Рішення № 8245760, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/85018.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард"

Простягнення 6495,01 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Очеретюк О.О. –дов. № б/н від 05.01.2010 року;

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард" про стягнення 6495,01 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо поставки оплаченого товару за Договором № 6034 - Т від 28 грудня 2007 року.

Ухвалою від 21.12.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.01.2010 року.

В судовому засіданні 18.01.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард", надалі постачальник (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР», надалі покупець (позивач) було укладено Договір № 6034 –Т (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає нафтопродукти (далі –товар) і сплачує його вартість по ціні відповідній до затвердженого постачальником прейскуранта цін на товар, що діє на день здійснення покупцем оплати товару в кількості та асортименті зазначених у рахунку –фактурі та видатковій накладній постачальника, на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору постачальник передає товар покупцеві, а покупець приймає його на умовах EXW –мережа автозаправних станцій постачальника (ІНКОТЕРМС –2000) перелік яких та детальна інформація про які додається.

Згідно з пунктом 2.7 Договору право власності на оплачений товар, вказаний у накладній виникає у покупця з моменту отримання бланків –дозволів.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що ціна товару формується кожний день і затверджується постачальником та відображається у прейскуранті цін на товар, з яким покупець ознайомлюється у робочі дні за місцем знаходження постачальника або шляхом надання постачальником інформації на факс покупця. Погодженням покупцем зазначеної у прейскуранті ціни на товар, вважається подача ним постачальникові письмової заявки на придбання товару, підписаної уповноваженою особою покупця, із зазначенням у заявці кількості, асортименту та ціни, а також оплата виставленого постачальником рахунку –фактури. Постачальник виставляє (надає покупцеві) рахунок –фактуру в день отримання від покупця заявки.

Відповідно до пункту 3.3 Договору товар, який отримується покупцем за бланком –дозволом оплачується останнім на умові 100% передоплати, підставою для оплати є виставлений постачальником рахунок –фактура.

На підставі рахунку – фактури № СФ –КВЦ004051 від 11 листопада 2008 року на суму 5900,0 грн. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 5900,00 грн., що засвідчується платіжним дорученням № 3461 від 11 листопада 2008 року.

В свою чергу відповідач товар непоставив та передплату не повернув, в результаті чого сума передплата за непоставлене пальне складає 5900,00 грн.

23 січня 2009 року позивач направив на адресу відповідача вимогу з проханням повернути передплату, що засвідчується копією фіскального чеку № 1168 від 27.01.2009 року, проте вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 5900,00 грн.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 134,81 грн. та 460,20 грн. інфляційних втрат.

Суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, оскільки ця санкція застосовується у випадку порушення грошових зобов'язань, проте за договором у відповідача виникло зобов'язання поставити товар, тобто негрошове зобов’язання, в свою чергу повернення попередньої оплати також не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов Договору. В зв’язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов’язання (дана правова позиція підтверджується також постановами ВГСУ N 14/174-06 від 01.11.2006 року, N 45/241-05 від 14.03.2006 року, N 37/649 від 17.12.2008 року).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(місцезнаходження: 02660, м. Київ, Деснянський р –н, вул. Попудренка, 52, оф. 101, код ЄДРПОУ 32527593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР»(місцезнаходження: 02217, м. Київ, Деснянський р –н, вул. Крайня, буд. 1, код ЄДРПОУ 35222000) 5 900 (п’ять тисяч дев’ятсот) грн. 00 коп. - передплати, 92 (дев’яносто дві) грн. 66 коп. – державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 38 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

19.01.2010р.