Рішення № 8247659, 19.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/52419.11.09 За позовом                     Закритого акціонерного товариства «Промарматура»

До відповідача          Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Третя особа                    на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»

Про                               стягнення 113363,18 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача          Невська Н.С. (за дов.)

Від відповідача          не з’явились

Від третьої особи          Якименко Ю.А. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство «Промарматура»до дочірнього підприємства «Укрнафтогазкоплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення з останнього 113363,18 грн., в тому числі: 69039,12 грн. основного боргу, 5316,96 грн. трьох процентів річних, 39007,10 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою суду від 06.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/524 та призначено розгляд останньої на 28.09.2009 р..

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що оскільки ним не отримано коштів від споживача строк оплати, згідно з умовами договору, не настав.

Також представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Судом клопотання відхилено як необґрунтоване.

У судовому засіданні представники сторін подали спільну заяву про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 28.09.2009 р. продовжено строк вирішення спору, відкладено розгляд справи на 22.10.2009 р. та залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта».

У наданих суду поясненнях третя особа послалась на відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості перед відповідачем.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

29.12.2004 р. між дочірнім підприємством «Укрнафтогазкомплект»(покупцем) та закритим акціонерним товариством «Промарматура»(постачальником) був укладений договір № 629-04 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов’язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Продукцію), а покупець прийняти і оплатити продукцію на умовах, викладених в Договорі.

Згідно з п. 2.2. Договору загальна сума договору складає суму підписаних специфікацій.

Відповідно до п. 3.2. Договору попередня оплата або оплата після поставки продукції зазначаються в кожній специфікації.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі продукції протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції - відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта».

Відповідно до п. 10.1. (в редакцій додаткової угоди) строк дії Договору продовжено до 31.12.2006 р..

Специфікацією № 9 було передбачено постачання продукції на суму 69039,12 грн. Умови оплати - по факту.

19.10.2006 р. на виконання умов Договору позивач на підставі накладної № 853/10 поставив продукцію на суму 69039,12 грн., яка була прийнята відповідачем, що підтверджується довіреністю № 576622 від 19.10.2006 р..

19.01.2009 р. постачальником була направлена покупцю претензія № 1-ПА/ю з вимогою провести оплату, яка покупцем задоволена не була.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 69039,12 грн. відповідачем не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 69039,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Твердження відповідача про, те що ним не отримано коштів від споживача, а тому, згідно з п. 3.5 Договору, строк оплати не настав, не приймається судом до уваги, оскільки 30.01.2007 р. відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»здійснило остаточний розрахунок з відповідачем.

Отже, виходячи з визначеного п. 3.5 Договору строку оплати, зобов’язання відповідача є простроченим з 06.02.2007 р..

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 69039,12 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі здійсненим судом розрахунком сума трьох процентів річних, що підлягає стягненню з відповідача за період з 06.02.2007 р. по 20.05.2009 р., складає 4738,16 грн., а інфляційна складова боргу становить 36176,50 грн. (105215,62 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 105215,62 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 4738,16 грн. трьох процентів річних грн., а разом 109953,78 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 2830,60 грн. інфляційних витрат та 578,80 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 1099,54 грн. державного мита та 114,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», (03062, м. Київ, вул. Нагірна, 27, рахунок 260033022693 в АК ПІБ ЗАТ м. Києва, МФО 300012, код 30167066) на користь закритого акціонерного товариства «Промарматура»(49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17, рахунок 2600130029001 в АБ «Кредит-Дніпро», МФО 305749, код 21871578) 105215,62 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 4738,16 грн. трьох процентів річних, 1099,54 грн. державного мита та 114,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову судом відмовлено.

Повернути закритому акціонерному товариству «Промарматура»(49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17, рахунок 2600130029001 в АБ «Кредит-Дніпро», МФО 305749, код 21871578) з державного бюджету України 194,5 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 25.01.2010 р.