Рішення № 8247154, 21.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/32421.01.10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/324                                                                                           21.01.2010

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Пресском"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Експертфуд"

простягнення 72741,67 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Щербина І.В. (пред. за довір. від 30.10.2009 року),

Попов О.В. (пред. за довір. від 30.10.2009 року)

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пресском" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Експертфуд" заборгованості за договором №12/2008-5 від 18.12.2008 року у сумі 72741,67 грн. (у тому числі 50422,78 грн. основного боргу; 18051,92 грн. штрафу; 3426,07 грн. інфляційних втрат та 820,90 грн. трьох процентів річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлене обладнання та виконані монтажні роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 року порушено провадження у справі № 23/324 та призначено її розгляд на 05.11.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 03.12.2009 року та 21.01.2010 року.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення судових засідань були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві, та за адресою, зазначеною у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 3 та статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.01.2010 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 18 грудня 2008 року було укладено договір купівлі-продажу обладнання та виконання інсталяційних робіт №12/2008-5, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити визначену додатком №1 аудіо та відео апаратуру та виконати монтажні і налагоджувальні роботи, визначені додатком №2 до договору. В свою чергу, Відповідач зобов’язався оплатити вартість обладнання та виконаних робіт.

На виконання договору №12/2008-5 від 18.12.2008 року Позивачем було поставлено та передано Відповідачу обладнання і проведено інсталяційні роботи загальною вартістю 130259,56 грн., що підтверджується актом приймання виконаних інсталяційних робіт від 05.02.2009 року, підписаний представниками та скріплений печатками сторін. Зазначений акт підписано керівниками без будь-яких зауважень щодо поставленого обладнання та виконаних робіт.

Відповідно до пунктів 6.2 та 6.3 договору №12/2008-5 від 18.12.2008 року Відповідач зобов’язався здійснити оплату обладнання і робіт наступним чином:

-          45% вартості - протягом трьох днів з моменту підписання специфікацій;

-          25% - до 15 січня 2009 року;

-          30 % - до 15 лютого 2009 року.

Всупереч встановленим договором умовам Відповідач розрахувався за поставлене обладнання та виконані роботи частково у сумі 79816,78 грн., що підтверджується банківськими виписками Позивача, залученими до матеріалів справи.

30 червня 2009 року сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у сумі 50442,78 грн. Доказів проведення розрахунків після підписання акту звірки взаєморозрахунків суду не надано.

Таким чином, факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем у сумі 50442,78 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 50442,78 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманого обладнання та виконаних робіт (пункт 6.2 та 6.3 договору №12/2008-5 від 18.12.2008 року), проте Відповідач за отримане обладнання та виконані Позивачем роботи вчасно не розрахувався.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка є способом забезпечення виконання зобов’язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до пункту 7.5 договору №12/2008-5 від 18.12.2008 року Відповідач зобов’язався у випадку затримки платежу більше 20 банківських днів сплатити на користь Позивача штраф у розмірі 20% від простроченої суми, за кожен факт затримки.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача штрафу в сумі 18051,92 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 820,90 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 3426,07 грн. такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 3384,07 грн., оскільки інфляційні втрати нараховуються не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, то індекс інфляції застосовується лише тоді, коли заборгованість була наявна протягом календарного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує Ѕ кількості днів у цьому місяці (лист Верховного суду України від 03.04.1997 року N 62-1997 року «Рекомендації щодо порядку застосування індексів при інфляції при розгляді судових справ»).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача (абзац 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Експертфуд" (02225, м. Київ, просп. Маяковського, 17; ідентифікаційний код 33739980) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пресском" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 13, кв. 228, ідентифікаційний код 31607709) 50442,78 грн. (п’ятдесят тисяч чотириста сорок дві гривні 78 коп.) основного боргу; 18051,92 грн. (вісімнадцять тисяч п’ятдесят одну гривню 92 коп.) штрафу; 820,90 грн. (вісімсот двадцять гривень 90 коп.) трьох процентів річних; 3384,07 грн. (три тисячі триста вісімдесят чотири гривні 07 коп.) інфляційних втрат; 727,42 грн. (сімсот двадцять сім гривень 42 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 22.01.2010 року.