Рішення № 8246213, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/220.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Графітек»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Альфа»

Про стягнення 31384,24 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача Баранович М.В.- предст. (дов. від 10.12.2009р.)

від відповідача не з’явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 31384,24грн. (25807,28грн. –основного боргу, 29,86грн. –пені, 5161,46грн. –штрафу, 179,18грн. –3% річних, 206,46грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором поставки товару №32 від 21.04.2009р., а також витрати по сплаті державного мита –313,84грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/2, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.01.2010р.

У судове засідання 20.01.2010р. представник відповідача не з’явився, письмових пояснень суду не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, місцезнаходження відповідача є: м. Київ, пр-т. Перемоги, 136, кв. 34, відповідно, ухвала суду була направлена за вказаною адресою, проте, відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Представник позивача в усних поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

          21.04.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товару №32 (далі –договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується передати у встановлений строк товару у власність покупця (відповідач), а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, згідно з умовами цього договору.

          Відповідно до п.3.1. договору кількість та асортимент конкретної партії товару, що поставляється, вказується в специфікації або видаткових накладних. Після підписання сторонами специфікація стає невід’ємною частиною даного договору.

          Згідно п.5.3. договору загальна сума договору є сумою поставок по специфікаціям або видатковим накладним.

          Позивачем було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 27807,28грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей особою відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

          Умовами п.6.1. договору встановлений строк оплати товару, а саме: покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття шляхом перерахування вказаної в рахунку-фактурі суми на розрахунковий рахунок постачальника, за реквізитами, вказаними в розділі 14 даного договору. Покупець проводить розрахунки в національній валюті, протягом 7 календарних днів з моменту поставки товарів.

Відповідач здійснив часткову оплату одержаного товару в сумі 2000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №8 від 21.08.2009р., проте зобов’язання щодо повної оплати поставленого позивачем товару в сумі 25807,28грн. –відповідач не виконав.

13.10.2009р. позивач надіслав відповідачу вимогу №10/121009 від 12.10.2008р. про сплату заборгованості за поставлений товар у сумі 25807,28грн., яка отримана відповідачем 16.10.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідач у семиденний термін відповіді на вимогу не надав, заборгованість у сумі 25807,28грн. –не сплатив.

За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 25807,28грн. основного боргу.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 25807,28грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 29,86грн. –пені, 5161,46грн. –штрафу, 179,18грн. –3% річних, 206,46грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 9.3. договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупцем, він виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний прострочений день, але не більше подвійного розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.9.4. договору у випадку прострочення оплати вартості товару покупцем більше ніж на 20 календарних днів, він виплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Ознайомившись із розрахунком пені та штрафу позивача, нарахування яких передбачено п.п. 9.3, 9.4 договору, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 29,86грн. –пені та 5161,46грн. –штрафу.

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 179,18грн. –3% річних, 206,46грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 25807,28грн. –основного боргу, 29,86грн. –пені, 5161,46грн. – штрафу, 179,18грн. – 3% річних, 206,46грн. –збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Альфа»(м. Київ, пр-т. Перемоги, 136, кв. 34; м. Київ, вул. Пшенична, 2, оф. 312, код ЄДРПОУ 34834021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Графітек»(м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 15-А; Київська обл., м. Вишневе, вул. Жовтнева, 45, код ЄДРПОУ 30534415) 25807,28грн. –основного боргу, 29,86грн. –пені, 5161,46грн. –штрафу, 179,18грн. –3% річних, 206,46грн. –збитків від інфляції, 313,84грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій