Рішення № 8245689, 29.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/64029.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» до           Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРУ»

про           стягнення 31888,71 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Кустенко В.Г. –представник за довіреністю;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРУ»про стягнення 31888,71 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 4-11 від 04.11.2008 року позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товари на загальну суму 115608,00 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати товарів виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 22650,00 грн., пеню у розмірі 4911,99 грн., збитки від інфляції у розмірі 3705,49 грн. та 3 % річних у розмірі 621,23 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 29.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 04.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 29.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 04.12.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          04.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРУ»укладено договір поставки № 4-11 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався поставляти та передавати у власність відповідача товари в асортименті та в кількості, що передбачені специфікаціями, які є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов’язався приймати та оплачувати поставлені товари.

          На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товари народного споживання на загальну суму 115608,00 грн., що підтверджується наданою суду видатковою накладною № 14.11-3 від 14.11.2008 року.

          З наявної в матеріалах справи довіреності на одержання цінностей серії ЯПМ № 622641 від 14.11.2008 року судом вбачається, що товари були прийняті особою, належним чином на це уповноваженою.

          Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що товари, які поставляються за договором, підлягають оплаті протягом одного банківського дня з моменту підписання накладної.

          Таким чином, оплатити поставлені товари відповідач зобов’язаний був у термін до 17.11.2008 року.

          Згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями відповідач частково розрахувався за поставлені товари, сплативши позивачу 92958,00 грн.

          Зокрема, 19.11.2008 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 50000,00 грн., 03.12.2008 року –20000,00 грн., 12.12.2008 року – 1000,00 грн., 17.12.2008 року – 10000,00 грн., 20.01.2009 року –10000,00 грн. та 21.01.2009 року – 1958,00 грн.

          Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 22650,00 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ж до частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати товарів не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 22650,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4911,99 грн. за період з 15.11.2008 року до 03.07.2009 року.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товарів відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

          Як зазначалося вище, оплатити поставлені товари відповідач зобов’язаний був у термін до 17.11.2008 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 18.11.2008 року.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Тому, нарахування пені можливе до 17.05.2009 року.

          З огляду на вказане, розмір пені складає:

          115608,00 грн. * 24 % * 1 (18.11.2008 року) / 366 = 75,81 грн.

          65608,00 грн. * 24 % * 14 (з 19.11.2008 року до 02.12.2008 року) / 366 = 602,30 грн.

          45608,00 грн. * 24 % * 9 (з 03.12.2008 року до 11.12.2008 року) / 366 = 269,16 грн.

          44608,00 грн. * 24 % * 5 (з 12.12.2008 року до 16.12.2008 року) / 366 = 146,26 грн.

          34608,00 грн. * 24 % * 15 (з 17.12.2008 року до 31.12.2008 року) / 366 = 340,41 грн.

          34608,00 грн. * 24 % * 19 (з 01.01.2009 року до 19.01.2009 року) / 365 = 432,36 грн.

          24608,00 грн. * 24 % * 1 (20.01.2009 року) / 365 = 16,18 грн.

          22650,00 грн. * 24 % * 117 (з 21.01.2009 року до 17.05.2009 року) / 365 = 1742,50 грн.

          Отже, за перерахунком суду загальний розмір пені за прострочення оплати поставлених товарів складає 3624,98 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 3624,98 грн.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 3705,49 грн. та 3 % річних у розмірі 621,23 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Враховуючи зазначене, розмір збитків від інфляції складає:

          44608,00 грн. * 102,1 % –44608,00 грн. = 936,77 грн.

          34608,00 грн. * 102,9 % –34608,00 грн. = 1003,63 грн.

          22650,00 грн. * (101,5 % * 101,4 % * 100,9 %* 100,5 % 101,1 %) –22650,00 грн. = 1248,02 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір збитків від інфляції за прострочення оплати поставлених товарів складає 3188,42 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 3188,42 грн.

Розмір 3 % річних складає:

          115608,00 грн. * 3 % * 1 (18.11.2008 року) / 366 = 9,48 грн.

          65608,00 грн. * 3 % * 14 (з 19.11.2008 року до 02.12.2008 року) / 366 = 75,29 грн.

          45608,00 грн. * 3 % * 9 (з 03.12.2008 року до 11.12.2008 року) / 366 = 33,65 грн.

          44608,00 грн. * 3 % * 5 (з 12.12.2008 року до 16.12.2008 року) / 366 = 18,28 грн.

          34608,00 грн. * 3 % * 15 (з 17.12.2008 року до 31.12.2008 року) / 366 = 42,55 грн.

          34608,00 грн. * 3 % * 19 (з 01.01.2009 року до 19.01.2009 року) / 365 = 54,05 грн.

          24608,00 грн. * 3 % * 1 (20.01.2009 року) / 365 = 2,02 грн.

          22650,00 грн. * 3 % * 164 (з 21.01.2009 року до 03.07.2009 року) / 365 = 305,31 грн.

          Отже, за перерахунком суду загальний розмір 3 % річних за прострочення оплати поставлених товарів складає 540,63 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 540,63 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРУ»(04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 97/5, оф. 21; ідентифікаційний код 35847932) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»(73000, м. Херсон, вул. Ракетна, 110-А; ідентифікаційний код 32125693) основну заборгованість у розмірі 22650 (двадцять дві тисячі шістсот п’ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 3624 (три тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 98 коп., збитки від інфляції у розмірі 3188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 42 коп., 3 % річних у розмірі 540 (п’ятсот сорок) грн. 63 коп., 300 (триста) грн. 04 коп. державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –18.01.2010 року