Рішення № 8245745, 19.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/38019.01.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Долинський завод залізобетонних виробів»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінінвест-Трейд»

Про стягнення 113910,58 грн.

                                                                                                     Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача           Білоус С.В.- предст. (дов. від 14.12.2009р.)

від відповідача           Цуканова А.С.- предст. (дов. від 01.12.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 113910,58грн. (112955,00грн. –основного боргу, 564,78грн. –збитків від інфляції, 389,94грн. –3% річних), яка виникла внаслідок несплати відповідачем за поставлений позивачем товар, а також витрати по сплаті державного мита –1139,10грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 19.11.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/380, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.12.2009р.

11.12.2009р. судом одержано відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає заявлені позовні вимоги частково, а саме, у сумі основного боргу –14675,86грн., 3% річних -275,28грн., збитків від інфляції -73,38грн.

У судовому засіданні 15.12.2009р. судом оголошено перерву до 19.01.2010р. для надання можливості представнику позивача ознайомитись із відзивом відповідача на позовну заяву.

У судовому засіданні 19.01.2010р. представник позивача не заперечив проти задоволення позовних вимог за розрахунком відповідача, який наведений у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в :

Позивачем було поставлено на користь відповідача та передано у власність відповідача товар на загальну суму 981 691,59грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані уповноваженими особою позивача та уповноваженою довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей особою відповідача, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач здійснив часткову оплату одержаного товару загалом у сумі 996367,45грн., що не заперечується сторонами спору, а повну вартість поставленого позивачем товару в сумі 14675,86грн. –відповідач не оплатив.

Також відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості відповідача, який підписаний представником позивача, відповідачу були надані послуги на суму 98280,00грн. Проте, доказів надання послуг на зазначену суму, як то підписаного сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, позивачем суду не надано.

Оскільки у накладних строк оплати поставленого товару не встановлений, позивач 08.04.2009р. звернувся до відповідача з претензією №16/503 від 03.04.2009р. з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар у сумі 112955,86грн., що підтверджується квитанцією поштової установи.

Відповідно до п.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте відповідач, протягом семи днів з дня отримання вимоги не здійснив повної оплати вартості поставленого товару та наданих послуг.

          У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 112955,86грн. основного боргу.

          Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Відповідно до п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з п. п. 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 112955,86грн. основного боргу вважається обґрунтованою у частині, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14675,86грн. основного боргу (в частині вимоги про стягнення заборгованості за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар). В частині вимоги про стягнення з відповідача 98280,00грн. основного боргу за надані, але не оплачені послуги, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання зазначених послуг (не надано підписаного сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання 564,78грн. –збитків від інфляції, 389,94грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку суду за період зазначений у розрахунку позивача (з 04.05.2009р. по 14.06.2009р. включно) на обґрунтовану суму основного боргу 14675,86грн. у наступному розмірі: 73,38грн. –збитків від інфляції, 50,66грн. -3% річних.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими у частині , та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 14675,86грн. –основного боргу, 73,38грн. –збитків від інфляції, 50,66грн. –3% річних.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінінвест-Трейд»(м. Київ, вул. Саксаганського, 104; м. Київ, вул. Ковпака, 4, оф. 1, код ЄДРПОУ 31404992) на користь Відкритого акціонерного товариства «Долинський завод залізобетонних виробів»(Івано-Франківська обл., м. Долина, вул. Нафтовиків, 8, код ЄДРПОУ 01349963) 14675,86грн. –основного боргу, 73,38грн. –збитків від інфляції, 50,66грн. –3% річних, 147,99грн. - державного мита, 30,66грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій