,00 грн., – призначення платежу: акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

Згідно з квитанцією № 0.0.1131166142.1 від 12.09.2018 року ОСОБА_1 сплачено 10000, 00 грн., – призначення платежу: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв;

Згідно з квитанцією № 0.0.1294492096.1 від 14.03.2019 року ОСОБА_1 сплачено 673,19 грн., – призначення платежу: акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

Згідно з квитанцією № 0.0.1131167209.1 від 12.09.2018 року ОСОБА_1 сплачено 2070, 00 грн., – призначення платежу: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування;

Згідно з квитанцією № 0.0.1135027578.1 від 17.09.2018 року ОСОБА_1 сплачено 226,00 грн. – призначення платежу: військовий збір;

Згідно з квитанцією № 0.0.991603743.1 від 19.03.2018 року ОСОБА_1 сплачено 650, 00 грн., – призначення платежу: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування;

Згідно з квитанцією № 0.0.1131168842.1 від 12.09.2018 року ОСОБА_1 сплачено 510, 00 грн., – призначення платежу: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами.

24.04.2019 року позивач звернувся до начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Бассараба Т.Ю. із заявою про закінчення виконавчого провадження № 57152310 з виконання виконавчого листа №813/1901/18, виданого 17.08.2018 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 13447,52 грн. у зв`язку з його фактичною оплатою. До заяви долучив належним чином завірені копії квитанцій.

У відповіді від 23 травня 2019 року №В-З/16034 на звернення позивача від 24.04.2019 року № 6005/15.4-42 Сихівським відділом державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області повідомлено наступне:

Боржником сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, які перераховано в дохід держави відповідно до законодавства.

У квитанціях, наданих у відділ відсутня інформація про призначення платежу згідно якого рішення суду здійснювались проплати.

З метою закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» просимо надати повідомлення стягувача про сплату боргу чи платіжні документи про сплату такого з відповідним призначенням.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» протиправною, оскільки вважає, що ним фактично виконано в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 цього ж Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2018 року виконавчим документом за такою є виконавчий лист виданий 17.08.2018 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з позивача на користь держави 13447,52 грн.

Як слідує з наявних в матеріалах справи копій квитанцій № 0.0.1146107039.1 від 28.09.2018 року, № 0.0.1131166142.1 від 12.09.2018 року, № 0.0.1294492096.1 від 14.03.2019 року, № 0.0.1131167209.1 від 12.09.2018 року, № 0.0.1135027578.1 від 17.09.2018 року, № 0.0.991603743.1 від 19.03.2018 року, № 0.0.1131168842.1 від 12.09.2018 року позивачем в повному обсязі сплачено зазначену у виконавчому документі суму боргу в розмірі 13447,52 грн., а також виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Щодо зазначених у відповіді від 23 травня 2019 року В-З/16034 посилань відповідача на необхідність надання позивачем повідомлення стягувача про сплату боргу чи платіжні документи про сплату такого з відповідним призначенням суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Відтак, державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача та належного, своєчасного і ефективного виконання судового рішення не позбавлений можливості самостійно звернутися до Головного управління ДФС у Львівській області для отримання тієї інформації, про яку зазначає у відповіді від 23 травня 2019 року В-З/16034.

Разом з тим, нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку боржника звертатися до стягувача з метою отримання від нього повідомлення про сплату боргу, натомість таке право, зважаючи на приписи пункту 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» надано саме державному виконавцю.

Також судом не враховуються покликання відповідача на необхідність надання платіжних документів про сплату боргу з відповідним призначенням, оскільки з наявних в матеріалах справи копій квитанцій слідує, що в кожній з них зазначено призначення платежу, а саме: по квитанції № 0.0.1146107039.1 від 28.09.2018 року – призначення платежу: акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; по квитанції № 0.0.1131166142.1 від 12.09.2018 року – призначення платежу: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв; по квитанції № 0.0.1294492096.1 від 14.03.2019 року – призначення платежу: акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; по квитанції № 0.0.1131167209.1 від 12.09.2018 року – призначення платежу: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування; по квитанції № 0.0.1135027578.1 від 17.09.2018 року – призначення платежу: військовий збір; по квитанції № 0.0.991603743.1 від 19.03.2018 року – призначення платежу: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування; по квитанції № 0.0.1131168842.1 від 12.09.2018 року – призначення платежу: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами.

Таким чином, наявними в матеріалах справи копіями квитанцій із зазначеними у них призначенням платежу підтверджується сплата позивачем суми боргу у розмірі 13447,52 грн., а також виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, що є фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а відтак підставою для закінчення виконавчого провадження, передбаченою пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вимога державного виконавця щодо надання позивачем повідомлення стягувача про сплату боргу чи платіжні документи про сплату такого з відповідним призначенням, що зазначена у відповіді від 23 травня 2019 року В-З/16034 не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, позивачем належними та допустимими доказами доведено фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом відповідно до приписів пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», натомість відповідачем не спростовано своєї бездіяльності щодо не закінчення виконавчого провадження, тому така є бездіяльність є протиправною, а позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки, судом визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не закінчення виконавчого провадження, відповідно позовна вимога в частині зобов`язання відповідача вчинити всі необхідні дії для закінчення виконавчого провадження підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 109) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо не закінчення виконавчого провадження ВП №57152310 з виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 року по справі № 813/1901/18.

Зобов`язати Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області вчинити дії для закінчення виконавчого провадження ВП № 57152310.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 109, код ЄДРПОУ 35009295) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 20.06.2019 року.

Суддя Клименко О.М.