Ухвала суду № 82454759, 14.06.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 393/1157/13-к

1-кп/405/83/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Льон С.М.

при секретарі Люльчак А.А.

за участю прокурора Щерюка Д.О.

адвоката: Пантєлєєва О.М.

потерпілої: ОСОБА_1

обвинуваченої: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження № 12012120150000043, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2012 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Олександрівка, Долинського району, Кіровоградської області, українки, громадянки України, із середньою освітою, одруженої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні:

- умисного легкого тілесного ушкодження;

-відкритого викрадення чужого майна (грабіж).

Злочини вчинені за наступних обставин.

07.10.2012 близько 15:00 год. потерпіла ОСОБА_1 вигнала свою велику рогату худобу на державне пасовище, що розташоване біля вул Кірова в с.Олександрівка, Долинського району, Кіровоградської області. ОСОБА_1 сиділа на землі та друкувала на належному їй нетбуці, коли до неї із-за спини підійшла ОСОБА_2 . На ґрунті особистих неприязних відносин схопила ОСОБА_1 за волосся та почала трясти її голову, спричинивши руками тілесні ушкодження на обличчі та руках, у вигляді саден лівої та правої щоки, садна крила носа зліва, садна на тильній поверхні правої кисті у основи 2 пальця, садна на лівій кисті по тильній поверхні у основи 2 пальця, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після нанесення потерпілій ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , вважаючи що ОСОБА_1 її фотографує, з метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом ривка, вихопила із рук потерпілої ОСОБА_1 фотоапарат марки Canon A2300HD, вартістю 850 грн.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 з викраденим майном зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_1 , матеріальну шкоду на суму 850 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.125, ч.1 ст.186 КК України.

14.06.2019 в судовому засіданні обвинуваченою ОСОБА_2 заявлено клопотання, згідно якого остання просить закрити кримінальне провадження та звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що на даний момент закінчилися строки давності.

Адвокат клопотання підтримав, просив задовольнити.

Прокурор не заперечив проти клопотання обвинуваченої про закриття справи з підстав, передбачених ст.49 КК України, зазначивши, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності сплинули.

Потерпіла ОСОБА_1 заперечила проти клопотання обвинуваченої ОСОБА_2 , вважає, що обвинувачена навмисно затягувала розгляд справи і ухилялась від суду. За такої обставини, на думку потерпілої, у суду немає підстав для закриття справи і необхідно її розглянути. Разом з цим зазначила, що за будь-яких обставин буде добиватись того, щоб обвинувачена ОСОБА_2 була покарана, а прийняте судом рішення було скасоване.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, суд приходить на наступного.

Положення ч.4 ст. 286 КПК України визначають, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цих Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Крім того, умовою звільнення від кримінальної відповідальності є не вчинення протягом цих строків нового злочину певного степеня тяжкості та не ухилення особи від слідства та суду.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, тобто строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України, становить два роки.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.186 КК України, у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, тому строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України, становить п`ять років.

Так, кримінальні правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_2 , згідно матеріалів кримінального провадження, вчинені 07.10.2012, тобто, на момент розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності пройшло більше шести з половиною років.

Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Судом не встановлено фактів притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності після 07.10.2012 і до теперішнього часу.

Також, кримінальне провадження №12012120150000043 від 29.11.2012 не зупинялось, обвинувачена ОСОБА_2 від слідства та суду не ухилялась, в розшуку не перебувала, не з`являлася в судові засідання, однак до неї застосовувалися приводи, тому підстав для зупинення або переривання перебігу строків давності, у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України не було.

Пункт 1 ч.2 ст.284 КПК України визначає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною підставою і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, відповідно роз`яснень, що містяться в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України (далі - Постанова №12 від 23.12.2005) законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.

Постанова Пленуму ВСУ - це роз`яснення судової практики судів загальної юрисдикції, узагальнення, аналіз судової статистики, що здійснювався співробітниками ВСУ. Постанови Пленуму ВСУ виконують роль субсидіарних тлумачень, які служать для суддів додатковими орієнтирами з питань застосування норм права.

Постанова №12 від 23.12.2005 була прийнята з метою забезпечення правильного і однакового застосування суддями норм КК України та КПК України (в редакції 1960 року).

Враховуючи, що Кримінально-процесуальний кодекс України в редакції 1960 року втратив чинність, суд при розгляді справи керується Кримінальним процесуальним кодексом України в редакції від 13.04.2012, норма якого, а саме ч.4 ст.216, зобов`язує невідкладно розглянути клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про недоцільність застосування роз`яснень, викладених в Постанові №12 від 23.12.2005.

У зв`язку із вищевикладеним, приймаючи до уваги, що обвинувачена особисто виявила бажання про закриття справи, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст.49 КК України задовольнити клопотання обвинуваченої ОСОБА_2 про звільнення її від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ч.1 ст.49 КК України та закрити кримінальне провадження відповідно до ч.2 п.1 ст.284 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 369 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_2 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.186 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12012120150000043, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України - закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_2 судом не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду, роз`яснивши останній, що це не позбавляє її права на звернення до суду за захистом порушеного права в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речовий доказ: фотоапарат марки Canon A2300HD - залишити потерпілій ОСОБА_1 , як їй належний.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Кіровограда протягом семи днів з дня її проголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та потерпілій.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон