Рішення № 8244065, 17.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/39817.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Еф Сі» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмісцепром»

про стягнення 117003,49 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Чернишова Т.М. –представник за довіреністю

Від відповідача - не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 95816,30 грн. заборгованості по договору № DI/0131 від 09.05.2008р., пені –6113,72 грн., 3% річних –850,30 грн., втрати від інфляції – 1133,17 грн., штраф –13090,00 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –1171,35 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-312,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2009р. було порушено провадження у справі № 47/398 та призначено її до розгляду на 20.10.2009р., ухвалою від 20.10.2009р. розгляд справи було відкладено на 17.11.2009р.

В судовому засіданні 17.11.2009р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, а саме просив стягнути –29641,46 грн. –основної заборгованості, 13090,00 грн. –штраф за наднормовий простій, 6202,97 грн. –пені, 850,30 –3% річних, втрати від інфляції –1133,17 грн. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договору DI/0131 від 09.05.2008р, не було здійснено оплату за надані транспортні послуги, оскільки позивач надав послуги загалом на суму 113316,30 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму –83674,84 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –29641,46 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 20.10.2009р., 17.11.2009р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

09.05.2008р. між позивачем –ТОВ «Джі Еф Сі», як експедитором, та відповідачем ТОВ «Укрмісцепром», як клієнтом, було укладено договір № DI/0131, який підписано повноважними представниками експедитора та клієнта, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого експедитор зобов’язується за плату та за рахунок клієнта виконати або організувати виконання встановлених договором послуг, пов’язаних з міжнародним перевезенням вантажу (п. 1.1)

Умовами вищезазначеного договору, сторони погодили, що експедитор зобов’язаний організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та зарубіжних країнах на підставі діючих заявок (п. 3.1.6), клієнт зобов’язується своєчасно передати експедитору заявки на організацію міжнародних автомобільних перевезень вантажів або на надання інших послуг передбачених умовами договору (п. 3.2.1), забезпечити завантаження/розвантаження транспортного засобу, митне оформлення документів у наступні строки (п. 3.2.4) –в Україні та в країнах СНД 48 годин з моменту прибуття автомобіля під завантаження/розвантаження (п. 3.2.4.1), при завантаженні/розвантажені в інших державах –24 години з моменту прибуття автомобіля під завантаження/розвантаження (п. 3.2.4.2), строк оплати не може перевищувати трьох банківських днів з моменту отримання рахунку, податкової накладної та акту виконаних робіт, якщо інший строк оплати не встановлений в заявці, яку отримає експедитор перед конкретним перевезенням (п. 4.5), за 1-9 (включно) діб простою транспортного засобу більш ніж встановлено п. 3.2.4 договору, штрафі в розмірі 100 доларів США на території третіх країн та 50 доларів США на території України за добу (п. 6.1.1), у разі прострочення платежу клієнт відшкодовує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 6.5).

24.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено заявку № 335/03 на перевезення вантажу в міжнародному сполучені, на суму –2050 євро по курсу НБУ на день завантаження.

02.04.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено заявку № 997/4 на перевезення вантажу в міжнародному сполучені, на суму –2250 євро по курсу НБУ на день завантаження.

13.04.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено заявку № 652/04 на перевезення вантажу в міжнародному сполучені, на суму –2150 євро по курсу НБУ на день завантаження.

Умовами вищезазначених заявок сторони погодили, що оплата здійснюється по оригіналам документів протягом 15 банківських днів.

Відповідно до СMR накладних, а саме: № 084419, № 070920, № 070764, № 070929, 003636, позивачем на виконання умов договору № DI/0131 від 09.05.2008р. було надано комплекс послуг з перевезення вантажу, та було здійснено понаднормативний простій транспортних засобів.

Згідно з актами приймання-передачі робіт (надання послуг), а саме: № 0250 по рахунку № СФ- 0000206 від 01.04.2009р. на суму – 21819,70 грн., № 0299 по рахунку № СФ-0000315 від 24.04.2009р. на суму -23258,80 грн., № 0300 по рахунку № СФ-0000316 від 24.04.2009р. на суму –23258,80 грн., № 0429 по рахунку № СФ-0000318 від 24.04.2009р. на суму –22489,50 грн., № 0428 по рахунку № СФ-0000317 від 24.04.2009р. на суму –22489,50 грн., підписаних повноважними представниками позивача (експедитора) та відповідача (клієнта), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг перевезення по даним актам складає –113316,30 грн.

Згідно з актами приймання-передачі робіт (надання послуг), а саме: № 0232 по рахунку СФ-0000233 від 07.04.2009р. на суму 1155,00 грн., № 0303 по рахунку № СФ-0000319 від 24.04.2009р. на суму –3080,00 грн., № 0314 по рахунку № СФ-0000326 від 24.04.2009р. на суму –3080,00 грн., № 0377 по рахунку № СФ-0000395 від 06.05.2009р. на суму –3080,00 грн., № 0378 по рахунку № СФ-0000396 від 06.05.2009р. на суму –2695,00 грн., підписаних повноважними представниками позивача (експедитора) та відповідача (клієнта), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна сума простою транспортних засобів складає –13090,00грн.

