Рішення № 8244013, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/30323.12.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод»

До Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод

«Транссигнал»

Про спонукання до виконання умов договору та стягнення 202075,10 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Винник Р.О., дов. від 12.01.2009 р. № 40-21/1

від відповідача           Кизима Г.М., дов. від 12.01.2009 р. № 8

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод»з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»202075,10 грн. заборгованості з оплати виготовленого товару за договором поставки № 40/01/14 від 10.06.2008 р., а також про зобов’язання останнього виконати умови зазначеного договору в частині вивезення товару зі складу (м. Кременчук, вул. І. Приходько, 141) на умовах ЕХW (франко-завод) згідно з правилами «ІНКОТЕРМС»в редакції 2000 року в 30-денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. (суддя Кролевець О.А.) порушено провадження у справі № 17/303 та призначено її розгляд на 05.10.2009 р..

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 17/303 від 05.10.2009 р. розгляд справи було відкладено на 02.11.2009 р..

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 29.10.2009 р. № 01-1/972 справу № 17/303 передано на розгляд судді Удаловій О.Г. у зв’язку з обранням Кролевець О.А. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2009 р. справу було прийнято до свого провадження суддею Удаловою О.Г.

Відповідач надав суду відзив, у якому відхилив позовні вимоги повністю.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 17/303 від 02.11.2009 р. розгляд справи відкладався на 23.11.2009 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Позивач надав суду заяву, в якій уточнив позовну вимогу про спонукання до виконання умов договору та просив зобов’язати відповідача в тридцятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили виконати умови договору згідно з правилами «ІНКОТЕРМС»в редакції 2000 року в частині вивезення товару зі складу (м. Кременчук, вул. І. Приходько, 141) на умовах ЕХW (франко-завод), а саме: відливка «Корпус»к. 20508М.01.01.у кількості 157 шт., за ціною 1219,10 грн. без ПДВ за шт., відливка «Корпус»к. 20512.40.01., у кількості 42 шт., за ціною 254,20 грн. без ПДВ за шт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. розгляд справи відкладався на 14.12          .2009 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 14.12.2009 р. відповідач подав суду письмові пояснення, у яких сторона визнала наявність залишку заборгованості, зазначеного позивачем, а також звернулась з клопотанням про відстрочення виконання рішення суду у разі, якщо позов буде задоволено. Крім того, відкрите акціонерне товариство «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»зазначило, що відповідно до додаткової угоди № 4 до спірного договору сторони погодили, що ціна продукції складає 156489,86 грн. без ПДВ.

Представники позивача заперечили факт досягнення згоди сторонами щодо укладення додаткової угоди № 4 від 30.03.2009 р., надавши відповідні пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 р. розгляд справи відкладався на 23.12.2009 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 23.12.2009 р., за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

10.06.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(покупцем) та відкритим акціонерним товариством «Кременчуцький сталеливарний завод»(продавець) укладено договір № 40/01/14 ( далі - Договір).

Відповідно умов вказаного Договору (п. 1.1) позивач зобов’язався виготовити, поставити та передати у власність відповідача виливки з чавуну «Корпус»у відповідності з кресленням відповідача в асортименті та у кількості відповідно до специфікації № 1, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору предметом поставки є товар, а саме виливки з чавуну «Корпус»(креслення № 20512М.40.01), виливки з чавуну «Корпус»(креслення № 20508М.01.01.)

Згідно з п. 1.4 Договору номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість, умови та строки поставки передбачаються у специфікації № 1, що є невід’ємною частиною цього Договору.

Пункт 4.5 Договору встановлено, що загальна сума Договору на момент його підписання складає 2 708360,00 грн., крім того ПДВ 20% - 541672,00 грн., що разом складає 3250032,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору датою фактичної передачі товару вважається дата підписання відповідачем, або уповноваженим представником відповідача, видаткової накладної. Передача товару відповідачеві здійснюється після надання останнім довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з п. 5.4 Договору поставка товару здійснюється позивачем у 30-ти денний строк з дня надання письмової заявки покупцем узгодженої позивачем. Письмова заявка покупця повинна надаватися продавцю до 20 числа кожного місяця, що передує поставці. У разі відмови покупця від прийняття замовленого товару покупець зобов’язаний сплатити продавцю його повну вартість, якщо продавець надасть докази його виготовлення.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за Договором проводиться після фактичної передачі товару покупцю згідно пункту 5.1. Договору протягом 5-ти банківських днів. Датою оплати вважається дата надходження коштів від відповідача на поточний рахунок позивача. Фінансові взаєморозрахунки сторони підтверджують підписанням Акту звірки, який складається та підписується Сторонами на вимогу однієї з Сторін.

