Рішення № 8245955, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/57902.12.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Металург»

до           1)товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-ГарантПлюс»

2)дочірнього підприємства «Транспортне підприємство «Богдан»

про           стягнення 2334,90 грн. в порядку регресу

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: 1)Панченко Н.В. –представник за довіреністю №16/1780 від 27.04.09;

2) не з’явився.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Металург»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-ГарантПлюс»та дочірнього підприємства «Транспортне підприємство «Богдан»про стягнення грошових коштів в розмірі 2334,90 грн. в порядку регресу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.07.2007 року на 157 км автодороги Київ-Харків водій автомобіля «ЗІЛ»5301, д.н 10043 КА, який належить ДПТП «Богдан», не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку допустив зіткнення з автомобілем «Сканія»д.н. АР 5462 АО, під управлінням Байди Г.А., який належить ТОВ «Літо»та був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №735 ИТ/06 від 29.09.2006 року.

Позивачем було виплачено власнику автомобіля «Сканія»д.н. АР 5462 АО страхове відшкодування в розмірі 2234,90 грн.

Також, позивачем були оплачено проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 100,00 грн.

Відповідальність ТОВ «Літо»була застрахована у ТДВ Страхова компанія «Альфа-ГарантПлюс», що підтверджується полісом № ВА/7257069 від 17.04.2006 року.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 1724,909 грн., та з відповідача 2 в розмірі 610,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2009 року порушено провадження у справі №33/579, розгляд справи призначено на 10.11.2009 року.

02.11.2009 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та заява про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що відповідачем 1 було виконано умови полісу №ВА/7257069 від 17.04.2006 року та у зв’язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 2 суму відшкодування у розмірі 610,00 грн., та витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покласти на відповідачів.

Судове засідання, призначене до слухання на 10.11.2009 року, у зв’язку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року розгляд справи відкладено на 02.12.2009 року.

У судове засідання 02.12.2009 року представники позивача та відповідача 2 не з’явилися, проте від позивача через загальний відділ діловодства надійшло клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача.

Представник відповідача 1 подав заперечення на позов з додатками, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснивши, що на виконання своїх договірних зобов’язань ТДВ СК «Альфа-ГарантПлюс»виплата страхове відшкодування в розмірі 1724,40 грн. за мінусом 510,00 грн. безумовної франшизи.

Заслухавши пояснення представника відповідача 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припиняє провадження в частині стягнення страхового відшкодування з відповідача 1 у зв’язку з відсутністю предмету спору та задовольняє вимоги позивача в частині позовних вимог, заявлених до відповідача 2.

З протоколу про адміністративне правопорушення №617910 від 07.04.2007 року постанови Фастівського міськрайонного суду від 25.05.2007 року у справі №3-3469/07р., вбачається, що 07.07.2007 року на 157 км автодороги Київ-Харків водій автомобіля «ЗІЛ»5301, д.н 10043 КА, який належить ДПТП «Богдан», не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку допустив зіткнення з автомобілем «Сканія» д.н. АР 5462 АО.

Постановою Фастівського міськрайонного суду від 25.05.2007 року у справі №3-3469/07р. Мельника С.В. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу на користь держави в розмірі 17,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Scania P114 GA4X2NA340», д.н АР 5463 АО.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №735 ИТ/06 від 29.09.2006 року, укладеного між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Металург»та товариством з обмеженою відповідальністю «Літо».

Висновком спеціаліста №76 від 16.04.2007 року встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Scania P114 GA4X2NA340», д.н АР 5463 АО, в результаті його пошкодження складає 3770,98 грн.

Як вбачається з страхового акту №128 від 23.04.2007 року, позивачем даний випадок визнано страховим та вирішено виплатити ТОВ «Літо»страхове відшкодування в розмірі 2234,90 грн.

24.04.2007 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 2234,90 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 24.04.2007 року.

Також, 17.04.2007 року позивачем було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 100,00 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено судом в судовому засіданні, транспортний засіб – автомобіль «ЗІЛ»5301, д.н 10043 КА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Scania P114 GA4X2NA340», д.н АР 5463 АО, належить дочірньому підприємству «Транспортне підприємство «Богдан».

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина Мельника С.В.. встановлена в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-ГарантПлюс»та дочірнім підприємством «Транспортне підприємство «Богдан» було укладено договір (поліс) № ВА/7257069 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-ГарантПлюс»взяло на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіль «ЗІЛ»5301, д.н 10043 КА –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність дочірнього підприємства «Транспортне підприємство «Богдан»(страхувальника). Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза –510,00 грн.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Листом вих. №3178 від 03.12.2008 позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-ГарантПлюс»з вимогою щодо виплати останнім суми страхового відшкодування у зв’язку з тим, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «ЗІЛ»5301, д.н 10043 КА була застрахована у відповідача. До вказаного листа були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №77 від 20.10.2009 року відповідачем 1 було перераховане позивачу страхове відшкодування в розмірі 1724,40 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 1724,90 грн. (2234,90 –розмір страхового відшкодування –510,00 грн. - франшизи) спростовано, оскільки відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно з положеннями пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п.37.5 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до абз.2 ч.1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з дочірнього підприємства «Транспортне підприємство «Богдан»суми страхового відшкодування в розмірі 610,00 грн. (510,00 грн. –франшиза, 100,00 грн. –витрати за проведення експертизи) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Оскільки, відповідачем 1 прострочено оплату страхового відшкодування і сплачено заборгованість 20.10.2009 року, тобто після порушення провадження у справі, тому витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладається на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, п.1-1 ч.1,2 ст.80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-ГарантПлюс»страхового відшкодування в розмірі 1724,90 грн.

2.Стягнути з дочірнього підприємства «Транспортне підприємство «Богдан»(юридична адреса: 0105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8, фактична адреса: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 45, код ЄДРПОУ 32205380) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Металург»(69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 27, р/р 26507891201 в АТ «Метабанк»м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 20496084) суму страхового відшкодування в розмірі 610 (шістсот десять) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 26 (двадцять шість) грн. 64 коп. та 62 (шістдесят дві) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-ГарантПлюс»(01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Металург»(69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 27, р/р 26507891201 в АТ «Метабанк»м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 20496084) витрати по сплаті державного мита в сумі 75 (сімдесят п’ять) грн. 36 коп. та 173 (сто сімдесят три) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 19.01.2010 року.