Рішення № 8244102, 19.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/41319.11.09 За позовом Фізичної особи підприємця –Оверко Надія Василівна До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмісцепром»

про стягнення 9090,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Оверко Н.В. –представник за довіреністю

Від відповідача - не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва передані з позовом до відповідача про стягнення 9090,00 грн. заборгованості по транспортній заявці № 11/11/05 від 07.05.2009р., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –102,00 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2009р. було порушено провадження у справі № 47/413 та призначено її до розгляду на 22.10.2009р., ухвалою від 22.10.2009р. розгляд справи було відкладено на 19.11.2009р.

В судовому засіданні 19.11.2009р. позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, якою просив стягнути 5090,00 грн. основної заборгованості, втрати від інфляції –256,88 грн., 3% річних –136,96 грн., пені – 1075,85 грн., за видачу довідки ЄДРПОУ –17,36 грн., вартість проїзду пов’язаного із слуханням справи –332,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем по транспортній-заявці № 11/11/05 від 07.05.2009р., не було здійснено оплату за надані послуги перевезення, оскільки позивач надав послуги на суму - 19590,00 грн., а відповідач здійснив часткову оплату в сумі –10500,00 грн. та під час розгляду справи на суму 4000,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –5090,00 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 22.10.2009р., 19.11.2009р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2009р. між позивачем –ФОП Оверко Н.В., як перевізником, та відповідачем ТОВ «Укрмісцепром», як замовником, було укладено транспортну-заявку № 11/11/05, яка підписана повноважними представниками перевізника та замовника, посвідчена печатками сторін, відповідно до умов якої перевізник зобов’язується надати замовнику транспортні послуги.

Умовами вищезазначеної транспортної-заявки, сторони погодили, що вартість послуг складає 1900 євро по курсу НБУ на день завантаження, оплата здійснюється на підставі оригіналів рахунків та акту не більш 15 днів.

Відповідно до CMR накладної № ТА 0000198344, позивачем було надано послуги перевезення вантажу по транспортній-заявці № 11/11/05 від 07.05.2009р.

Згідно з рахунком № 113-а від 14 травня 2009р., підписаним в односторонньому порядку позивачем, та з проставленою печаткою позивача, загальна вартість наданих послуг складає –19590,00 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № 113-а від 14 травня 2009р. по транспортній-заявці від 07 квітня 2009р. підписаним в односторонньому порядку позивачем, та з проставленою печаткою позивача, вартість наданих послуг складає –19590,00 грн.

23.06.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 25, рахунок, та акт виконаних робіт № 113-а, з вимогою здійснити оплату наданих послуг перевезення, що підтверджується квитанцією Укрпошти

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 04 вересня 2009р., підписаним в односторонньому порядку позивачем, та з проставленою печаткою позивача, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04 вересня 2009р. складає –9090,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень, а саме: № 143 від 09 вересня 2009р. на суму –2000,00 грн. та №183 від 26.10.2009р., відповідач здійснив часткову оплату заборгованості на загальну суму -4000,00 грн.