Специфікацією № 1 до Договору № 40/01/14 від 10.06.2008 р. на поставку виливок з чавуну встановлено, що позивач поставляє відповідачеві товар на загальну суму 3250032 грн.

До вказаного Договору сторони уклали додаткову угоду № 1, відповідно до якої сторони домовились про те, що з 01.09.2008 р. ціна за одиницю продукції підвищується складає відливка»Корпус»за кресленням № 20508М01.01. - 1462,92 грн.; відливка «Корпус»за кресленням № 20512.40.01 –305,04 грн. Специфікація № 1 до даного Договору вважається недійсною з моменту підписання сторонами даної додаткової угоди. Обсяг поставок продукції за даним договором, а саме: відливки «Корпус»за кресленням № 20508М.01.01. зменшується з 2300 шт. до 2168 шт. Загальна сума за специфікацією № 2 складає 3 249238,08 грн. Пункт 5.4. Договору викладено в іншій редакції, а саме: поставка продукції за специфікацією № 2 здійснюється протягом 45 календарних днів після отримання від покупця 100% передоплати за узгоджену сторонами партію продукції. Пункт 6.1. Договору викладено в редакції, згідно з якою розрахунки за Договором за продукцію, що поставляється, покупець здійснює шляхом 100 % попередньої оплати за місячний об’єм продукції до 10-го числі місяця, що передує місяцю постачання в національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника.

Додатковою угодою № 2 до Договору сторони виклали розділ 15 в іншій редакції та зазначили нові адреси та реквізити сторін.

Додатковою угодою № 3 до Договору сторони погодили пункт 4.5. Договору викласти в редакції, згідно з якою загальна сума договору складає 3742989,48 грн. Пункт 13.1 Договору також викладено в іншій редакції та термін дії даного Договору встановлено з моменту підписання до 31.03.2009 р.. Загальна сума специфікації № 3 складає 493751,40 грн. з ПДВ. Додаткова угода № 3 від 22.12.2008 р. та специфікація № 3 є невід’ємною частиною Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з отриманими заявками від 20.05.2008 р. № 747, від 06.06.2008 р. № 872, від 18.06.2008 р. № 920, від 24.06.2008 р. № 1002, від 09.09.2008 р. № 1262 позивач виготовив товар для відповідача та передавав його останньому на підставі видаткових накладних, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За твердженням позивача, виготовлена продукція була вибрана не повністю, внаслідок чого утворився залишок виготовленої продукції, а саме: відливка «Корпус»к.20508М.01.01. у кількості 157 шт. за ціною 1219,10 грн. без ПДВ та відливка «Корпус»к. 20512.40.01. у кількості 42 шт. за ціною 254, 20 грн. без ПДВ., що не заперечується відповідачем.

Позивач звертався до відповідача з відповідними листами від 18.09.2008 р. № 40-13/417м, від 25.09.2008 р. № 40-13/425м, від 02.10.2008 р. № 40-13/430, від 22.10.2008 р. № 40-13/471м, від 26.02.2009 р. № 40-13/162м, від 05.03.2009 р. № 40-13/181м, від 15.05.2009 р. № 40-13/588м з проханням повідомити строк перерахування попередньої оплати та вивезення вказаної продукції. Однак вказані претензії позивача залишилися без відповіді та виконання відповідачем.

Залишок продукції, виготовленої позивачем за Договором та додатковими угодами до нього, складає 202075,10 грн., а саме: відливка «Корпус»к.20508М.01.01. у кількості 157 шт. за ціною 1219,10 грн. без ПДВ, що складає 191398,70 грн., та відливка «Корпус» к. 20512.40.01. у кількості 42 шт. за ціною 254,20 грн. без ПДВ., що складає 10676,40 грн. Загальна вартість продукції, яка виготовлена позивачем та невибрана відповідачем, складає 202075,10 грн.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Стаття 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено та визнано відповідачем, що залишок продукції, виготовленої позивачем та невибраної відповідачем, складає: відливка «Корпус»к.20508М.01.01. у кількості 157 шт. та відливка «Корпус»к. 20512.40.01. у кількості 42 шт.

