Рішення № 8244188, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/62107.12.09 За позовом                    Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» До                              1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Козирна Карта                                         Промоушн»

          2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Флекс»

          3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Козирна карта»

Про                              стягнення 4442011 доларів США 84 центів та 423169 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача                     Бічуков А.В. (за дов.)

Від відповідачів                    Хімка М.І. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Козирна Карта Промоушн»(відповідача-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Флекс»(відповідача-2) та товариства з обмеженою відповідальністю «Козирна карта»(відповідача-3) про стягнення солідарно 4363453,35 доларів США та 271054,78 грн., з яких: 4013667,78 доларів США - кредитна заборгованість, 349785,57 доларів США - відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2009 р. по 22.09.2009 р., 133499,85 грн. - пеня за прострочення повернення кредиту (основного боргу) та 137554,93 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем-1 свого обов’язку щодо своєчасного повернення кредитних коштів та процентів за користування ними за кредитним договором від 17.03.2006 р. № 263-в-ока, внаслідок чого позивач просить стягнути суму неповернутих кредитних коштів, нарахованих за користування кредитом, процентів та пеню.

Вимоги до відповідача-2 та відповідача-3 ґрунтуються на договорах поруки, укладених між ними та позивачем з метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов’язань за кредитним договором від 17.03.2006 р. № 263-в-ока.

Ухвалою суду від 06.10.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/621 та призначено розгляд справи на 23.11.2009 р..

Відповідачі позовні вимоги відхилили у повному обсязі, зазначивши, що вимога позивача про повернення кредитних коштів підписана неповноважною особою без скріплення її печаткою, а тому не може братися до уваги. Натомість, 22.10.2009 р. іпотекодавцями було отримано від позивача варіанти реструктуризації зобов’язання за кредитним договором № 263-в-ока від 17.03.2006 р., що свідчить про домовленість сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням та врегулювання питання взаємовигідним шляхом. Крім того, зазначені варіанти реструктуризації вже активно опрацьовуються сторонами, доказом чого є підписання представниками позивача акту огляду нерухомого майна, що пропонується до передачі в забезпечення вимог кредитора та винесення даного питання на кредитний комітет.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи з метою витребування від позивача розрахунку 349785,57 доларів США відсотків за користування кредитом.

Розгляд справи було відкладено на 07.12.2009 р..

Позивач до прийняття рішення збільшив розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву, і просить стягнути солідарно з відповідачів 4442011,84 доларів США та 423169,44 грн.

Відповідачем подано клопотання про призначення експертизи, яке відхилено судом, як необґрунтоване.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.03.2006 р. між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(банком) та товариством з обмеженою відповідальністю «Козирна Карта Промоушн»(позичальником) укладено кредитний договір № 263-в-ока (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 26.06.2007 р.) банк зобов’язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 4750000,00 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

Відповідно до п. 1.3.1 Кредитного договору за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 13,5 % процентів річних, якщо не встановлена інша згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 1.3.2. Кредитного договору за користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється в розмірі 27 процентів річних.

10.07.2008 р. додатковою угодою № 5 були встановлені нові процентні ставки, а саме: за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка у розмірі 15,5 % процентів річних, за користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється в розмірі 31 процентів річних.

Згідно з п. 1.2.2. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 10.07.2008 р.) позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі - в термін не пізніше 16.03.2012 р..

Пунктом 11.1. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 26.06.2007 р.) встановлено наступне: відповідно до ст. ст. 525. 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п. п. 2.2., 2.4, 4.5, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.11, 5.12, 5.13, 7.4, 9.2 цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з п. 1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вражається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути кредит та плату за кредит в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

23.03.2006 р. між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Козирна карта»(поручителем) було укладено договір поруки № 263-в-пор (далі –Договір поруки-1).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки-1 поручитель зобов'язався відповідати перед банком за виконання позичальником його зобов'язань перед банком в сумі 750000,00 доларів США, що виникли із Кредитного договору, як існуючих в теперішній час так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 1.4. Договору поруки-1 відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

Відповідно до п. 2.2. Договору поруки-1, у випадку невиконання позичальником його зобов’язань за Кредитним договором, банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 2-й день з моменту невиконання зобов’язань позичальником по кредитному договору.

26.06.2007 р. між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Флекс» було укладено договір поруки № 263-в-пор (далі –Договір поруки-2)

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки-2 поручитель зобов'язався відповідати перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед Банком, що виникли із Кредитного договору в повному обсязі, як існуючих в теперішній час так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 2.2. Договору поруки, у випадку невиконання позичальником його зобов’язань за Кредитним договором, банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати направлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Позивач перерахував на користь відповідача-1 кредитні кошти в розмірі 4750000,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими в матеріали справи.

16.03.2009 р. додатковою угодою № 7 до Кредитного договору було погоджено графік погашення кредиту.

Позичальником було порушено порядок сплати чергових платежів (заборгованості та нарахованих відсотків за користування кредитом), що ним не заперечується.

