Рішення № 8246020, 22.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/63222.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Рорса»

про                              стягнення 38503,87 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Вароугіна О.А. –представник за довіреністю від 07.04.2009 року;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рорса»про стягнення 38503,87 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 24-07 НВ від 10.08.2007 року позивачем надано на користь відповідача послуги на загальну суму 38500, 11 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати послуг відповідач виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього 27300,08 грн. –основної заборгованості, пеню у розмірі 2709,12 грн., збитки від інфляції у розмірі 7358,61 грн. та 3% річних у розмірі 1136,06 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.12.2009 року.

          У судовому засіданні 22.12.2009 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 19.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 22.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 19.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0890550.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          10.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рорса»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» (надалі –позивач) укладено договір № 24-07 НВ про надання послуг (надалі –договір).

          Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що його предметом є дії позивача по виконанню робіт у строки та за вказівкою відповідача власною технікою та з власним екіпажем та дії відповідача, передбачені договором, у тому числі, по сплаті вартості робіт, наданих позивачем.

          На виконання умов договору позивачем були надані послуги на загальну суму 38500,11 грн., що підтверджується наданими суду актами виконаних робіт по договору від 17.08.2007 року на суму 7000,02 грн., від 15.09.2007 року на суму 18200,05 грн. та від 26.09.2007 року на суму 13300,04 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Виходячи зі змісту пунктів 3.3 та 3.4 договору оплачувати надані послуги відповідач зобов’язався на підставі рахунків позивача протягом трьох банківських днів з моменту їх отримання.

          Рахунок на оплату наданих послуг позивач надіслав на адресу відповідача разом з вимогою про погашення заборгованості вих. № 08-501 від 31.08.2009 року, що підтверджується фіскальним чеком № 3489 від 01.09.09 року та описом вкладення у цінний лист від 01.09.2009 року.

          З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що з урахуванням часу поштового обігу розрахуватися за надані послуги відповідач зобов’язаний був у термін до 09.09.2009 року.

          Згідно з наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача відповідач частково оплатив надані послуги, перерахувавши позивачу 11200,03 грн.

          Зокрема, 10.08.2007 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 4200,01 грн., 17.08.2007 року –2800,01 грн. та 30.08.2007 року –4200,01 грн.

          Таким чином, станом на день розгляду справи сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 27300,08 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг (частина 1 статті 901 ЦК України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати послуг не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 27300,08 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2709,12 грн.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

          Як зазначалося вище, розрахуватися за надані послуги відповідач зобов’язаний був у термін до 09.09.2009 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 10.09.2009 року.

          З позовної заяви судом вбачається, що пеню за прострочення оплати послуг позивач просить стягнути за період з 19.04.2008 року до 19.09.2008 року.

          Беручи до уваги відсутність прострочення у вказаний період, позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2709,12 грн. суд вважає необґрунтованою та відмовляє у її задоволенні.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 7358,61 грн. та 3% річних у розмірі 1136,06 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Враховуючи зазначене, розмір збитків від інфляції за прострочення оплати наданих послуг складає:

          27300,08 грн. * (100,8 % * 100,9 %) –27300,08 грн. = 466,83 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 466,83 грн.

          Розмір 3 % річних за прострочення оплати наданих послуг складає:

          27300,08 грн. * 3 % * 61 (з 10.09.2009 року до 09.11.2009 року) / 365 = 136,87 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 136,87 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 901, 903 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рорса»(02068, м. Київ, вул. Княжий Затон, 16-А, оф. 99; ідентифікаційний код 32345048) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра»(08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1; ідентифікаційний код 30050930) основну заборгованість у розмірі 27300 (двадцять сім тисяч триста) грн. 08 коп., збитки від інфляції у розмірі 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 83 коп., 3 % річних у розмірі 136 (сто тридцять шість) грн. 87 коп., 279 (двісті сімдесят дев’ять) грн. 04 коп. державного мита та 171 (сто сімдесят одну) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –21.01.2010 року