Як зазначив позивач в заяві про уточнення позовних вимог, відповідач по транспортній-заявці № 11/11/05 від 07.05.2009р., не здійснив в повному обсязі оплату за надані послуги перевезення, оскільки позивач надав послуги на суму - 19590,00 грн., а відповідач здійснив часткову оплату в сумі –10500,00 грн. та під час розгляду справи на суму 4000,00 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –5090,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник умови транспортної заявки № 11/11/05 від 07.05.2009р. виконав, а саме: ним було надано послуги перевезення вантажу на суму –19590,00 грн., що підтверджується СMR накладною, а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті наданих позивачем послуг –не виконав, а лише здійснив часткову оплату на суму 14500,00 грн. Оплата в сумі –5090,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по транспортній заявці № 11/11/05 від 07.05.2009р. існує непогашена заборгованість в сумі –5090,00 грн. (19590,00 (сума наданих послуг) –14500,00 грн. (часткова оплата) = 5090,00 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги, законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі –5090,00 грн. Доказів протилежного, суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача: втрати від інфляції –256,88 грн., 3% річних –136,96 грн., пені –1075,85 грн., за видачу довідки ЄДРПОУ – 17,36 грн., вартість проїзду пов’язаного із слуханням справи – 332,90 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг по транспортній заявці № 11/11/05 від 07.05.2009р, у строк передбачений транспортною заявкою, тобто на протязі 15 днів з моменту отримання оригіналів документів, оплата в сумі 5090,00 грн. здійснена відповідачем не була по теперішній час, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції, 3% річних, та пеню на суму –9090,00 грн., за період з 16.05.2009р. по 17.11.2009р. (граничний термін нарахування визначений позивачем самостійно), з урахуванням часткової оплати, а судом встановлено, що заборгованість виникла з 09.07.2009р. (15 днів з моменту направлення претензії, та оригіналів документів), дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних, - є законною та обґрунтованою, однак такою що підлягає задоволенню частково, з огляду на нижчевикладене.

Згідно розрахунку суду розмір втрат від інфляції складає:

7090,00 (сума боргу з урахуванням оплати 2000,00 грн. платіжним дорученням № 143) х 1,008 (індекс інфляції за вересень 2009р.) х 1,009 (індекс інфляції за жовтень 2009р.) = 121,04 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно розрахунку суду розмір 3% річних складає:

9090,00 (сума боргу станом на 09.07.2009р.) х 3% річних / 365 (днів у році) х 63 (кількість днів прострочено з 09.07.2009р. до 09.09.2009р. (дата часткової оплати 2000,00 грн.)) = 47,06 грн.

7090,00 (сума боргу з урахуванням оплати 2000,00 грн. платіжним дорученням № 143) х 3% річних / 365 (днів у році) х 46 (кількість днів прострочено з 09.09.2009р. до 26.10.2009р. (дата часткової оплати 2000,00 грн.)) = 26,80 грн.

5090,00 (сума боргу з урахуванням оплати 4000 грн. платіжними дорученнями № 143 та № 183) х 3% річних / 365 (днів у році) х 23 (кількість днів прострочено з 26.10.2009р. до 17.11.2009р.) = 9,62 грн.

Таким чином, загальний розмір 3% річних складає: 47,06 + 26,80 + 9,62 = 83,48 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно статті 1 закону України «про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення грошового зобов’язання, а саме щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг по транспортній заявці № 11/11/05 від 07.05.2009р, але умовами транспортної заявки штрафні санкції не передбачені, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені, не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню - не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа якій завдано збитків у результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки є - втрати яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Суд враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача вимогу про відшкодування витрат пов’язаних із слуханням справи, а саме: вартість проїзду (Лювів-Київ, Київ-Львів), що підтверджується проїзними документами Укрзалізниці: № 842587, № 842588, № 070488, № 070489 на загальну суму –332,90 грн., та вартість послуг за видачу довідки з ЄДРПОУ, що підтверджується квитанцією за видачу довідки на суму –17,00 грн., дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат пов’язаних із слуханням справи є законною, обґрунтованою доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі –349,90 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 5090,00 грн. –основна заборгованість, втрати від інфляції –121,04 грн., 3% річних –83,48 грн., витрати пов’язані з розглядом справи –349,90 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмісцепром»(код ЄДРПОУ 33997915, адреса: 01103, м. Київ. вул. Кіквідзе, 13, р/р 26006034895400, в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи підприємця Оверко Надії Василівни (код ЄДРПОУ 2105402989, адреса: 79069, м. Львів, вул. Рязанська, 25, р/р 26000001312670, в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) суму заборгованості – 5090 (п’ять тисяч дев’яносто) грн. 00 коп., втрат від інфляції –121 (сто двадцять одну) грн. 04 коп., 3% річних – 83 (вісімдесят три) грн. 48 коп., витрати пов’язані з розглядом справи - 349 (триста сорок дев’ять) грн. 90 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

          Підписано: 11.01.2010р.