Позивач направив на адресу відповідача рахунки №№ 0000206 від 01.04.2009р. на суму – 21819,70 грн., СФ-0000233 від 07.04.2009р. на суму 1155,00 грн., № СФ-0000315 від 24.04.2009р. на суму -23258,80 грн., № СФ-0000319 від 24.04.2009р. на суму –3080,00 грн., № СФ-0000316 від 24.04.2009р. на суму –23258,80 грн., № СФ-0000326 від 24.04.2009р. на суму –3080,00 грн., які відповідачем були отримані 12.05.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач направив на адресу відповідача рахунки №№ СФ-0000317 від 24.04.2009р. на суму –22489,50 грн., СФ-0000395 від 06.05.2009р. на суму –3080,00 грн., СФ-0000318 від 24.04.2009р. на суму –22489,50 грн., № СФ-0000396 від 06.05.2009р. на суму –2695,00 грн., які відповідачем були отримані 18.05.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до виписок з банку по особовому рахунку позивача, відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт по договору № DI/0131 від 09.05.2008р., а саме: від 28.07.2009р. на суму –2500,00 грн., від 19.08.2009р. на суму 5000,00 грн., від 31.08.2009р. на суму 10000,00 грн., від 26.10.2009р. на суму 10000,00 грн., від 08.09.2009р. на суму 10319,70 грн., від 14.10.2009р. на суму 11061,96 грн., та на суму 22489,50 грн., 16.10.2009р. на суму 12393,68 грн., а загалом на суму –83764,84 грн.

Як зазначив позивач в заяві про уточнення позовних вимог, відповідачем всупереч умов договору № DI/0131 від 09.05.2008р., не було здійснено оплату за надані транспортні послуги, оскільки позивач надав послуги загалом на суму 113316,30 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму –83674,84 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –29641,46 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як експедитор умови по договору № DI/0131 від 09.05.2008р., виконав, а саме: ним було надано послуги перевезення передбачені п. 1.1 договору, на загальну суму –113316,30 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується актами приймання передачі робіт та CMR накладними, а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті наданих позивачем послуг –не виконав в повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату в сумі –83764,84 грн. Оплата в сумі 29551,46 грн. –здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по по договору № DI/0131 від 09.05.2008р. існує непогашена заборгованість в сумі –29551,46 грн. (113316,30 (сума наданих послуг) – 83764,84 грн. (часткова оплата відповідно до виписок з банку) = 29551,46 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою що підлягає задоволенню частково в сумі –29551,46 грн. Доказів протилежного, суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті наданих послуг, 13090,00 грн. –штраф за наднормовий простій, 6202,97 грн. –пені, 850,30 –3% річних, втрати від інфляції – 1133,17 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що позивач під час надання послуг перевезення по договору № DI/0131 від 09.05.2008р., здійснив понаднормативний простой, про що відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується актами приймання наданих послуг (щодо простою), та враховуючи те що позивач направив на адресу відповідача рахунки на оплату простою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а умовами договору (п. 6.1.1) передбачена оплата за затримку транспортного засобу, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 13090,00 грн. за понаднормативний простой, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі - 13090,00 грн.

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг у строк передбачений заявками, тобто на протязі 15 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, оплата в сумі 29551,46 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції, 3% річних, та пеню за різні періоди, на різні суми, з урахуванням часткової оплати, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних, пені - є законною та обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню. Відповідно до розрахунків втрат від інфляції, пені, 3% річних наданих позивачем, які судом перевірені і з якими суд погоджується, розмір втрат від інфляції складає –1133,17 грн., пені –6202,97 грн., 3% річних –850,30 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 29551,46 грн. основного боргу, втрат від інфляції складає –1133,17 грн., пені –6202,97 грн., 3% річних –850,30 грн., 13090,00 грн. штраф за понаднормовий простій.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмісцепром»(код ЄДРПОУ 33997915, адреса: 01103, м. Київ. вул. Кіквідзе, 13, р/р 26006034895400, в АКІБ «Укрссібанк», МФО 351005), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Джі Еф Сі»(код ЄДРПОУ 3260089, адреса: 83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 131, р/р 26002001314900, в АТ «ОТП Банк»в м. Донецьк, МФО 300528) суму заборгованості – 29551 (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 46 коп., втрат від інфляції – 1133 (одна тисяча тридцять три) грн. 17 коп., пені – 6202 (шість тисяч двісті дві) грн. 97 коп., 3% річних –850 (вісімсот п’ятдесят) грн. 30 коп., штраф –13090 (тринадцять тисяч дев’яносто) грн. 00 коп., а також 1171 (триста тисяча сто сімдесят одна) грн. 35 коп. - витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

          Підписано: 11.01.2010р.

.