Відповідач заперечив вартість невибраної продукції з огляду на умови додаткової угоди № 4 до Договору № 40/01/14 від 30.03.2009 р., відповідно до якої відливка «Корпус»к.20508М.01.01. у кількості 157 шт. за ціною 935,00грн. без ПДВ, що складає 146795,00 грн., та відливка «Корпус»к. 20512.40.01. у кількості 42 шт. за ціною 230,83 грн. без ПДВ., що складає 9694, 86 грн., у зв’язку з чим, на думку відповідача, загальна вартість невибраної продукції складає 156489, 86 грн. без ПДВ.

Вказані посилання відповідача судом не приймаються з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пунктом 3 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що сторона , яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статі і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Як встановлено судом, доказів направлення відповідачем додаткової угоди № 4 до Договору останнім не надано.

За таких обставин, посилання відповідача на додаткову угоду № 4 від 30.03.2009 р. до Договору є безпідставними та такими, що суперечать вимогам статті 181 ГК України.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача вивезти на умовах EXW згідно з правилами «ІНКОТЕРМС»в редакції 2000 року з території позивача залишок продукції, виготовленої за Договором слід зазначити наступне.

Відповідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Беручи до уваги те, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які підтверджують вжиття ним заходів, необхідних для належного виконання взятих на себе зобов’язань, та направлених на недопущення господарського правопорушення, дотримання ним порядку вирішення спорів в порядку п. 11.1 договору, а саме: всі спори, які можуть виникнути стосовно цього договору, сторони будуть прагнути вирішити шляхом взаємної згоди, суд вважає дії відповідача протиправними.

У свою чергу, позивач надав суду докази, які підтверджують вжиття усіх залежних від нього заходів для належного виконання договірних зобов’язань та свідчать про винність та протиправність дій відповідача.

Таким чином, позивач довів, що прострочення зобов’язання за договором сталося не з його вини, оскільки він доклав всіх зусиль для належного виконання, що виключає можливість його відповідальності.

Відповідачем не було надано суду належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частини другої зазначеної статті, способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: примусове виконання обов’язку в натурі.

Отже, наявні в матеріалах справи документи свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 14.12.2009 р. представник відповідача звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення.

Зокрема, представник відповідача зазначив, що починаючи з жовтня 2008 року відповідач перебуває в жорсткій фінансовій кризі, виробництво призупинено. Через відсутність замовлень на продукцію завод спочатку листопада 2008 року по цей час призупиняв роботу або працював в режимі неповного робочого тижня.

Відповідач вказав, що у 2009 році станом на 01 жовтня сума збитків відповідача складає 2661000,00 грн., на підтвердження чого останній надав звіт про фінансові результати станом на 30 вересня 2009 року.

          Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 2 роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333від 12.09.1996 р. «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, враховуючи тяжкий фінансовий стан боржника та з метою виконання рішення, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача та відстрочити виконання рішення - до 28.02.2010 р..

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті держмита в сумі грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 86, 121 ГПК України, Господарський суд міста Києва, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати відкрите акціонерне товариство «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, рахунок 26009301230076 у філії «Жовтневе відділення ПІБ м. Києва», МФО 322067, код 00260652) протягом 30-ти днів з часу набрання рішенням законної сили вивезти на умовах EXW згідно з правилами «ІНКОТЕРМС»в редакції 2000 року з території відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод»(39621, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 141, рахунок 26006060223592 у ПАТ КБ «Приватбанк»у філії «Полтавське ГРУ», МФО 331984, код 05756783) залишок продукції, виготовленої за договором № 40/01/14 від 10.06.2008 року, а саме:

відливка «Корпус»к.20508М.01.01. у кількості 157 шт. за ціною 1219, 10 грн. без ПДВ за шт.

відливка «Корпус»к.20512.40.01 у кількості 42 шт. за ціною 254, 20 грн. без ПДВ за шт.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, рахунок 26009301230076 у філії «Жовтневе відділення ПІБ м. Києва», МФО 322067, код 00260652), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення на користь відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод»(39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 141, код 05756783, рахунок 26006060223592 у ПАТ КБ «Приватбанк»у філії «Полтавського ГРУ», МФО 331984) 202075 (двісті дві тисячі сімдесят п’ять) грн. 10 коп. заборгованості з оплати виготовленого товару, 2105 (дві тисячі сто п’ять) грн. 75 коп. витрат по оплаті державного мита, 315 (триста п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2009 року у справі № 17/303 до 28.02.2010 року.

          Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 14.01.2010 р.