Рішення № 8247151, 21.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/40621.01.10 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/406                                                                                                    21.01.2010

За позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доакціонерного комерційного банку «Європейський»

простягнення 32981,46 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача:фізична особа-підприємець ОСОБА_1

Від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного комерційного банку «Європейський»11723,70 грн. власних грошових коштів, 1172,37 грн. пені, 20000 грн. моральної шкоди. Крім того, Позивач просив суд зобов’язати Відповідача перерахувати залишок грошових коштів з поточного рахунку №26007002336201 у сумі 85,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання за договором про відкриття та обслуговування поточних рахунків №РКО/31/01 від 23.04.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2009 року порушено провадження у справі №23/406 та призначено її розгляд на 10.12.2009 року.

Представник Позивача у судовому засіданні надав витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2009 року матеріали та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання представника не направив, вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 3 та статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 21.01.2010 року.

Позивач у судовому засіданні 21.01.2009 року надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив зобов’язати Відповідача перерахувати кошти у сумі 11723,70 грн. на поточний рахунок Позивача відкритий у ВАТ «СВЕДБАНК»№26001070669401. Також Позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені та моральної шкоди.

У судове засідання 21.01.2009 року представник Відповідача повторно не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 23/406 від 30.11.2009 року та від 10.12.2009 року не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за двома адресами: за місцезнаходженням Відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців та за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального Кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.01.2010 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 23 квітня 2008 року було укладено договір №РКО/31/01, який визначив відносини сторін при відкритті та обслуговуванні поточного рахунку Позивача.

Відповідно до укладеного договору № РКО/31/01 від 23.04.2008 року Відповідачем було відкрито Позивачу поточний рахунок № 26007002336201.

Статтею 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»встановлюється, що кошти в Україні існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Відповідно до пункту 7.1.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточним рахунком визначається рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За умовами пункту 1.31 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжним інструментом визначається засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунка платника. До платіжних інструментів відносяться документи на переказ та спеціальні платіжні засоби. Документом на переказ Закон визначає електронний або паперовий документ, що використовується банками, їх клієнтами, для передачі доручень на переказ коштів. Пунктом 18.1. Закону встановлено, що електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, одним із документів на переказ безготівкових грошових коштів визначається платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Відповідно до пункту 1.9 Інструкції доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України. За несвоєчасне списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами (пункт 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

Відповідно до пункту 3.1.1 договору № РКО/31/01 від 23.04.2008 року Позивач має право самостійно розпоряджатися наявними на рахунку коштами в порядку, визначеному законодавством.

Судом встановлено, що Позивач надав Відповідачу 25.03.2009 року платіжні доручення №147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 01.04.2009 року платіжне доручення № 158, 07.04.2009 року платіжне доручення № 159, 08.04.2009 року платіжне доручення № 160 про перерахування коштів на загальну суму 11723,70 грн. Означені платіжні документи Відповідачем виконані не були.

Факт невиконання Відповідачем своїх зобов’язань підтверджено листом №144 від 02.04.2009 року, листом №296 від 23.04.2009 року, листом № 02/07-1073 від 09.06.2009 року та довідкою № 253 від 22.04.2009 року.

Відповідно до пункту 3 статті 1068 Цивільного кодексу України Відповідач зобов’язаний за розпорядженням клієнта перераховувати з його рахунку грошові кошти у день надходження відповідного розрахункового документу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до правових приписів статті 1066 Цивільного кодексу України, пункту 4 статті 342 Господарського кодексу України, пункту 7.1.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»на поточних рахунках зберігаються грошові кошти клієнтів банківських установ. Таким чином, Відповідач не мав правових підстав затримувати перерахування коштів, які є власністю Позивача. Мова у даному випадку йде не про кредиторську заборгованість Відповідача перед Позивачем, а про неправомірне обмеження права розпорядження власником належними йому грошовими коштами, які знаходились у Позивача на зберіганні. Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що єдиною підставою обмеження розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта банківської установи, може бути виключно відповідне судове рішення, прийняте у випадках, встановлених законом. Судове рішення про накладення арешту чи інше обмеження права розпорядження Позивачем власними коштами, які зберігаються на відкритому у Відповідача поточному банківському рахунку суду не надано.

Таким чином, суд встановлює, що заявлені позовні вимоги про зобов’язання Відповідача закрити поточний рахунок №26007002336201 та перерахувати залишок грошових коштів у сумі 11809,09 гривень підлягають задоволенню. Суд припиняє провадження у справі в частині стягнення пені та моральної шкоди, оскільки Позивач відмовився від відповідних позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача (абзац 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати акціонерний комерційний банк «Європейський»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 19359904) закрити поточний рахунок №26007002336201 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у акціонерному комерційному банку «Європейський» та перерахувати залишок грошових коштів у сумі 11809,09 грн. (одинадцять тисяч вісімсот дев’ять гривень 09 копійок) на поточний рахунок №26001070669401, відкритий фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритому акціонерному товаристві «СВЕДБАНК», МФО 300164.

3.          Стягнути з акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 19359904) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), 329,92 грн. (триста двадцять дев’ять гривень 92 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення пені та моральної шкоди.

5.          Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 79,00 грн. (сімдесят дев’ять гривень 00 коп.) надмірно сплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання 22.01.2010 року