Рішення № 8247271, 09.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/26109.12.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/261

за позовом Антимонопольного комітету України

доЗакритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»

простягнення 280000 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Загородня І.Я. від відповідача - Ускова О.І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В червні 2009 року Антимонопольний комітет України (надалі - Комітет) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»(надалі ЗАТ «НФСК «Добробут») про стягнення 280000 грн. штрафу та пені.

В обґрунтування предявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішення Комітету № 344-р від 18.10.2005 р. відповідно до якого на відповідача накладено штраф у розмірі 140000 грн. В звязку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми штрафу та 140000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2009 р. суд зупинив провадження у справі № 14/261 до закінчення розгляду касаційної скарги у Верховному Суді України на постанову Вищого господарського суду України від 24.02.2009 р. по справі № 38/350-18/101 за позовом ЗАТ «НФСК «Добробут»до Комітету про скасування рішення Антимонопольного комітету України № 344-р від 18.10.2005 р.

Враховуючи надходження до господарського суду міста Києва заяви позивача про поновлення провадження у справі разом з копією постанови Верховного Суду України від 01.09.2009 р. у справі № 38/350-18/101, господарський суд міста Києва ухвалою від 09.11.2009 р. поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 04.12.2009 р.

В судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до 77 ГПК України.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, відповідно до останніх уточнень від 28.08.2009 р. просить суд прийняти рішення про стягнення з відповідача 280000 грн. штрафу та пені і зарахувати зазначену суму в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок ВДК у Соломянському районі міста Києва.

Відповідач подав суду відзив в порядку ст. 59 ГПК України відповідно до якого не заперечує щодо нарахування пені в розмірі 67200 грн., в частині стягнення 72800 грн. пені просить суд відмовити в позові.

В подальшому, 04.12.2009 р. представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення штрафу, в звязку з чим просить суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2009 р. позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Комітет, розглянувши справу № 29-26.13/1-05 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 18.10.2005 р. № 344-р, яким визнав, що ЗАТ «НФСК «Добробут»вчинило порушення, передбачені ч. 1 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до обмеження конкуренції на окремих ринках страхових послуг.

На підставі ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача накладено штраф у розмірі 140000 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, встановлених Конституцією України, і складається із цього Закону (а саме - Закону України «Про захист економічної конкуренції»), Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом та відповідно до частини першої статті 22 зазначеного Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Відповідно до статті 3 зазначеного Закону, одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, в тому числі є: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, Антимонопольний комітет України має, в тому числі, повноваження перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно - господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія рішення Комітету від 18.10.2005 р. № 344-р надіслана із супровідним листом № 29-26/12-6810 від 24.10.2005 р. та отримана ЗАТ «НФСК «Добробут» 24.10.2005 р., що підтверджується розпискою в одержанні уповноваженою особою.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного Комітетом за рішенням від 18.10.2005 р. № 344-р закінчився 26.12.2005 р. (24.12.2005 р. та 25.12.2005 р. були вихідні дні).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ «НФСК «Добробут»подало до Комітету заяву про перегляд рішення від 18.10.2005 р. № 344-р.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 13.04.2006 р. № 114-р рішення Комітету від 18.10.2005 р. № 344-р у справі № 29-26.13/1-05 залишено без змін.

Поряд з цим, ЗАТ «НФСК «Добробут»звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою від 25.05.2006 р. про визнання недійсним рішення Комітету від 18.10.2005 р. № 344-р.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.05.2006 р. порушив провадження у справі № 38/350.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2006 р. у справі № 38/350 провадження у справі було припинено.

ЗАТ «НФСК «Добробут»звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.08.2006 р. у справі № 38/350.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 01.08.2006 р. без змін.

