Рішення № 8244156, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/68223.12.09           

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «Сенс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромакс»про стягнення 83559,49 грн. за участю представників позивача –Ковпика М.С., довіреність без номера від 02.11.2009 р., відповідача –Глузд О.В., довіреність без номера від 25.09.2009р.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 81095,10 грн. основного боргу, 242,39 грн. інфляційної складової боргу, 2222,00 грн. штрафних санкцій, а загалом 81337,49 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати переданого товару за договором купівлі-продажу № КМ-30/01 від 30.01.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.12.2009 року.

У судовому засіданні 04.12.2009 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 33 095,10 грн. основного боргу, 1848,81 грн. інфляційної складової боргу, 3053,90 грн. штрафних санкцій, а загалом 37997,81 грн.

Через канцелярію суду 22.12.2009 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 32095,10 грн. основного боргу, 2207,29 грн. інфляційної складової боргу, 3858,92 грн. штрафних санкцій, 7295,27 грн. відсотків по кредиту.

У відзиві на позовну заяву подану в судовому засіданні 23.12.2009 року відповідача визнав позов в частині стягнення 32095,10 грн. основного боргу, 1000,00 грн. штрафних санкцій та 2027,29 грн. інфляційної складової боргу, в іншій частині в позові просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.01.2009 року між Приватним підприємством «Сенс»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електромакс»(покупець) укладено договір купівлі-продажу № КМ-30/01, за умовами якого продавець зобов’язується поставити у власність покупця прокат кольорових металів, згідно з документами про відвантаження, які оформляються на кожну партію товару

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року (п.8.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору покупець здійснює 100% оплату товару протягом 30 календарних днів після відвантаження товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 89 095,10 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000012 від 01.04.2009р. та специфікацією № 3 від 31.03.2009р до договору купівлі-продажу № КМ-30/01 від 30.01.2009р.

Проте, відповідач отриманий товар на суму 32095,10 грн. не оплатив, та має заборгованість перед позивачем у сумі 32095,10 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.12.2009р.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 32095,10 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позов в частині стягнення 32095,10 грн. основного боргу та 2027,29 грн. інфляційної складової боргу.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 32095,10 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 2027,29 грн. інфляційної складової боргу, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.5.1 договору у випадку прострочення оплати покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 0,02% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 3858,92 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку.

Судом перераховано розмір пені і встановлено, що за прострочення оплати підлягає стягненню з відповідача 3107,28 грн. пені, тому позов в цій частині слід задовольнити, а в іншій частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 7295,27 грн. 13,9% по кредиту, які позивач сплачує згідно договору № 11325415000 від 28.03.2008р, як позичальник коштів в АКІБ «УкрСиббанк».

Проте, в порушення ст. 33 ГПК України позивач не обґрунтував правову підставу своїх вимог і не навів доказів наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення з відповідача 7295,27 грн. 13,9% по кредиту.

За таких обставин в позові в цій частині слід відмовити.

Державне мито у сумі 372,3 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 193,31 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромакс»(04073, м. Київ, вул. М. Вовчка, 14, код 30184097) на користь Приватного підприємства «Сенс»(03061, м. Київ, пр-т. Відрадний, 95, код 32285749) 32095 (тридцять дві тисячі дев’яносто п’ять) грн. 10 коп. основного боргу, 2 027 (дві тисячі двадцять сім) грн. 29 коп. інфляційної складової боргу, 3107 (три тисячі сто сім) грн. 28 коп. пені, 372 (триста сімдесят дві ) грн. 30 коп. державного мита та 193 (сто дев’яносто три) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               Чебикіна С.О.