Рішення № 8245752, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/64418.01.10 За позовом Приватного підприємства «Акорд-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Швирид М.В. директор;

від відповідача: не з’явились;

18.01.2010р. у судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Акорд-М»(надалі ПП «Акорд-М», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»(надалі ТОВ «Доріда», відповідач) 244480, 93 грн. заборгованості за товар, в тому числі 225018, 86 грн. заборгованості за товар, 17064, 27 грн. суми пені, 2397, 80 - 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 66/01/07 від 10.10.2007р. не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, як того просив позивач, а заявлене клопотання судом відхилене через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 18.01.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 05.11.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2007р. між ТОВ «Доріда»та ПП «Акорд-М»укладено договір поставки № 66/01/07 за яким останнє зобов’язувалось поставляти та передавати у власність покупця товар відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною договору, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався приймати та оплачувати товари.

Видаткові накладні з приводу оплати яких виник спір у даній справі у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, перелік наведено у акті звірки складеному сторонами станом на 31.08.2009р., а надходження коштів в рахунок оплати поставленого товару підтверджує наявність у відповідача зобов’язання щодо оплати товару.

Відповідно до положень п. 8.1-8.2 Договору сторони погодились, що договір діє до 31.12.2007р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. В разі, якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його дію, при відсутності у сторін взаємних претензій до виконання договірних зобов’язань, дія договору продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки товарів здійснювались у строк дії договору, а сам договір був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 225018, 86 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умови оплати та порядок розрахунків по договору сторони погодили у розділі 5 договору, згідно з п. 5.2 якого покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар не пізніше 10 банківських днів з моменту набуття права власності на поставлений товар.

Згідно з п. 2.5, 2.6 договору моментом здійснення поставки товарів постачальником є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товаротранспортна накладна, видаткова накладна тощо); право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової (товарно-транспортної) накладної.

З урахуванням наведених положень договору строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних які залучені до матеріалів справи станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 10 банківських днів після отримання товару за накладними.

У зв’язку з неотриманням коштів за поставлений товар позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. 7/09.09 від 15.09.2009р.) у якій вимагав на протязі місяця виплатити борг перед підприємством. Претензію відповідачем отримано 22.09.2009р., що підтверджується реєстровим вхідним номером 401 на претензії, однак боргу не сплачено.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 225018, 86 грн. свідчать, зокрема: акт звірки складений станом на 31.08.2009р. (зведений акт за поставленими товарами, зарахуваннями проплат), акт звірки складений станом 01.10.2009р. (по сумі заборгованості), які підписані обома сторонами, скріплені печатками підприємств та залучені до матеріалів справи у належним чином засвідчених копіях. Доказів здійснення розрахунків за товар після підписання вказаних актів звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Довідкою з банку за вих. 19 від 18.01.2010р. (АТ «Банк «Фінанси та Кредит») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 30.04.2009р. по 18.01.2010р., та в свою чергу дані акту звірки підтверджені довідкою за вих. № 04-60/0054 від 18.01.2010р. (філія Шевченківське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Києві) щодо отриманих проплат, у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача за поставлені товари складає 225018, 86 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 7.2 договору № 66/01/07 від 10.10.2007р. покупець відповідає за несвоєчасну оплату шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості у відповідному періоді з урахуванням кількості днів прострочення за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 (12%), Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11% в періоді з 15.06.2009р.), Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%) - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 17064, 27 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періодів прострочення є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 2397, 80 грн. станом на 20.10.2009р. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 66/01/07 від 10.10.2007р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 2444, 81 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»(юрид. адреса: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби 15; адреса: 02094, м. Київ, вул. Віскозна 17, р/р 26000028632371 в Дарницькому відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк м. Києва, МФО 322012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33637190) на користь Приватного підприємства «Акорд-М»(юрид. адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська б.12; адреса: 04210, м. Київ, пр-т. Г. Сталінграду 14, кв. 117, п/р 26005301330496 в філії Шевченківського відділення «Промінвестбанку»МФО 322216, ідент. код 25410408) 225018, 86 грн. (двісті двадцять п’ять тисяч вісімнадцять гривень 86 копійок) заборгованості за товар, 17064, 27 грн. (сімнадцять тисяч шістдесят чотири гривні 27 копійок) суми пені, 2397, 80 (дві тисячі триста дев’яносто сім гривень 80 копійок) 3% річних, 2444, 81 грн. (дві тисячі чотириста сорок чотири гривні 81 копійку) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 21.01.2010