Рішення № 8246247, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/620.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чіпіта Україна Збут»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «О’КЕЙ Україна»

Про стягнення 189 468,27 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача           Буренко Р.О.- предст. (дов. від 25.06.2009р.)

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 189 468,27грн. (168877,45грн. –основного боргу, 13197,99грн. –пені, 1935,82грн. –3% річних, 5457,01грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором №527/10/07-ПТ поставки від 19.10.2007р., а також витрати по сплаті державного мита –1894,69грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2009р суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/6, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.01.2010р.

У судовому засіданні 20.01.2010р. представник позивача надав суду реєстр документів по рахунку на підтвердження часткової оплати товару відповідачем.

В усних поясненнях представник позивача пояснив, що стягнення пені за неналежне виконання зобов’язання відповідачем передбачено п. 16, 17 пп. 1.1 ч. 1 Додатку №1 до договору №527/10/07-ПТ поставки від 19.10.2007р.

Відповідно до довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, місцезнаходження відповідача є: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, поверх 13, відповідно, ухвала суду була направлена за вказаною адресою, проте, відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

19.10.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір №527/10/07-ПТ поставки (далі –договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець (відповідач) зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплатити його вартість, за цінами, вказаними у відповідній специфікації.

Договір укладений з протоколом розбіжностей, який підписаний сторонами 19.10.2007р.

Відповідно до п.1.4. договору право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцю.

Згідно п.4.5. договору, його ціна –це вартість всього товару, поставленого по цьому договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2007р. У випадку, якщо за 30 днів до дати закінчення дії договору покупець не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік. Така пролонгація не обмежена в терміні і може здійснюватися щорічно (п.п. 12.1 та 12.2).

Також сторонами було укладено додаток №1 до договору, умовами якого сторони погодили відповідальність кожної із сторін за порушення певних умов договору (укладений з протоколом розбіжностей), та додаток №2 до договору, згідно умов якого покупець (відповідач) надаватиме постачальнику (позивач) маркетингові. Інформаційні, рекламні та інші послуги з метою збільшення об’єму продажу товару.

Відповідно до п.6.2. договору товари приймаються за кількістю та якістю у місці, куди товари поставляються, на підставі ТТН/ТН та інших супровідних документів, що підтверджують якість та повноту товарів. Приймання товарів фіксується підписом уповноваженої особи покупця в ТТН/ТН.

Позивачем, на виконання умов договору, було поставлено на користь відповідача та передано у власність товар на загальну суму 170091,32грн., що підтверджується відповідними накладними, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, та скріплені печатками юридичних осіб сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Умовами п. 8.2. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару, протягом 40 днів з моменту поставки товару, тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00грн.

Відповідач здійснив часткову оплату одержаного товару загалом у сумі 1213,87грн., що підтверджується наданим позивачем реєстром документів по рахунку, проте повну вартість одержаного товару в сумі 168877,45грн. відповідач, у строк, визначений п.8.2. договору –не сплатив.

Також, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами станом на 31.05.2009р.

          Станом на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача за поставлений товар за договором складала 168877,45грн.

          У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 168877,45грн. основного боргу.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 168877,45грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання 13197,99грн. –пені.

Відповідно до п.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд, дослідивши умови Договору поставки №527/10/07-ПТ від 19.10.2007р. та додатку №1 до цього договору, встановив, що їх умовами не передбачено відповідальності відповідача у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару, з порушенням строку, визначеного п.8.2. договору.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 13197,99грн. пені є необґрунтованою, в зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 1935,82грн. –3% річних, 5457,01грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 1935,82грн.

Збитки від інфляції підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до уточненого розрахунку суду у розмірі 5199,06грн. (з урахуванням того, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахуванням даного місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця, то розрахунок починається з наступного місяця (лист ВСУ від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»).

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 168877,45грн. –основного боргу, 1935,82грн. –3% річних, 5199,06грн. –збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О’КЕЙ Україна»(м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, поверх 13; м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 34356884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чіпіта Україна Збут»(м. Київ, вул. Боженка, 86-г, код ЄДРПОУ 32955832) 168877,45грн. –основного боргу, 1935,82грн. –3% річних, 5199,06грн. –збитків від інфляції, 1760,12грн. –державного мита, 219,24грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій