Рішення № 8247326, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/64825.01.10 За позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Волейбольний клуб «Локомотив»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Козаренко С.М. –предст.,

Від Відповідача не з’явилися,

Обставини справи:

Державна акціонерна холдингова компанія «Артем»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Волейбольний клуб «Локомотив»про стягнення 168160,00 грн. заборгованості, 19326,57 грн. пені, 7934,96 грн. інфляційних втрат та 3 839,90 грн. - 3% річних від суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Угодою № 7 від 02.09.2008 з Додатком до неї та Угодою № 3 від 02.01.2009 в частині оплати наданих Позивачем послуг.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.09.2008 між Спортивним клубом «Сокіл»Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»та Товариством з обмеженою відповідальністю Волейбольний клуб «Локомотив»укладено Угоду № 7, відповідно до умов якого Позивач надає для проведення учбово-тренувальних занять ігровий зал з його приміщеннями та обладнанням на період з 01.09.2008 по 30.12.2008, а Замовник (Відповідач) зобов’язується сплатити суму, вказану в Угоді.

Додатковою угодою до Угоди № 7 від 02.09.2008 сторони погодили, що за вказаною угодою Позивачем надається 320,5 годин учбово-тренувальних занять на суму 76920,00 грн.

02.01.2009 сторони уклали Угоду № 3, якою погодили надання Позивачем послуг користування ігровим залом з його підсобними приміщеннями та обладнанням для проведення учбово-тренувальних занять на період з 02.01.2009 по 30.04.2009 в кількості 388,5 годин на суму 93240,00 грн.

За своєю правовою природою укладені між сторонами Угода № 7 від 02.09.2008 з Додатковою угодою та Угода № 3 від 02.01.2009 є договорами про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

На виконання Угоди № 7 від 02.09.2008 Позивачем надано обумовлені вказаною угодою послуги, про що між сторонами підписано відповідні Акти від 30.09.2008 на суму 23040,00 грн., від 31.10.2008 на суму 24120,00 грн., від 30.11.2008 на суму 23040,00 грн., від 30.12.2008 на суму 6720,00 грн.

Про надані Позивачем послуги на підставі Угоди № 3 від 02.01.2009 сторони підписали наступні Акти: від 30.01.2009 на суму 23040,00 грн., від 28.02.2009 на суму 24120,00 грн., від 30.04.2009 на суму 23040,00 грн., від 31.03.2009 на суму 23040,00 грн.

Відповідно до п. 4 Угоди № 7 від 02.09.2008 та Угоди № 3 від 02.01.2009 оплата коштів Відповідачем проводиться після підписання угоди в триденний термін згідно з пред’явленим рахунком Позивача. Відповідач має право проводити оплату помісячно або за весь період разом.

Відповідачем, в свою чергу, оплата наданих Позивачем послуг здійснена 12.03.2009 частково в розмірі 2 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

З метою сплати заборгованості, що виникла у Відповідача, Позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Волейбольний клуб «Локомотив»направлено претензії № 6ПР-18-344 від 25.02.2009 та № 6ПР-495 від 19.03.2009 з вимогами щодо оплати наданих послуг.

Судом встановлено, що Відповідачем відповіді на претензії не надано, грошові кошти в розмірі 168160,00 грн. Позивачу не сплачені.

Таким чином, Позивач свої зобов’язання за Угодою № 7 від 02.09.2008 з Додатковою угодою та Угодою № 3 від 02.01.2009 виконав в повному обсязі, а Відповідач вчасно не розрахувавшись по цим Угодам за отримані послуги, порушив взяті на себе договірні зобов’язання, в результаті чого заборгував перед Позивачем 168160,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати Позивачу заборгованості в сумі 168160,00 грн. Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені Позивачем, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача 168160,00 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктами 11 Угоди № 7 від 02.09.2008 та Угоди № 3 від 02.01.2009 передбачено, що в разі порушення термінів оплати, визначених в Угодах, Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми платежу за кожен день прострочення.

З урахуванням положень п. 4 Угоди № 7 від 02.09.2008 Відповідач є таким, що прострочив виконання зобов’язань з оплати наданих Позивачем послуг з 01.01.2009 в сумі 76920,00 грн., та в сумі 74920,00 грн. з 12.03.2009. Крім того, Позивачем прострочено виконання грошових зобов’язань за Угодою № 3 від 02.01.2009 в сумі 93240,00 грн. з 01.05.2009.

З огляду на викладене та наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості за надані послуги, за розрахунком суду сума пені за неналежне виконання зобов’язань за Угодою № 7 від 02.09.2008 та Угодою № 3 від 02.01.2009 складає 19981,00 грн., однак стягненню з Відповідача в примусовому порядку підлягає сума пені в розмірі 19326,57 грн., яка була заявлена Позивачем, оскільки суд позбавлений права виходу за межі позовних вимог.

В свою чергу, умови Угоди № 7 від 02.09.2008 та Угоди № 3 від 02.01.2009, зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних від суми заборгованості за Угодою № 7 від 02.09.2008 та Угодою № 3 від 02.01.2009 розраховується судом відповідно до періоду прострочення, з урахуванням умов щодо строків проведення оплат, та складає 2941,54 грн.

З урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»та відповідного періоду прострочення виконання грошових зобов’язань згідно з умовами п. 4 Угоди № 7 від 02.09.2008 та п. 4 Угоди № 3 від 02.01.2009, сума інфляційних втрат складає 7734,96 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волейбольний клуб «Локомотив»(04070, м. Київ, вул. Оболонська, б. 7, код 34428272) на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, код 14307699) 168160,00 грн. заборгованості, 19326,57 пені, 2941,54 грн. –3% річних від суми заборгованості, 7734,96 грн. –інфляційних втрат, 1981,63 грн. державного мита та 234,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун