Рішення № 8247869, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/68811.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укіо банк Лізинг»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро –21»

Приватного підприємства «Літком»

Простягнення 510442,70 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Башук Т.В. –дов. № Д033/09 від 20.0.2009 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укіо банк Лізинг»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро –21»та Приватного підприємства «Літком»про стягнення 510442,70 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 1 не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати щомісячних лізингових платежів за наданий в користування транспортний засіб відповідно до Договору фінансового лізингу № КL 0903282 від 16 березня 2009 року.

Ухвалою від 12.10.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.11.2009 року.

В судовому засіданні 02.11.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 02.11.2009 року надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача 2 в судове засідання 02.11.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 02.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 27.11.2009 року.

В судовому засіданні 27.11.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував та надав додаткові документи по справі.

В судове засідання 27.11.2009 року представник відповідача 2 не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 27.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 11.12.2009 року.

В судовому засіданні 11.12.2009 року представник позивач подав документи на вимогу ухвали суду та усні пояснення по суті спору.

Представники відповідачів в судове засідання 11.12.2009 року не з’явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.12.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укіо банк Лізинг» (лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро –21»(лізингоодержувач, відповідач 1) був укладений Договір фінансового лізингу № КL 0903282 (далі –Договір), відповідно до умов п. 1.1 якої лізингодавець, відповідно до заявки лізингоодержувача, надає останньому право на час строку лізингу володіти і користуватися майном в порядку цього Договору та на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов’язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів. Після завершення строку лізингу при виконанні лізингоодержувачем всіх умов цього Договору, майно передається у власність лізингоодержувачу.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що майно передане лізингоодержувачу на умовах даного Договору є власністю лізингодавця впродовж всього строку дії Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору всі платежі, що виплачуються лізингодавцю на підставі цього Договору, лізингоодержувач виконує в строки і на умовах, вказаних в Спеціальних умовах фінансування і Уточненому графіку платежів. На дату передачі майна (або його частини), відповідно до умов цього Договору, лізингодавець складає уточнений графік платежів. Сторони домовилися, що всі лізингові платежі оплачуються або на 15 день місяця, при цьому перший період починається від дня передачі предмету лізингу лізингоодержувачу і до 15 числа місяця, наступного за місяцем передачі або на 30 день місяця, при цьому перший період починається від дня передачі предмету лізингу лізингоодержувачу і до 30 числа місяця наступного за місяцем передачі. Датою останнього платежу є останній день строку лізингу.

Згідно до пункту 3.2 Договору лізингоодержувач повинен оплачувати лізингодавцю лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок, вказаний лізингодавцем у розділі 14 цього Договору. Якщо в уточненому графіку платежів є формула розрахунку платежів, то лізингоодержувач на дату оплати самостійно розраховує суми, які підлягають оплаті, відповідно до наведеної формули і оплачує їх. Усі необхідні платежі за Договором повинні бути сплачені в повному обсязі на дату вказану в уточненому графіку платежів, якщо платіж буде оплачений частково, то такий платіж буде вважатися неоплаченим. Якщо строк оплати чергового лізингового платежу відповідно до уточненого графіка платежів припадає на неробочий день, то лізигноодержувач зобов’язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, за яким настає такий неробочий (вихідний) день.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що при розрахунку платежів і здійсненні оплати за цим Договором, вважається що в місяці 30 (тридцять) днів, а в році –360 (триста шістдесят) днів.

Пунктом 11.6 Договору передбачено, що коли лізингоодержувач істотно порушує даний Договір, то лізингодавець має право вимагати, щоб лізингоодержувач через певний час, але не пізніше п’ятнадцяти робочих днів, усунув вчинене правопорушення, якщо це можливо за даних обставин. Коли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець має право вимагати від лізигноодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи), які залишилися до кінця строку лізингу, або розірвати Договір. Після розірвання Договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких настав до дня розірвання Договору, неоплачену вартість предмета лізингу на дату розірвання Договору та штраф у розмірі 30 % від неоплаченої вартості предмета лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов’язані з розірванням Договору. Лізингоодерчувач повинен повернути ліингодавцю предмет лізингу в такому стані в якому одержав його, беручи до уваги нормальний знос. Коли лізингоодержувач не прибув, щоб передати предмет лізингу, то лізингодавець має право узяти його одноособово.

