Рішення № 8247336, 14.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/69614.12.09 За позовом                    Прокурора Радомишльського району Житомирської області в інтересах держави в особі Державного підприємства “Радомишльське лісомисливське господарство” (орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції –Державний комітет лісового господарства) До відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікоіл ЛТД”

Про                               стягнення 6217049,13 грн.

                                                                                Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від прокуратури Некрасов О.М. (за дов.)

Від позивача           Шатило Л.К. (за дов.)

Від відповідача           Чегодаєв В.О. (за дов.)

В судовому засіданні 14.12.2009 р. на підставі ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) “Вікоіл ЛТД” на користь державного підприємства (далі –ДП) “Радомишльське лісомисливське господарство” заборгованості у сумі 126088,64 грн., а саме: заборгованість за договором позики –110000,00 грн., штрафні санкції –16088,64 грн.

Позовні вимоги мотивовано наступним. Відповідно до умов укладеного з відповідачем договору позики від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08 позивач надав відповідачу безвідсоткову позику у сумі 367763,44 грн., а відповідач зобов’язався повернути надану позику у повному обсязі до 30.04.2009 р. Однак, відповідач, порушуючи взяті на себе зобов’язання, не повернув суму позики у повному обсязі, в зв’язку з чим станом на день подання позовної заяви виникла заборгованість у розмірі 110000,00 грн. З огляду на не належне виконання грошових зобов’язань позивач нарахував відповідачу штрафні санкції за несвоєчасне повернення позики на суму 16088,64 грн.

Ухвалою суду від 19.11.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/696 та призначено розгляд останньої на 14.12.2009 р.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог і просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 116088,64 грн.

Відповідач надав пояснення, що станом на день розгляду справи заборгованість перед позивачем становить 100000,00 грн..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, суд встановив:

10.12.2008 р. між ДП “Радомишльське лісомисливське господарство” (позикодавець) та ТОВ “Вікоіл ЛТД” (позичальник) укладено договір позики №ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08, відповідно до якого позикодавець надає позичальнику безвідсоткову позику в сумі 367 763,44 грн. без ПДВ, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти в термін не пізніше 10 березня 2009 р. (п. 1.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 09.03.2009 р. до договору від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08 п. 1.1 Договору викладено в наступній редакції: “Позикодавець надає Позичальнику безвідсоткову позику в сумі 367763,44 грн. без ПДВ, а Позичальник зобов’язується повернути кошти в термін не пізніше “30” квітня 2009 р.”

Позикодавець надає позику позичальнику протягом 5 календарних днів з моменту підписання цього Договору. Повернення коштів позикодавцю здійснюється позичальником самостійно. Можливо повернення грошових коштів частинами. (п. 2.1, 2.2 Договору).

На підтвердження факту належного виконання своїх договірних зобов’язань по наданню позики, позивач надав до матеріалів справи платіжне доручення № 561 від 11.12.2008 р. на суму 367763,44 грн., одержувач ТОВ “Вікоіл ЛТД”, призначення платежу - безвідсоткова позика згідно з договором позики від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08.

Згідно з довідкою від 28.07.2009 р. № 650 ТОВ “Вікоіл ЛТД” була надана поворотна фінансова допомога у сумі 367763,44 грн. Дані кошти ТОВ “Вікоіл ЛТД” мало повернути до 30.04.2009 р.

Відповідач частково повернув суму отриманої позики, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 31.03.2009 р. № 639 на суму 100000,00 грн., одержувач: ДП “Радомишльське лісомисливське господарство”; призначення платежу: повернення позики на зворотній основі згідно з договором від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08; від 10.06.2009 р. № 967 на суму 10000,00 грн., одержувач: ДП “Радомишльське лісомисливське господарство”; призначення платежу: повернення позики на зворотній основі згідно з договором від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08; від 10.06.2009 р. № 962 на суму 20000,00 грн., одержувач: ДП “Радомишльське лісомисливське господарство”; призначення платежу: повернення позики на зворотній основі згідно з договором від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08; від 03.06.2009 р. № 913 на суму 20000,00 грн., одержувач: ДП “Радомишльське лісомисливське господарство”; призначення платежу: повернення позики на зворотній основі згідно з договором від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08; від 15.05.2009 р. № 826 на суму 17763,44 грн., одержувач: ДП “Радомишльське лісомисливське господарство”; призначення платежу: повернення позики на зворотній основі згідно з договором від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08; від 12.03.2009 р. № 606 на суму 50000,00 грн., одержувач: ДП “Радомишльське лісомисливське господарство”; призначення платежу: повернення позики на зворотній основі згідно з договором від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08; від 03.07.2009 р. № 1040 на суму 40000,00 грн., одержувач: ДП “Радомишльське лісомисливське господарство”; призначення платежу: повернення позики на зворотній основі згідно з договором від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08; від 28.08.2009 р. № 80 на суму 10000,00 грн., одержувач: ДП “Радомишльське лісомисливське господарство”; призначення платежу: повернення позики на зворотній основі згідно з договором від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08. Загальна сума повернутої позики складає 267763,44 грн.

Судом встановлено, що в порушення взятих на себе за договором позики від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08 зобов’язань по поверненню суми позики, відповідач перерахував відповідачу лише частину суму, в зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 100000,00 грн.

У відповідності до ч.1. ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Також, відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до ч 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В договорі від 10.12.2008 р. № ФІН-ДП-ЛТД-10/12/08 в редакції додаткової угоди № 1 від 09.03.2009 р. визначений строк повернення позики чіткою календарною датою –30.04.2009 р..

Відповідач не заперечує проти того, що ним неналежним чином виконані взяті за договором зобов’язання по поверненню позики.

Судом встановлено прострочення з боку відповідача повернення позики у сумі 100000,00 грн. Вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 16088,64 грн. за прострочення повернення позики також підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При порушенні строків повернення фінансової допомоги позичальник виплачує позикодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення. ( п. 3.2 Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Згідно з довідкою ЄДРПОУ та статуту позивача, ДП “Радомишльське лісомисливське господарство” є державним підприємством і належить до державної форми власності. Позивачем надано до матеріалів справи розрахунок пені за не своєчасне повернення позики на суму 16088,64 грн. Розрахунок позивача суд приймає як вірний, а за таких умов, сума пені підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вікоіл ЛТД” (01103, м. Київ, вул. Щорса, 18, код ЄДРПОУ 32308598, р/р 260043011047 в АКБ “Національний кредит”, м. Київ, МФО 320702) на користь державного підприємства “Радомишльське лісомисливське господарство” (12201, Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, вул. Київська, 6, код ЄДРПОУ 13568251, р/р 26006055925767, Житомирське РУ “ЗАТ КБ “Приватбанк”, м. Житомир, МФО 311744) отримані за договором позики кошти у сумі 100000,00 грн., 16088,64 грн. пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вікоіл ЛТД” (01103, м. Київ, вул. Щорса, 18, код ЄДРПОУ 32308598, р/р 260043011047 в АКБ “Національний кредит”, м. Київ, МФО 320702) до Державного бюджету України 1160,88 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                    С.А. Ковтун

Рішення підписано 25.01.2010 р.