Рішення № 8245682, 28.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/58928.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» до           Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХ Інжиніринг»

про                    стягнення 23114,00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Мельник Ю.М. –представник за довіреністю від 01.12.2009 року;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХ Інжиніринг»про стягнення 23114,00 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладених між сторонами договорів № 03/12-07/01 та № 03/12-07/02 від 03.12.2007 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 779012,80 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати робіт виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 23114,00 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 05.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 07.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 05.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 28.12.2009 року.

          У судовому засіданні 28.12.2009 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 07.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 28.12.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 07.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На адресу Господарського суду міста Києва повернулася ухвала суду, яка була направлена за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та довідці з ЄДРПОУ, а саме: 04128, м. Київ, вул. Берковецька, 10, із зазначенням, що за вказаною адресою товариство не знаходиться.

Згідно з статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до частини 4 статті 89 ЦК України дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

З огляду на вказане, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки кореспонденція про час та місце проведення судового засідання була направлена відповідачу за юридичною адресою, суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          03.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПХ Інжиніринг»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник»(надалі –позивач) укладено договір № 03/12-07/01 будівельного підряду (надалі –договір № 03/12-07/01).

          Згідно з пунктом 2.1 договору № 03/12-07/01 позивач зобов’язався виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і передати у встановлені договором строки комплекс робіт на об’єкті «Виробнича база з переробки продуктів харчування»за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 4, а відповідач зобов’язався надати позивачу будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об’єкт та оплатити роботи.

          03.12.2007 року між сторонами укладено договір № 03/12-07/02 будівельного підряду (надалі –договір № 03/12-07/02).

          Відповідно до пункту 2.1 договору № 03/12-07/02 позивач зобов’язався виконати згідно з проектно-кошторисною документацією і передати у встановлені договором строки комплекс робіт на об’єкті «Ресторан «Пузата Хата»»за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 2, а відповідач зобов’язався надати позивачу будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об’єкт та оплатити роботи.

          Згідно з наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками, на виконання умов договору № 03/12-07/01 позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 482905,40 грн., на виконання умов договору № 03/12-07/02 –на загальну суму 296107,40 грн.

          Виходячи зі змісту пунктів 6.3 та 6.4 договорів № 03/12-07/01 та № 03/12-07/02 оплачувати виконані роботи відповідач зобов’язався на підставі актів типової форми КБ-2в та довідок типової форми КБ-3 не пізніше п’яти банківських днів з моменту надання позивачем рахунків на оплату робіт.

          За твердженням позивача, рахунки на оплату робіт надавалися відповідачу разом з актами типової форми КБ-2в та довідками типової форми КБ-3.

          Акти типової форми КБ-2в, згідно з якими відповідачем були прийняті останні виконані в рамках договорів № 03/12-07/01 та № 03/12-07/02 роботи, підписані від імені кожної з сторін 31.12.2008 року.

          Відповідно до частини 1 статті 73 КЗпП України 1 та 7 січня є святковими днями, в які робота не провадиться.

          З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що розрахуватися за виконані роботи відповідач зобов’язаний був у термін до 09.01.2009 року.

          Отже, станом на день звернення до суду строк виконання відповідачем зобов’язання оплатити виконані роботи настав.

          Згідно з наданими суду платіжними дорученнями відповідач частково розрахувався за виконані роботи, перерахувавши на поточний рахунок позивача 755898,80 грн.

          Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 23114,00 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладених між сторонами договорів, останні за своєю правовою природою є договорами будівельного підряду, за якими підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договорами щодо оплати робіт не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 23114,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХ Інжиніринг»(04128, м. Київ, вул. Берковецька, 10; ідентифікаційний код 35508065) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»(61144, м. Харків, вул. Героїв Праці, 17, кв. 343; ідентифікаційний код 31061880) заборгованість у розмірі 23114 (двадцять три тисячі сто чотирнадцять) грн. 00 коп., 231 (двісті тридцять одну) грн. 14 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –18.01.2010 року