14.08.2009 р. банк направив позичальнику вимогу про повернення кредиту (в порядку п. 11 Кредитного договору), яка була отримана позичальником 17.08.2009 р..

Вимога банку залишена позичальником без задоволення.

Також вимога про повернення кредиту була направлена на адресу відповідача-3, яким вона залишена без задоволення.

Станом на день розгляду справи борг відповідача-1 перед позивачем в розмірі 4013667 доларів США по кредиту та 428344,06 доларів США по відсотках, нарахованих за користування кредитом за період з 01.03.2009 р. по 31.10.2009 р., не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим шиком банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи порушення відповідачем-1 умов Кредитного договору, а саме: не сплати чергових платежів в рахунок погашення кредитної заборгованості, позивач мав право на пред’явлення вимоги про повернення коштів за кредитним договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 4013667 доларів США по кредиту та 428344,06 доларів США по відсотках, нарахованих за користування кредитом за період з 01.03.2009 р. по 31.10.2009 р., належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4013667 доларів США кредиту та 428344,06 доларів США боргу по відсотках нарахованих за користування кредитом за період з 01.03.2009 р. по 31.10.2009 р., що станом на 01.11.2009 р. становить 32109342,24 грн. та 3426752,48 грн., відповідно, підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до п. 5.2 Договору замовник за кожний день прострочення строків оплати виплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 2.4. додаткової угоди № 2 від 27.01.2007 р. до Кредитного договору банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку: зокрема, в розмірі подвійної облікової подвійної ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості в іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку розмір пені не може перевищувати розмір, визначений чинним законодавством України на момент її нарахування. Позичальник повинен сплатити пеню за договором за першою вимогою банку.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 229826,32 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 193343,12 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за кредитом, а разом - 423169,44 грн.

Щодо вимог позивача до відповідача-2 та відповідача-3 слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Згідно з п. 1.1. Договору поруки-1 поручитель зобов’язався відповідати перед банком за виконання позичальником його зобов’язань перед банком в сумі 750000,00 доларів США, що виникли із Кредитного договору. Додатковими угодами до Договору поруки-1 жодних змін до п. 1.1 внесено не було.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Козирна карта», як поручитель, несе зобов’язання перед банком в межах зобов’язання на суму 750000,00 доларів США.

Згідно зі здійсненим судом розрахунком, позовні вимоги до відповідача-3 підлягають задоволенню в частині стягнення солідарно з відповідачем-1 та відповідачем-2 750000,00 доларів США - кредитної заборгованості, 80041,02 доларів США - відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2009 р. по 31.10.2009 р., 42945,69 грн. - пені за прострочення повернення кредиту (основного боргу) та 36128,39 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Відповідно до умов Договору поруки-2 поручитель зобов’язався відповідати перед банком за виконання позичальником його зобов'язань, що виникли із Кредитного договору в повному обсязі.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги до відповідача-2 про стягнення солідарно заборгованості є також обґрунтовані.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до відповідача-1 та відповідача-2 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги до відповідача-3 підлягають задоволенню в частині стягнення солідарно 750000,00 доларів США - кредитної заборгованості, 80041,02 доларів США - відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2009 р. по 31.10.2009 р., 42945,69 грн. - пені за прострочення повернення кредиту (основного боргу) та 36128,39 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Козирна Карта Промоушн»(01054, м. Київ, вул. Воровського 33, код 32589047), товариства з обмеженою відповідальністю «Флекс»(01025 м. Київ, вул. Володимирська 12, код 31307181) та товариства з обмеженою відповідальністю «Козирна карта»(01054, м. Київ, вул. Воровського 33, код 31807854) на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (61005, м. Харків, пр-т Московський, 60, поштова адреса: 04070 м. Київ, вул. Андріївська 2/12, код 09807750) 750000,00 доларів США - кредитної заборгованості, 80041,02 доларів США - відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2009 р. по 31.10.2009 р., 42945,69 грн. - пені за прострочення повернення кредиту (основного боргу) та 36128,39 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

В іншій частині позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Козирна карта»відмовити.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Козирна Карта Промоушн»(01054, м. Київ, вул. Воровського 33, код 32589047) та товариства з обмеженою відповідальністю «Флекс»(01025 м. Київ, вул. Володимирська 12, код 31307181) на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пр-т Московський, 60, поштова адреса: 04070 м. Київ, вул. Андріївська 2/12, код 09807750) 3263667,78 доларів США - кредитної заборгованості, 348303,04 доларів США - відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2009 р. по 31.10.2009 р., 186880,63 грн. - пені за прострочення повернення кредиту (основного боргу) та 157214,73 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Козирна Карта Промоушн»(01054, м. Київ, вул. Воровського 33, код 32589047) на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пр-т Московський, 60, поштова адреса: 04070 м. Київ, вул. Андріївська 2/12, код 09807750) державне мито у сумі 3184,79 доларів США та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236 грн.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 12.01.2010 р.