Рішення № 8245755, 15.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/56415.01.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» до Закритого акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія

«ІнтерТрансПоліс»

про відшкодування шкоди в порядку регресу, стягнення пені

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: Луговий М.І. (довіреність № 400 від 29.12.2009р.);

У судовому засіданні, за згодою представника відповідача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Міська страхова компанія»(надалі ЗАТ «Міська страхова компанія», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (надалі ЗАТ СК «ІнтерТрансПоліс», відповідач) в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування в сумі 3521, 40 грн., пені в сумі 362, 76 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ «Міська страхова компанія»на підставі договору № 2111/07-К-НТ страхування наземного транспорту від 21.11.2007р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди здійснено виплату страхового відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Daewoo Lanos, державний номер АА 7960 ВА, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ СК «ІнтерТрансПоліс»позивачем було направлено останньому заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 3521, 40 грн. в судовому порядку нарахувавши також штрафні санкції у вигляді пені.

В судове засідання призначене на 15.01.2010р. представник позивача не з’явився, однак докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови позивача від позову або ж відомостей про сплату заборгованості в сумі заявленій до стягнення відповідачем, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.

Відповідач надав відзив на позов згідно з яким позовні вимоги не можуть бути задоволені судом. Заперечення мотивовані тим, що у відповідача наявною є відмінна від наданої позивачем до суду, копія Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2008р. у справі № 3-3633/16 за якою притягнуто до адміністративної відповідальності Степанченка В.М., а не Степченка В.М. відповідальність якого застраховано, а документи надані позивачем в якості підтвердження розміру понесених збитків не є належними доказами. Посилаючись на положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджену спільним Наказом Міністерства Юстиції України, Фонду Державного майна України, відповідач зазначає що належним доказом розміру заподіяної шкоди, вартості та об’єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт має бути відповідний звіт субєкта оціночної діяльності, однак представлений позивачем є неналежним оскільки підписаний особами, реєстраційні документи яких відсутні в справі, а доказів того, що позивач уклав з експертом відповідний договір також не надано.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          За договором страхування наземного транспорту № 2111/07-К-НТ від 21.11.2007р. у ЗАТ «Міська страхова компанія»застраховано автомобіль Lexus GX 470, державний номер АА 3322 ВС на суму 404 000 грн., страхувальником по договору є Оганесян Світлана Володимирівна.

29.01.2008р. о 18 год. 30 хв. в м. Києві на перехресті вулиць Жилянська-Червоноармійська Степченко В.М., який перебував за кермом автомобіля Daewoo Lanos, державний номер АА 7960 ВА не витримав безпечної дистанції, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем Lexus GX 470, державний номер АА 3322 ВС, що застрахований позивачем за договором № 2111/07-К-НТ від 21.11.2007р..

ДТП сталася в результаті порушення водієм Степченком В.М. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2008р. у справі № 3-3633/16 (копія у справі).

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 470, державний номер АА 3322 ВС в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 131/02 Незалежного експертно-юридичного бюро складеного 11.02.2008р. суб'єктом оціночної діяльності –Карпинським С.П. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 5598/07 від 27.03.2007р), дорівнює вартості відновлювального ремонту і складає 3521, 40 грн..

За страховим випадком –ДТП що стався 29.01.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 18/02/08-КРУ-К від 18.02.2008р. за договором страхування наземного транспорту № 2111/07-К-НТ від 21.11.2007р. позивачем виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 3521, 40 грн. що підтверджується видатковим касовим ордером № 106 від 27.02.2008р..

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3521, 40 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль Daewoo Lanos, державний номер АА 7960 ВА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Lexus GX 470, державний номер АА 3322 ВС, застрахований ЗАТ СК «ІнтерТрансПоліс», що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3471874.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом, на праві власності тощо. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Жодних доказів, що автомобіль Daewoo Lanos, державний номер АА 7960 ВА цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю вказаного транспортного засобу, вибув з володіння страхувальника (згідно договору укладеного з відповідачем (поліс ВВ/3471874) суду не представлено, жодних доказів що за кермом автомобіля перебувала інша особа (Степанченко В.М.) або ж хтось неправомірно заволодів застрахованим у відповідача транспортним засобом останнім не надано. Навпаки, матеріали справи свідчать про зворотнє, а представлена відповідачем копія постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2008р. у справі № 3-3633/16 підтверджує наявність у ній технічної описки лише щодо прізвища особи у відношенні якої розглянуто справу. Представлена позивачем копія вказаного судового рішення підтверджує вірність обставин про які зазначає позивач у позовній заяві і такі належними доказами відповідачем не спростовані.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номер АА 7960 ВА, встановлена у судовому порядку, підтверджується Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2008р. у справі № 3-3633/16.

Цивільно-правова відповідальність володільця зазначеного транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну була застрахована у ЗАТ СК «ІнтерТрансПоліс»на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/3471874).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Lexus GX 470, державний номер АА 3322 ВС відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/3471874), а до ЗАТ «Міська страхова компанія»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 2111/07-К-НТ від 21.11.2007р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ЗАТ СК «ІнтерТрансПоліс»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          За договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/3471874) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза - 0 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ЗАТ СК «ІнтерТрансПоліс»розмір збитків у сумі 3521, 40 грн. є обґрунтованим, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню. Посилання відповідача щодо непідтвердження розміру збитків спростовуються матеріалами справи.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, на пред’явлену позивачем заяву про відшкодування майнової шкоди (від 18.12.2008р.) відповідач відповіді не надав, виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено суму пені 362, 76 грн. нарахування якої передбачено п. 37.2 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв’язку з наявним простроченням виплати суми за заявою від 18.12.2008р., яка отримана відповідачем 24.12.2008р..

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку позивача, що проведений у відношенні суми заборгованості за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 (12% в періоді до 15.06.2009р.), Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11% в періоді з 15.06.2009р.) за період прострочення з 24.01.2009р. по 30.06.2009р., не більше ніж за 6 місяців, та складає 362, 76 грн..

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди 21/16, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31451838) на користь Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія»(65125, м. Одеса, вул. В. Арнаутська 2Б/1, ідент. код 30244124) 3521, 40 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять одну гривню 40 копійок) як відшкодування в порядку регресу, 362, 76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 копійок) пені, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень, 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 20.01.2010