Рішення № 8244079, 15.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/2915.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Роспромторг»

про стягнення 22576,60 доларів США, що складає 169026,49 грн. на

на день подачі позову

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Денисова О.В. –представник за довіреністю

Від відповідача - не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 19884,49 доларів США заборгованості по договору на ТЕО № МРТ –48 від 26.10.2007р., пені –2340,94 доларів США, 3% річних –293,69 доларів США, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –226,00 доларів США та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-118,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2008р. було порушено провадження у справі № 47/29 та призначено її до розгляду на 23.06.2009р., ухвалою від 23.06.2009р. відкладено на 14.07.2009р.

Але судове засідання 14.07.2009р. не відбулось у зв’язку з надходженням суді Станіка С.Р. на лікарняному, у зв’язку з чим ухвалою суду від 07.09.2009р. справу було призначено до розгляду на 15.10.2009р.

В судовому засіданні 15.10.2009р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем згідно акту виконаних робіт було отримано послуги з транспортно-експедиційного обслугування на суму 53049,69 доларів США, але оплачено частково на суму –33165,20 доларів США. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –19884,49 доларів США. Також позивачем було заявлено до стягнення штрафні санкції за порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати.

Відповідач своїх представників в судові засідання 23.06.2009р., 15.10.2009р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2007р. між позивачем –ТОВ «МетРудТранс», як експедитором, та відповідачем ТОВ «РосПромТорг», як клієнтом, було укладено договір на ТЕО № МРТ-48, який підписано повноважними представниками експедитора та клієнта, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого експедитор зобов’язується за винагороду, за дорученням та за рахунок клієнта, організувати перевезення експортно-імпортних та внутрішніх вантажів залізничним транспортом по території України, Росії, а також інших держав СНД в об’ємах та по напрямку згідно з заявками клієнта (п. 1.1).

Умовами вищезазначеного договору, сторони погодили, що клієнт зобов’язаний оплачувати послуги експедитора по організації перевезення та транспортно-експедиторського обслугування (ТЕО) вантажів по погодженим ставкам, а також додаткові витрати невраховані при погоджені договірної ставки, які виникли на шляху проходження вантажу, при наданні експедитором рахунку та документів, підтверджуючих такі витрати (п. 3.6), клієнт на підставі виставлених експедитором рахунків, здійснює 100% передплати вартості перевезення вантажу та послуги експедитора (п. 4.4), валюта платежів по даному договору –долари США. Всі необхідні банківські витрати приймає на себе клієнт. Еквівалент суми в доларах США розраховується по офіційному курсу НБУ України на день здійснення платежів (п. 4.5), за невиконання або неналежне виконання обов’язку по даному договору сторони несуть повну матеріальну відповідальність, відповідно до норм діючого законодавства України (п. 5.1).

Відповідно до заявок по договору на ТЕО № МРТ-48 від 26.10.2007р., а саме: № 1009-02 від 27.11.2007р. та № 2711-03 від 27.11.2007р. підписаних повноважним представником відповідача, та з проставленими печатками відповідача, - останній просив надати транспортно-експедиційні послуги.

27.11.2007р. позивач вистав на оплату відповідачу рахунок № 02-48МРТ на суму –23075,20 доларів США.

28.11.2007р. позивач вистав на оплату відповідачу рахунок № 03-48МРТ на суму –29675,36 доларів США.

01.12.2007р. позивач вистав на оплату відповідачу рахунок № 03/1 - 48МРТ на суму –299,13 доларів США.

31.12.2007р. між позивачем та відповідачем було підписано акт виконаних робіт № 1 по договору на ТЕО № МРТ-48 від 26.10.2007р., з проставленими печатками сторін, відповідно до умов якого, роботи виконані в повному об’ємі на суму – 53049,69 доларів США, та сальдо на користь експедитора станом на 31.12.2007р. складає 21884,49 доларів США.

Відповідно до акту звірки № 1 по договору на ТЕО № МРТ-48 від 26.10.2007р., підписаного повноважними представниками сторін та з проставленими печатками сторін, сальдо на користь позивача станом на 31.12.2007р. складає 21884,49 доларів США.

Згідно гарантійного листа № 2501/08-02 від 25.01.2008р., відповідач зобов’язався здійснити оплату отриманих послуг по договору на ТЕО № МРТ-48 від 26.10.2007р. в строк до 31.01.2008р.

Відповідно до акту звірки № 2 по договору на ТЕО № МРТ-48 від 26.10.2007р., підписаного повноважними представниками сторін та з проставленими печатками сторін, сальдо на користь позивача станом на 31.01.2008р. складає 19884,49 доларів США.

Згідно гарантійного листа № 2603/08-03 від 26.03.2008р., відповідач зобов’язався здійснити оплату отриманих послуг по договору на ТЕО № МРТ-48 від 26.10.2007р. в строк з 31.03.2008р. по 12.04.2008р.

16.06.2008р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 657, з вимогою здійснити оплату транспортно-експедиційного обслугування по договору на ТЕО № МРТ-48 від 26.10.2007р., в сумі –19884,49 грн., а також 2253,58 доларів США –пені, та 3% річних, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як зазначив позивач у позові, що відповідачем по договору, згідно акту виконаних робіт № 1 було отримано послуги з транспортно-експедиційного обслугування на суму 53049,69 доларів США, але оплачено його лише частково на суму –33165,20 доларів США. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –19884,49 доларів США. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –19884,49 доларів США.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як експедитор по договору на ТЕО № МРТ-48 від 26.10.2007р., надав послуги транспортно-експедиційного обслугування, відповідачу на загальну суму 53049,69 доларів США, що підтверджується актом виконаних робіт № 1, а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті отриманих послуг –не виконав в повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату на суму –33165,20 доларів США. Оплата в сумі - 19884,49 доларів США здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору на ТЕО № МРТ-48 від 26.10.2007р , існує непогашена заборгованість в сумі –19884,49 доларів США (53049,69 доларів США (надані послуги) –33165,20 доларів США (часткова оплата) = 19884,49 доларів США), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі –19884,49 доларів США. Доказів протилежного, суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті наданих послуг, пені –2340,94 доларів США, 3% річних –293,69 доларів США.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 закону України «про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Суд враховуючи те, що строк оплати послуг перевезення не встановлено, а позивач 16.06.2008р. відповідно - до ч. 2 ст. 530 ЦК України направляв вимогу щодо оплати боргу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а також те що позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені, 3% річних за період з 03.12.2007р. по 26.05.2008р., а судом встановлено що обов’язок по оплаті виникає з 23.06.2008р. (7 днів з моменту пред’явлення вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України), що за датою є пізніше ніж встановлений позивачем граничний термін нарахування, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних за період з 03.12.2007р. по 26.05.2008р., не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 19884,49 доларів США –сума основного боргу.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роспромторг»(код ЄДРПОУ 97427411, ИНН 6726011839, 220226, Республіка Бєларусь, м. Мінськ, вул. Голубєва, буд. 26/1, оф. 255; Російська Федерація, Смоленська область, м. Сафоново, вул. Радищева, 11, п/р 40702840500040000742 в ВАТ «Альфа Банк», Російська Федерація, м. Москва, МФО 322948), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс»(код ЄДРПОУ 34980991, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 12, оф. 3, р/р 26005001001765, в ВАТ банк «БІГ Енергія», м. Київ, МФО 322603) суму заборгованості – 19884 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) долара США 49 центів США, а також 198 (сто дев’яносто вісім) доларів США 84 центи - витрат по сплаті державного мита та 74 (сімдесят чотири) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

          Підписано: 11.01.2010р.