Рішення № 82443584, 18.06.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/996/19

18 червня 2019 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Ларва Мар`яни Віталіївни про накладення штрафу від 17.09.2018 у розмірі 60008,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.09.2018 старший державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Ларва М.В. (далі – державний виконавець), при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-6539, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 12.07.2005, винесла постанову ВП № 55617536 про накладення штрафу на позивача в розмірі 60008,17 грн. за невиконання рішення суду.

Позивач вважає оскаржену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки станом на дату розгляду даної справи судом з позивача щомісячно із заробітної плати відраховують кошти для погашення заборгованості зі сплати аліментів, а тому відповідач безпідставно дійшов висновку, що позивач не виконує рішення суду.

Ухвалою суду від 13.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 21.05.2019.

Судове засідання, призначене на 21.05.2019 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючої судді Мірінович У.А. у відрядженні, розгляд справи відкладено на 04.06.2019.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судових засіданнях у даній справі, які проводилися 04.06.2019, 11.06.2019, 14.06.2019 оголошувалась перерва на підставі статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС).

Водночас, ухвалою суду від 04.06.2019 продовжено процесуальні строки розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідач в судове засідання також не з`явилася, подала до суду заяву від 14.06.2019, в якій просить розглядати справу в порядку письмового провадження. Водночас, у відзиві на позов, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що оскаржена постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом № 1404-VIII (арк. справи 38).

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 194 КАС.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що 26.01.2018 старший державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Савчук А.О. на підставі виконавчого листа № 2-6539 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 12.07.2005, винесла постанову ВП 55617536 про відкриття виконавчого провадження (арк. справи 58).

13.02.2018 зазначений державний виконавець, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-6539 від 12.07.2005, винесла постанову ВП 55617536 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої зобов`язано головного бухгалтера ПП "Соловій транс" нарахувати заборгованість, починаючи з моменту працевлаштування ОСОБА_1 по 01.02.2018. Утримання проводити в розмірі 50% нарахованої заробітної плати (пенсії) до погашення заборгованості. Паралельно здійснювати утримання в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми повноліття (арк. справи 11).

Надалі, 17.09.2018 старший державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Ларва М.В., при примусовому виконанні зазначеного виконавчого листа, винесла постанову ВП № 55617536 про накладення штрафу на позивача в розмірі 60008,17 грн. за невиконання рішення суду, так як встановила, що з дня пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання у боржника утворилась заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 17.09.2018 за період з 09.06.2005 по 01.09.2018 становить 120163,43 грн., що перевищує суму відповідних платежів за три роки (арк. справи 12).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено підстави початку примусового виконання рішення виконавцем.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з частинами першою - четвертою, шостою статті 71 Закону № 1404-VIII порядок стягнення аліментів визначається законом. За наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.

Абзацом третім частини чотирнадцятої статті 71 Закону № 1404-VIII за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Суд встановив, що 17.09.2018 державний виконавець, при примусовому виконанні зазначеного виконавчого листа, винесла постанову ВП № 55617536 про накладення штрафу на позивача в розмірі 60008,17 грн. за невиконання рішення суду, так як встановила, що з дня пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання у боржника утворилась заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 17.09.2018 за період з 09.06.2005 по 01.09.2018 становить 120163,43 грн., що перевищує суму відповідних платежів за три роки (арк. справи 12).

Водночас, як слідує з матеріалів справи, не заперечується сторонами, що обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець здійснила на підставі розрахунку від 17.09.2018, згідно якого встановила, що позивач не сплачував аліменти, протягом трьох років, зокрема в липні 2018 року борг становив 117 887,42 грн., та в серпні 2018 року становив 120163,42 грн. (арк. справи 64).

Однак, як визнано представником відповідача та підтверджується належними доказами у справі, сума боргу відображена в довідці не відповідає дійсності та є меншою, оскільки, із заробітної плати позивача за період з січня 2018 р. по грудень 2018 р. головний бухгалтер ПП "Соловій транс" здійснив на виконання зазначеного виконавчого листа щомісячні відрахування коштів в розмірі 50% від нарахованої заробітної плати, про що свідчить відповідний звіт про здійснені відрахування та виплати (арк. справи 67).

Також, зазначене підтверджується і довідкою від 04.05.2019 № 19/05, згідно якої із заробітної плати позивача справляється стягнення в розмірі 50% від нарахованої заробітної плати з моменту направлення у ПП "Соловій транс" постанови ВП 55617536 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.02.2018 (арк. справи 41).

Водночас, суд встановив та не заперечується сторонами, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 17.09.2018 не був надісланий позивачу, чим державний виконавець порушила вимоги частини четвертої статті 71 Закону № 1404-VIII та позбавила можливості позивача надати додаткові пояснення, зауваження тощо, в тому числі реалізувати положення частини восьмої статті 71 Закону № 1404-VIII, згідно якої спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач недостовірно обчислив розмір заборгованості позивача зі сплати аліментів в розрахунку від 17.09.2018р. що визнається сторонами у справі, та не направив такий розрахунок позивачу, проте наклав на боржника штраф в розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів яка визначена в згадуваному вище розрахунку від 17.09.2018р., суд дійшов висновку, що відповідач виніс оскаржену постанову не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом № 1404-VIII.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 КАС визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 40330167) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Ларва Мар`яни Віталіївни про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 60008,17 грн. від 17.09.2018 ВП № 55617536.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області судові витрати на суму 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. сплаченого судового збору згідно квитанції № 0.0.1335474647.1 від 23.04.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.06.2019.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.