В подальшому, ЗАТ «НФСК «Добробут»звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2006 р. касаційну скаргу ЗАТ «НФСК «Добробут»задоволено частково, ухвалу господарського суду міста Києва від 01.08.2006 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 р. скасовано, справу № 38/350 передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2007 р. суд прийняв справу № 38/350 до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2007 р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р., в позові ЗАТ «НФСК «Добробут»відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду від 12.02.2008 р. касаційну скаргу ЗАТ «НФСК «Добробут»задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.02.2008 прийняв справу до розгляду, присвоївши їй № 38/350-18/101.

Рішенням господарського суду міста від 15.04.2008 Києва позов ЗАТ «НФСК «Добробут»задоволено, визнано недійсним рішення Комітету від 18.10.2005 р. № 344-р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комітет звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 р. рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2008 р. скасовано, в позові відмовлено повністю.

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2009 р. рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 р. скасовано, а провадження у справі № 38/350-18/101 про визнання недійсним рішення Комітету від 18.10.2005 р. № 344-р припинено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ЗАТ «НФСК «Добробут»звернулось до Верховного Суду України з касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду України від 01.09.2009 р. у справі № 38/350-18/101 постанову Вищого господарського суду України від 24.02.2009 р. скасовано, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 р. залишено без змін.

Таким чином, рішення Комітету від 18.10.2005 р. № 344-р є чинним та підлягає виконанню.

Поряд з цим, суд не погоджується з твердженнями відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення штрафу та вважає їх безпідставними.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу в строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Системний аналіз наведених законодавчих приписів свідчить про те, що штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладений рішенням органу Комітету, є заходом відповідальності, що застосовується до суб'єктів господарювання відповідачів та може бути стягнений у примусовому у судовому порядку, строк притягнення до такої відповідальності становить п'ять років з дня учинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

З огляду на зазначене, юридична відповідальність, що полягає у стягненні органами Комітету штрафу та пені, є конкретним конкуренційно-правовим заходом примусового характеру, що застосовується до особи за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, і настає з моменту набрання чинності рішенням господарського суду про стягнення штрафу та пені.

Притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у розумінні положень ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції», пов'язується із зверненням органу Комітету до господарського суду із позовною заявою про стягнення штрафу та пені у порядку, встановленому ГПК України, та можливе до закінчення перебігу строків, передбачених статтею 42 зазначеного Закону.

Дана позиція підтверджується також пунктом 5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 р. № 04-5/247 та постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2009 р. у справі № 30/16-09.

Поряд з цим, матеріалами справи № 29-26.13/1-05 встановлено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у рішенні Комітету від 18.10.2005 № 344-р, вчинялося Товариством протягом 2004 року (до 31.12.2004 р.- закінчення дії договору-доручення, укладеного між державним підприємством «Страховий альянс»та закритим акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»).

Отже, перебіг строку давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (звернення до господарського суду із позовом про стягнення штрафу та пені) розпочався 01.01.2005 р.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції»перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Комітету справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції»розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Так, розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 11.01.2005 р. № 12/1-р розпочато розгляд справи № 29-26.13/1-05, за результатами якого прийнято рішення Комітету від 18.10.2005 р. № 344-р, яким визнано, що ЗАТ «НФСК «Добробут»вчинило порушення, передбачене ч. 1 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до обмеження конкуренції на окремих ринках страхових послуг.

Приймаючи до уваги також зупинення перебігу строку давності на час розгляду Комітетом справи про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не сплив.

За таких обставин, позовна заява про стягнення з ЗАТ «НФСК «Добробут»штрафу та пені подана до господарського суду міста Києва в межах строків, законодавчо визначених для притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вимог чинного законодавства, відповідач не сплатив суму штрафу у встановлені строки, в звязку з чим позивачем правомірно заявлено до стягнення 140000 грн. пені.

За таких обставин, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»(04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. «А») з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 140000 (сто сорок тисяч) грн. штрафу, 140000 (сто сорок тисяч) грн. пені, і зарахувати зазначену суму в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок ВДК у Соломянському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 26077951, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код платежу 21081100 (символ звітності 106).

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»(04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. «А») з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 2800 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 20.01.2010 р.