Крім того, 16 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укіо банк Лізинг»(кредитор, лізингодавець, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро –21»(боржник, лізингоодержувач, відповідач 1) та Приватним підприємством «Літком»був укладений Договір поруки № Р 0903282 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх його зобов’язань перед кредитор, що виникли з Договору фінансового лізингу № КL 0903282 від 16 березня 2009 року (в подальшому –Договір лізингу), як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.           

На виконання умов Договору позивач передав відповідачеві транспортний засіб –трактор Fendt 930 Vario, 2006 року випуску, шасі 930213629, двигун 16414295481424, державний номер якого № 12227 КС, власником якого є позивач та загальна вартість якого становить 107811,28 у.о., що підтверджується актом прийому-передачі від 16 березня 2009 року, проте відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання, а саме не здійснював щомісячні платежі за період з червня по серпень 2009 року, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість з урахуванням відсотків в розмірі 136600,01 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 30.11.2009 року.

26 серпня 2009 року позивач звертався до відповіда 1 з вимогою розірвати договір, а до відповідача 2 з вимогою погасити існуючу заборгованість по щомісячним лізинговим платежам, що підтверджується копіями фіскальних чеків та описом вкладення у ціний лист, однак претензії залишені відповідачами без задоволення та належного реагування.

Відповідно до частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а до відносин пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

З положень статті 543 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, розміру позовних вимог не оспорили, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу по лізинговим платежам з урахуванням відсотків нормативно та документально доведені, а тому підлягають до стягнення солідарно з відповідачів 1 та 2 в сумі 136600,01 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 10.2 Договору за невчасне виконання зобов’язань передбачених пунктами 2.4, 2.6, 3.1, 3.2 і 6.4 даного Договору лізингоодержувач зобов’язується виплатити пеню у розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день оплати. Нарахування пені починається на наступний день після закінчення строку і закінчується після оплати лізтнгоодержувачем відповідних сум, не враховуючи день оплати цих сум. Лізингоодержувач самостійно розраховує суму пені відповідно до положень цього Договору. Оплата пені не звільняє лізингоодержувача від виконання основного зобов’язання.

Пунктом 11.6 Договору передбачено, що коли лізингоодержувач істотно порушує даний Договір, то лізингодавець має право вимагати, щоб лізингоодержувач через певний час, але не пізніше п’ятнадцяти робочих днів, усунув вчинене правопорушення, якщо це можливо за даних обставин. Коли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець має право вимагати від лізигноодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи), які залишилися до кінця строку лізингу, або розірвати Договір. Після розірвання Договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких настав до дня розірвання Договору, неоплачену вартість предмета лізингу на дату розірвання Договору та штраф у розмірі 30 % від неоплаченої вартості предмета лізингу.

Позивач керуючись п.п. 10.2 та 11.6 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 784,73 грн. та 373057,96 грн. штрафу.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням пунктів 10.2 та 11.6 Договору, кількості днів прострочення, розмірів прострочених лізингових платежів, офіційного курсу гривні до євро на дату підписання уточненого графіку та максимального курсу купівлі євро за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу та дату розірвання Договору фінансового лізингу, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро –21»(місцезнаходження: 01010, м. Київ, Печерський р-н, вул. І. Мазепи, 26, код ЄДРПОУ 35851425) та Приватного підприємства «Літком»(місцезнаходження: 16100, Чернігівська обл., Сосницький р – н, смт. Сосниця, вул. Корнєва, 87, код ЄДРПОУ 33450637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укіо банк Лізинг»(місцезнаходження: 04053, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Кудрявська, буд. 5, код ЄДРПОУ 34003114) 136 600 (сто тридцять шість тисяч шістсот) грн. 01 коп. - основного боргу, 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 73 коп. –пені, 373 057 (триста сімдесят три тисячі п’ятдесят сім) грн. 96 коп. –штрафу, 5104 (п’ять тисяч сто чотири) грн. 43 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

27.01.2010 року