Рішення № 8245826, 08.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/72708.12.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Агентство «Інфокон» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ві Ар Груп»

Простягнення 285343,05 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Кононенко В.О. –дов.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ві Ар Груп»225000 грн. основного боргу, 26734,83 грн. пені, 27450,00 грн. індексу інфляції, 6158,22 грн. 3% річних, а всього 285343,05 грн. заборгованості за договором про надання поворотної фінансового допомоги від 07.07.2008р.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.08 між закритим акціонерним товариством «Агентство «Інфокон»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джі Ві Ар Груп»був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.1.1. договору надавач здійснює на зворотній безоплатній основі фінансову допомогу отримувачу в розмірі 225000 грн., а отримувач приймає ці фінансові кошти, користується ними та повертає їх відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.1.2. вказаного договору переказ та повернення фінансової допомоги здійснюють у такому порядку: Позивач перераховує на розрахунковий рахунок Відповідача суму 225000 грн. строк до 31 жовтня 2008р. Отримувач повертає всю суму в розмірі 112500 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок надавача 50% суми в розмірі 112500 грн. в строк до 30 вересня 2008р. та решту 50% розмірі 112500 грн. в строк до 31 жовтня 2008р..

Згідно з п.2.1 цього договору невиконання зобов'язань за договором надає право на стягнення з винної сторони усіх завданих цим невиконанням збитків.

Відповідно до п.2.3. значеного договору у разі прострочення повернення суми позики у строки, визначені п.1.2. цього договору, Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п.3.1. договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.08р.

10.07.08р. на виконання умов вказаного договору Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача 225 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1927.

Відповідач не повернув позику в розмірі 225 500 грн.

Спір виник з причини того, що Відповідач не повернув суму позики Позивачу, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві . Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір, відповідно до якого Позивач надав на зворотній безоплатній основі фінансову допомогу Відповідачу в розмірі 225 500грн.

Згідно з ч.І ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

          Відповідно до п.1.1. договір Позивач здійснив фінансову допомогу Відповідачу в розмірі 225 500 грн. на безоплатній основі, що підтверджується платіжним дорученням №1927 від 10.07.2008р.

Відповідно до до п.1.2 договору, Отримувач (відповідач) повинен був повернути всю суму в розмірі 112500 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок надавача 50% суми в розмірі 112500 грн. в строк до 30 вересня 2008р. та решту 50% розмірі 112500 грн. в строк до 31 жовтня 2008р..

          Суду доведено і відповідачем не спростовано, що відповідач не виконав умови п. 1.2 договору, станом на час розгляду справи сума фінансової допомоги не повернута позивачу, і тому ця сума 225 500 грн. має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.2.3. значеного договору у разі прострочення повернення суми позики у строки, визначені п.1.2. цього договору, Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Тому, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 26734,83 грн., відповідно до розрахунку позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому, також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 6158,22 грн. та 27450,00 грн. індексу інфляції, відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ВІ АР ГРУП»(01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 15; код 33302969) на користь Закритого акціонерного товариства «Агентство «Інфокон»(Юридична адреса: м.Київ, вул. Артема, 27 Поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 46 Код ЄДРПОУ: 01193840) 225500 (двісті двадцять п’ять тисяч) грн.. позики, 26734 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять чотири) грн.. 83 коп. пені, 27450 (двадцять сім тисяч чотириста п’ятдесят) грн. Індексу інфляції, 6158 (шість тисяч сто п’ятдесят вісім) грн. 22 коп. 3% річних, 2853 (дві тисячі вісімсот п’ятдесят три) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Дата підписання рішення: 15.01.2010