Рішення № 8247608, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/32526.01.10 За позовом          Комунального підприємства з утримання та експлуатації

житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

до                     Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду Голосіївського району»

про                     стягнення 9883,72 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Калінчук В.В.

Від відповідачів Дідус В.Ю.

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України після оголошеної в судовому засіданні перерви.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»про стягнення з відповідача заборгованості та пені по Договору №3673 від 15.04.05р., всього в сумі 9883,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2009р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники Відповідача у судових засіданнях підтримували викладені у відзиві обставини. Також у судовому засіданні 12.01.10р. представник відповідача усно уточнив, що визнає заборгованість по орендній сплаті частково, а саме в розмірі - 3946,80 грн., яка виникла до закінчення строку дії Договору №3673 від 15.04.05р. (усне визнання представником відповідача частини суми боргу зафіксовано в протоколі судового засідання від 12.01.10р.); в іншій частині представник відповідача вимоги відхилив та вважає їх необґрунтованими.

В судовому засіданні 12.01.10р., за згодою присутніх представників сторін, судом оголошено про закінчення розгляду справи по суті, та для оголошення вступної та резолютивної частин рішення по справі, з врученням повного тексту рішення, судом оголошено перерву на 26.01.10р.

Сторони завчасно та належним чином повідомлені судом про призначення засідання на 26.01.10р. –а саме в судовому засіданні 12.01.10р. представникам сторін було оголошено про закінчення розгляду справи по суті, та за їх згодою, оголошено перерву в судовому засіданні для на 26.01.10р., про що зроблено відповідний запис в протоколі судового засікання від 12.01.10р.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові пояснення, заслухавши усні пояснення присутніх представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської Ради від 01.03.2001 № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація», було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 № 2419, будинок № 10 по вул. Борщагівській закріплено за Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на праві повного господарського відання.

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(Позивач) та Комунальне підприємство «Голосіїво - житло»(повним правонаступником якого, відповідно до наданих суду установчих документів, є Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району») (Відповідач) уклали Договір оренди житлового приміщення від 15.04.2005 № 3673 (Договір).

Договір було укладено на строк з 15.04.2005р. до 01.10.2005р.

Приміщення було передано Позивачем Відповідачу за актом прийому-передачі приміщення (додаток №1 до Договору).

Строк дії Договору пролонговано додатковими угодами: від 18.02.2008 №1 з 01.10.2006 по 30.09.2007; від 18.02.2008 № 2 з 01.10.2007 по 31.03.20008; від 12.05.2008 № 3 з 01.04.2008 по 30.06.2008; від 16.07.2008 № 4 з 01.07.2008 по 31.07.2008; від 23.09.2008 № 5 з 01.08.2008 по 31.01.2009.

На підставі додаткової угоди від 18.02.2008 № 1 до Договору розмір орендної плати було встановлено у сумі 620 грн. 40 коп. за один місяць (в т.ч. ПДВ).

Додатковою угодою від 18.02.2008 № 2 до Договору сторони дійшли згоди змінити п. 1.2. та п.п. 2.1.1 Договору, виклавши їх у такій редакції:

«п. 1.2. Жиле приміщення, що надається в оренду, квартира № 191 будинку № 10 на вул. Борщагівській м. Києва. Загальна площа орендованих приміщень складає 59,8 кв.м.

п.п. 2.1.1 На підставі рішення Київради від 27.05.2004 № 262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд»та рішення Київради від 28.09.2006 № 18/75, договором встановлюється плата за оренду житлового приміщення, яку сплачує Орендар у сумі 11,00 грн. на місяць за 1 кв. м. загальної площі, що складає 657,80 грн., у т.ч. ПДВ 109,63 грн.»

Відповідно до п. 2.1.2 Договору, орендні платежі сплачуються Орендарем (Відповідачем) Орендодавцю (Позивачу) щомісячно до 10 числа поточного місяця. За несвоєчасне внесення орендних платежів Орендар (Відповідач) сплачує Орендодавцю (Позивачу) пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з відзиву та пояснень відповідача, він вважає, що Договір було розірвано, оскільки Листом №523-498 від 23.03.09р. він звертався до Позивача про розірвання Договору.

Проте в матеріалах справи відсутні докази надіслання даного листа Відповідачем Позивачу, або отримання даного листа Позивачем наручно чи іншим способом, або надання Позивачем згоди на даний листа та на розірвання Договору.

Відповідачем також не надано доказів що Договір було розірвано в судовому порядку.

Враховуючи все вищенаведене, судом не приймаються твердження Відповідача щодо розірвання Договору.

Як вже зазначалось вище, строк дії Договору останній раз було пролонговано Додатковою угодою від 23.09.2008 № 5 - з 01.08.2008 по 31.01.2009р.

Відповідно до п. 6.2 Договору, цей договір може бути продовжений за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від Орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.

В матеріалах справи відсутні докази продовження строку дії Договору після 31.01.09р., а отже строк дії Договору закінчився та продовжений не був.

Відповідно до п. 6.3. Договору, після закінчення терміну дії договору або у випадку відмови Орендаря від оренди жилого приміщення, воно передається Орендодавцю за актом прийому-передачі.

Сторонами не надано суду акту прийому-передачі (повернення) жилого орендованого за Договором приміщення від Відповідача (орендаря) Позивачу (орендодавцю), з чого суд приходить до висновку, що орендоване за Договором жиле приміщення (квартира № 191 будинку № 10 на вул. Борщагівській м. Києва, загальна площа 59,8 кв.м.) Відповідачем (орендарем) Позивачу (орендодавцю) не поверталась та перебуває в фактичному користуванні Відповідача поза строком дії Договору оренди.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 2.1.2 Договору, орендні платежі сплачуються Орендарем (Відповідачем) Орендодавцю (Позивачу) щомісячно до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 2.1.7 Договору, орендні платежі та оплата комунальних послуг сплачуються орендарем (Відповідачем) по день фактичної передачі Орендодавцю (Позивачу) жилого приміщення за Актом прийому-передачі.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору, а саме проводив оплату орендних платежів несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати за Договором, згідно з якими заборгованість Відповідача по орендній платі за період: серпень 2008р., вересень 2008р., жовтень 2008р., листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., червень 2009р., загалом складає 7235,80 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості по орендній платі за Договором в розмірі 7235,80 грн.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна позиція викладена в п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. №01-8/211, де зазначено, що згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Суд погоджується з розрахунком пені наданим позивачем у розмірі 2647,92 грн., який нарахований у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та на підставі передбаченої Договором відповідальності у вигляді сплати пені відповідно до п. 2.1.2 Договору.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем пені за порушення умов Договору в частині сплати орендної плати, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені за порушення умов Договору в частині сплати орендної плати в розмірі 2647,92грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги до Відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення Позивача з позовом до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»(м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 17-б; ідентифікаційний код 32375554) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код 31454734) 7235 (сім тисяч двісті тридцять п’ять) грн. 80 коп. заборгованості, 2647 (дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 92 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.О.Домнічева