Рішення № 8245733, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/48018.01.10 За позовомПриватного підприємства "АІК" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕЙ Україна"

простягнення 61 402,73 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Осіпчук Р.О.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "АІК" (надалі ПП "А і К") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕЙ Україна" (надалі - ТОВ "ОКЕЙ Україна") про стягнення 61 402,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №615/10/07-ПТ від 02.10.2007 р. поставив товар, а відповідач своє грошове зобовязання за договором виконав частково, в звязку з чим виникла заборгованість у сумі 54 886,42 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2009 р. порушено провадження у справі №48/480 та призначено її до розгляду на 18.01.2010 р.

Судом в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

В судове засідання 18.01.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 28.12.2009 р. виконав, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 18.01.2010 р. не зявився, вимог ухвали суду від 14.12.2009 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33, поверх 13, на яку було відправлено ухвалу суду 14.12.2009 р., підтверджується довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21-10/9015 від 17.12.2009 р.

Також судом було додатково відправлено ухвалу суду від 28.12.2009 р. на поштову адресу відповідача (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10), що зазначена в договорі.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2007 р. між ПП "А і К" (постачальник) та ТОВ "ОКЕЙ Україна" (покупець) було укладено договір поставки №615/10/07-ПТ (надалі "Договір").

Відповідно до п 1.1 Договору постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплачувати його вартість.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивачем у період з 07.11.2007 р. по 03.06.2009 р. було поставлено відповідачу товари на загальну суму 1 017 570,17 грн., що підтверджується видатковими накладними.

При цьому, судом не може бути прийнято в якості доказу поставки товарів видаткову накладну № АК-0001039 від 03.06.2009 р. на суму 1 455,52 грн., оскільки така накладна не підписана відповідачем, належних доказів передачі товару на цю суму не надано.

З матеріалів позову вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 802 811,65 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, частково повернув поставлений товар на суму 119 061,47 грн., що підтверджується накладним на повернення товару. Крім цього, частину боргу було зараховано на суму наданих відповідачем послуг у розмірі 42 266,15 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару протягом 30 днів з моменту поставки товару, тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500, 00 грн. (п.8.2 договору).

01.02.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору в якій погодили, що покупець здійснює оплату товару протягом 45 днів з моменту поставки.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 53 430,90 грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 53 430,90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. В частині стягнення 1 455,52 грн. підстави для задоволення позову відсутні.

Стосовно вимоги про стягнення пені суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Посилання позивача на ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", як підставу для нарахування пені є безпідставним, оскільки положення цього Закону лише обмежують розмір пені, яка нараховується за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, у випадку якщо договором встановлений більший розмір.

В свою чергу, умови Договору не містять норми, якою визначається відповідальність відповідача за порушення виконання грошового зобовязання у вигляді пені, а тому правові підстави для стягнення пені відсутні.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 645,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 438,20 грн. від суми боргу 54 886,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню в розмірі 627,99грн. та 1 400,06 грн. відповідно, оскільки розраховується судом від встановленої суми боргу за поставлений товар у розмірі 53 430,90 грн., а не від 54 886,42 грн., як нараховує позивач.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "О'КЕЙ Україна" на користь ПП "А і К" основного боргу у розмірі 53 430,90 грн., 3% річних у розмірі 627,99 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 400,06 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 455,52 грн., 3% річних у розмірі 17,11 грн., інфляційних втрат у розмірі 38,14 грн. та пені у розмірі 4 433,01 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємства "АІК" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕЙ Україна" (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33, поверх 13; ідентифікаційний код 34356884) на користь Приватного підприємства "АІК" (03039, м. Київ, вул. Байкова, 7; ідентифікаційний код 24726351) основний борг у розмірі 53 430 (пятдесят три тисячі чотириста тридцять) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 627 (шістсот двадцять сім) грн. 99 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 400 (одна тисяча чотириста) грн. 01 коп., державне мито у розмірі 554 (пятсот пятдесят чотири) грн. 59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 213 (двісті тринадцять) грн. 15 коп. Видати наказ.

3.В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В. Бойко