Рішення № 8247516, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/2618.01.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Луганська телефонна компанія”

До           Товариства з обмеженою відповідальністю “Європейський кредитний стандарт”

Простягнення 1 402,00 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаКарасьова Ю.О. —представник за довіреністю від 17.09.2009 р. № 3/184

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2009 року Товариство обмеженою відповідальністю “Луганська телефонна компанія” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю “Європейський кредитний стандарт” 1 395,94 грн. заборгованості з оплати послуг, наданих за договором від 13.11.2006 р. № 88944 та 6,06 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 р. № 46/18, яку призначено до розгляду на 21.12.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 р. розгляд справи було відкладено на 18.01.2010 р. зважаючи на неподання витребуваних судом документів та неявку представників сторін.

У судове засідання, призначене на 18.01.2010 р., відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/26 від 01.12.2009 р. та від 21.12.2009 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача суму боргу, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на невиконання відповідачем обов’язку з оплати наданих йому послуг відповідно до укладеного сторонами договору від 13.11.2006 р. № 88944.

На підтвердження факту надання зазначених послуг суду надано договір з додатком, рахунки на оплату.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

13.11.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганська телефонна компанія” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Європейський кредитний стандарт” уклали договір № 88944 (надалі —договір), за умовами якого позивач (підприємство зв'язку) зобов’язався надати послуги електрозв'язку (послуги міського, міжнародного, міжміського телефонного зв'язку та послуги мережі Інтернет), а відповідач —(споживач) своєчасно оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 4.1 договору послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати з поданням рахунків (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.6 договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З позовної заяви, прояснень представника позивача та приєднаних до матеріалів справи письмових доказів слідує, що позивач надавав відповідачеві послуги міського, міжнародного, міжміського телефонного зв'язку та послуги мережі Інтернет. За надані послуги за період з січня 2007 р. по червень 2008 р. та послуги мережі Інтернет з січня 2007 р. по травень 2007 р. відповідач заборгував позивачу 1 395,94 грн., що підтверджується виставленими позивачем рахунками (в матеріалах справи).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення заборгованості, заявлені вимоги не оспорив.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов’язань за укладеним з позивачем договором від 13.11.2006 р. № 88944, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 1 395,94 грн. боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6,06 грн. пені.

Відповідно до п. 5.8 договору у випадку несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки згідно зі ст. 14 Закону України “Про зв'язок”.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд не вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, оскільки з такого розрахунку та приєднаних до справи доказів не вбачається можливим співставити та відповідно визначити точний період прострочення відповідачем грошового обов’язку за договором і суму прострочення. На цій підставі, вимоги позивача в частині стягнення 6,06 грн. пені судом відхиляються.

Виходячи з положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Європейський кредитний стандарт” (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2, н.п. № 43, ідентифікаційний код 34614745) на користь Товариства обмеженою відповідальністю “Луганська телефонна компанія” (91006, м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 1 Б, ідентифікаційний код 13413790) 1 395 (одну тисячу триста дев'яносто п'ять) грн. 94 коп. боргу, 101 (сто одну) грн. 56 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять шість) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині вимог у позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко