Рішення № 8245905, 21.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/57621.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотекс» до           Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»

про           стягнення 220851,39 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Кукуть В.Й. –представник за довіреністю від 01.09.2009 року;

від відповідача:          Коршак А.В. –представник за довіреністю від 07.12.2009 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Нотекс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»про стягнення 220851,39 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 02-09 від 02.03.2009 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 435500,40 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати робіт виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 211354,89 грн., 3 % річних у розмірі 3520,98 грн. та збитки від інфляції у розмірі 5975,52 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 04.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 01.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 04.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

          Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 21.12.2009 року.

          У судовому засіданні 21.12.2009 року представник відповідача зазначив, що проти позовних вимог не заперечує, однак просив суд відкласти розгляд справи для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.

          Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання заперечував.

          Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          З огляду на те, що представник відповідача не навів переконливих доводів про існування намірів сторін врегулювати спір у добровільному порядку та не подав жодних доказів на підтвердження вказаного, а також, враховуючи, що з моменту пред’явлення позову сторони мало достатньо часу для укладення мирової угоди, суд, керуючись статтями 77 та 33 ГПК України, відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          02.03.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат «Відрадний»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотекс»(надалі –позивач) укладено договір № 02-09 про виконання робіт (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався своєчасно та добросовісно влаштувати буроін’єкційні палі діаметром 620 мм в кількості 171 шт. пальового поля на будівництві ж/б 112-114 по вул. Козацька в м. Києві, а відповідач відповідно до пункту 1.2 договору зобов’язався своєчасно здійснювати оплату виконаної роботи позивачу.

          На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 435500,40 грн., що підтверджується наданими суду актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за березень 2009 року від 26.03.2009 року на суму 278563,20 грн. та за квітень 2009 року від 22.04.2009 року на суму 156937,20 грн. й відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що позивач щомісячно оплачує послуги генпідряду відповідачу у розмірі 2,1 % від вартості виконаних у звітному місяці робіт.

          Згідно з наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ВІ-0000074 від 31.03.2009 року та № ВІ-0000081 від 30.04.2009 року в березні 2009 року загальна вартість послуг генпідряду склала 5849,83 грн., в квітні 2009 року –3295,68 грн.

          Протоколами про залік взаємних вимог від 31.03.2009 року та 30.04.2009 року вартість послуг генпідряду сторони зарахували в рахунок оплати робіт.

          Враховуючи зазначене, за роботи, виконані в березні 2009 року, відповідач повинен був сплатити 272713,37 грн., за роботи, виконані в квітні 2008 року, –153641,52 грн.

          Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідачем відповідно до оформлених актів виконаних робіт до сьомого числа місяця, наступного за звітним.

          Таким чином, роботи, виконані в березні 2009 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 07.04.2009 року, роботи, виконані в квітні 2008 року, –до 07.05.2009 року.

          Згідно з поданими позивачем виписками по особовому рахунку відповідач частково розрахувався за виконані роботи, сплативши позивачу 215000,00 грн.

          Зокрема, 03.03.2009 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 15000,00 грн., 12.03.2009 року –10000,00 грн., 17.03.2009 року – 10000,00 грн., 19.03.2009 року – 5000,00 грн., 24.03.2009 року –10000,00 грн., 25.03.2009 року – 20000,00 грн., 31.03.2009 року –80000,00 грн., 26.05.2009 року –5000,00 грн., 29.05.2009 року –5000,00 грн., 05.06.2009 року –5000,00 грн., 24.06.2009 року –5000,00 грн., 01.07.2009 року –10000,00 грн., 03.07.2009 року –10000,00 грн., 12.08.2008 року –5000,00 грн. та 02.09.2009 року –20000,00 грн.

          Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 211354,89 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт не надав, проти вимог позивача не заперечував.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 211354,89 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 3520,98 грн. та збитки від інфляції у розмірі 5975,52 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Роботи, виконані в березні 2009 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 07.04.2009 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 08.04.2009 року.

          З огляду на вказане, розмір 3 % річних за прострочення оплати робіт, виконаних в березні 2009 року, складає:

          122713,37 грн. * 3 % * 48 (з 08.04.2009 року до 25.05.2009 року) / 365 = 484,13 грн.

          117713,37 грн. * 3 % * 3 (з 26.05.2009 року до 28.05.2009 року) / 365 = 29,03 грн.

          112713,37 грн. * 3 % * 7 (з 29.05.2009 року до 04.06.2009 року) / 365 = 64,85 грн.

          107713,37 грн. * 3 % * 19 (з 05.06.2009 року до 23.06.2009 року) / 365 = 168,21 грн.

          102713,37 грн. * 3 % * 7 (з 24.06.2009 року до 30.06.2009 року) / 365 = 59,10 грн.

          92713,37 грн. * 3 % * 2 (з 01.07.2009 року до 02.07.2009 року) / 365 = 15,24 грн.

          82713,37 грн. * 3 % * 40 (з 03.07.2009 року до 11.08.2009 року) / 365 = 271,93 грн.

          77713,37 грн. * 3 % * 21 (з 12.08.2009 року до 01.09.2009 року) / 365 = 134,14 грн.

          57713,37 грн. * 3 % * 47 (з 02.09.2009 року до 18.10.2009 року) / 365 = 222,95 грн.

          Оскільки роботи, виконані в квітні 2009 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 07.05.2009 року, прострочення виконання зобов’язання має місце з 08.05.2009 року.

          Враховуючи зазначене, розмір 3 % річних за прострочення оплати робіт, виконаних в квітні 2009 року, складає:

          153641,52 грн. * 3 % * 164 (з 08.05.2009 року до 18.10.2009 року) / 365 = 2071,00 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір 3 % річних за прострочення оплати виконаних робіт складає 3520,58 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 3520,58 грн.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Розмір збитків від інфляції за прострочення оплати робіт, виконаних в березні 2009 року, складає:

          122713,37 грн. * (100,9 % * 100,5 %) –122713,37 грн. = 1717,99 грн.

          107713,37 грн. * 101,1 % –107713,37 грн. = 1184,85 грн.

          82713,37 грн. * 99,9 % –82713,37 грн. = –82,71 грн.

          77713,37 грн. * 99,8 % –77713,37 грн. = –155,43 грн.

          57713,37 грн. * 100,8 % –57713,37 грн. = 461,71 грн.

          Розмір збитків від інфляції за прострочення оплати робіт, виконаних в квітні 2009 року, складає:

          153641,52 грн. * (100,5 % * 101,1 % * 99,9 %* 99,8 % * 100,8 %) –153641,52 грн. = 3241,84 грн.

          Отже, за перерахунком суду загальний розмір збитків від інфляції за прострочення оплати виконаних робіт складає 6368,25 грн.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі 5975,52 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»(03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24; ідентифікаційний код 04012158) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотекс»(01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 5; ідентифікаційний код 19132106) основну заборгованість у розмірі 211354 (двісті одинадцять тисяч триста п’ятдесят чотири) грн. 89 коп., 3 % річних у розмірі 3520 (три тисячі п’ятсот двадцять) грн. 58 коп., збитки від інфляції у розмірі 5975 (п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять) грн. 52 коп., 2208 (дві тисячі двісті вісім) грн. 51 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –18.01.2010 року