Рішення № 8247824, 21.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/50821.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Україна» ДоЗакритого акціонерного товариства «Нова лінія» Простягнення 88755,08 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаОлексик С.М. Від відповідачаКолісник С.Є. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення 88755,08 грн., з яких 82940,81 грн. основного боргу, 4371,34 грн. пені, 622,28 грн. 3% річних, 820,65 грн. інфляційних нарахувань.

07.12.09р. Позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшив та збільшив розмір окремих вимог та просить суд стягнути з Відповідача 13113,83 грн., з яких 3680,84 грн. основного боргу, 6876,92 грн. пені, 988,95 грн. 3% річних та 1567,12 грн. інфляційних нарахувань.

17.12.09р. Позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій в якій зменшив та збільшив розмір окремих вимог та просить стягнути з Відповідача 13911,68 грн., з яких 3680,84 грн. основного боргу, 6751,72 грн. пені, 1003,97 грн. 3% річних та 2475,15 грн. інфляційних нарахувань.

21.01.10р. ухвалою суду провадження у справі в частині стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 3680,60 грн. було припинено.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №3067/71010 Р. На виконання умов договору Позивач здійснив поставку товару, а Відповідач прийняв товар.

За отриманий товар Відповідач розрахувався частково та несвоєчасно, в зв’язку з чим повинен сплати борг з урахуванням індексу інфляції, три відсотки річних від простроченої суми та пеню.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог Позивача мотивуючи наступним. У Відповідача відсутня заборгованість перед Позивачем, оскільки він провів кінцеві розрахунки з Позивачем, у зв’язку з чим є підстави для припинення провадження у справі в цій частині з підстав, зазначених в п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Здійснений Позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат не відповідає дійсності, оскільки Позивачем невірно визначений термін протягом якого Відповідач зобов’язаний був сплатити поставлені йому товари.

Ухвалою від 17.11.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 10.12.09р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.12.09р.

Ухвалою від 17.12.09р. розгляд справи був відкладений на 21.01.10р. в зв`язку з необхідністю витребування судом нових доказів у справі.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

          10.10.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №3067/71010 Р, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити та передати у власність Відповідача товари разом із усіма їх приналежностями та документами, що стосуються товарів, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору, а Відповідач зобов’язався прийняти товари та оплатити їх на умовах цього договору.

          Відповідно до п.5.1. договору Відповідач оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок Позивача протягом 120 банківських днів з моменту прийому товару Відповідачем за умови, що Позивач надасть належним чином оформлені податкові та видаткові накладні до головного офісу Відповідач, в термін не більше ніж 3 календарних дні з дня поставки товарів.

          Згідно з п.8.4 договору за порушення строку оплати товару, визначеного п.5.1. договору Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов’язань.

          На виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар вартістю 608908,09 грн., що підтверджується актом звірки, видатковими накладними, залученими до матеріалів справи.

          Відповідач за поставлений товар розрахувався частково та несвоєчасно в сумі 608907,85грн., що підтверджується банківськими виписками, накладними на повернення товару та листом про залік взаємних вимог, залученими до матеріалів справи.

          Станом на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар складає 0,24 грн., що підтверджується матеріалами справи.

          Спір виник з причини того, Відповідач не розрахувався вчасно та в повному обсязі з Позивачем за поставлений товар у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Як встановлено судом, 10.10.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №3067/71010 Р, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити та передати у власність Відповідача товари разом із усіма їх при належностями та документами, що стосуються товарів, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору, а Відповідач зобов’язався прийняти товари та оплатити їх на умовах цього договору. Відповідно до п.5.1. договору Відповідач оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок Позивача протягом 120 банківських днів з моменту прийому товару Відповідачем за умови, що Позивач надасть належним чином оформлені податкові та видаткові накладні до головного офісу Відповідач, в термін не більше ніж 3 календарних дні з дня поставки товарів.

          Як встановлено судом, на виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар вартістю 608908,09 грн., що підтверджується актом звірки, видатковими накладними, залученими до матеріалів справи. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково та несвоєчасно в сумі 608907,85грн., що підтверджується банківськими виписками, накладними на повернення товару та листом про залік взаємних вимог, залученими до матеріалів справи.           Станом на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар складає 0,24 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 0,24 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 2475,39 грн. та 3% річних в сумі 1003,97 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, згідно з п.8.4 договору за порушення строку оплати товару, визначеного п.5.1. договору Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов’язань.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 6751,72 грн.

Судом не приймаються доводи Відповідача щодо невірного розрахунку Позивачем індексу інфляції, 3% річних та штрафних санкцій, оскільки за матеріалами справи, зокрема уточненими розрахунками, Позивач нараховує штрафні санкції після спливу 120 банківських днів з дня приймання Відповідачем товару, які вказані у відзиві самим Відповідачем.

Оскільки Відповідач сплатив зменшену Позивачем суму боргу після подачі позову до суду судові витрати в цій частині підлягають покладенню на Відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Нова лінія»(02091, м.Київ, Харківське шосе, буд. 168; код 30728887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Україна»(43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Зв’язківців, 1А, 45624, Волинська обл., Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 3Б; код 33381637) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п’ять) грн. 39 коп., пеню в розмірі 6751 (шість тисяч сімсот п’ятдесят одна) грн. 72 коп., 3% річних в розмірі 1003 (одна тисяча три) грн. 97 коп., державне мито в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. 74 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн. 21 коп.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

Рішення підписане 27.012010р.