Рішення № 8243856, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/71317.12.09 За позовом                    Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» До                              1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Співдружність»

                              2) Приватного підприємства «Командор»

Про                              стягнення 1409774,94 грн.

Суддя Ковтун С А.

Представники сторін:

Від позивача          Пінчук Ю.А. (за дов.)

Від відповідачів          не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Співдружність»(відповідача-1) та приватного підприємства «Командор»(відповідача-2) про стягнення 1409774,94 грн. за кредитним договором № 63/08 від 12.09.2008 р..

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем-1 взятих на себе зобов’язань щодо повноти та своєчасності повернення кредитних коштів, отриманих за кредитним договором № 63/08 від 12.09.2008 р. та нарахованих процентів. Вимоги до відповідача-2 ґрунтуються на договорі про солідарну відповідальність від 01.10.2009 р., на підставі якого останній зобов’язувався солідарно відповідати перед позивачем в повному обсязі за виконання відповідачем-1 своїх зобов’язань за кредитним договором.

Ухвалою від 24.11.2009 р. порушено провадження у справі № 6/713, розгляд останньої призначено на 07.12.2009 р..

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 24.11.2009 р. не виконали.

Позивач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідачів, розгляд справи було відкладено на 17.12.2009 р..

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1, яка відхилена судом як необґрунтована.

Відповідачі на виклик суду не з’явилися повторно, відзиву на позов не подали, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.09.2008 р. між акціонерним комерційним банком «Київ»(перетворено у публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ») (кредитодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Співдружність» (позичальником) укладено кредитний договір № 63/08 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на кредитування виробничих витрат, пов'язаних з підготовкою ґрунту та посіву озимих культур урожаю 2009 року, закупівлею паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, запасних частин для ремонту сільськогосподарської техніки та обладнання, оплати послуг за виконані ремонтні роботи, енергоносіїв, а також на поповнення обігових коштів на наступних умовах: сума кредиту 6800000 грн.; строк користування кредитом з 12.09.2008 р. по 11.09.2009 р. (включно); розмір плати за користування кредитом: 25 % річних.

Пунктом 2.2 Кредитного договору передбачено, що кредитодавець здійснює перерахування кредиту за реквізитами, вказаними позичальником, не пізніше, ніж через 3 банківські дні з моменту одержання письмової заявки позичальника при умові виконання вимог пункту 3 цього Договору. Перерахування коштів здійснюється частинами в межах наявних кредитних ресурсів, при цьому загальна сума кредиту не повинна перевищувати ліміт кредитування на одного позичальника, який коригується кожного місяця згідно з нормативними документами Національного банку України.

Згідно з п. 4.4.1 Кредитного договору позичальник зобов'язався забезпечити повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до умов п. 4.4.9. Кредитного договору позичальник зобов'язаний нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на рахунки в кредитодавця в кінці терміну користування кредитом.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 12.09.2008 р. до Кредитного договору встановлено розмір плати за користування кредитом 18 % річних.

На виконання п.п. 2.2. Кредитного договору кредитодавець шляхом перерахування коштів за реквізитами, вказаними позичальником, надав останньому кредитні кошти в розмірі 1223137,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наданими в матеріали справи.

За користування кредитними коштами кредитодавець нарахував позичальнику відсотки в розмірі 226034,40 грн. Позичальник зобов’язання щодо оплати відсотків за користування кредитом виконав частково, сплативши на користь кредитодавця 54091,39 грн.

У передбачений Кредитним договором строк позичальник кредитні кошти не повернув, також ним не були сплачені відсотки за кредитом, які станом на 01.10.2009 р. становили 171943,01 грн.

Станом на день подання позову сума основного боргу та заборгованість по відсотках за кредитом відповідача-1 перед позивачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача-1 перед позивачем в сумі 1223137,80 грн. кредитних коштів та заборгованості по відсотках за кредитом в розмірі 171943,01 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 основного боргу та відсотків по кредиту підлягають задоволенню в сумі 1395080,81 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 8.1 Кредитного договору при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

Позивачем наданий розрахунок пені відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з яким розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 13052,39 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 1641,74 грн. за несвоєчасне повернення процентів, а разом - 14694,13 грн.

01.10.2009 р. між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ»(Кредитором) та приватним підприємством «Командор»(Боржником) укладено договір про солідарну відповідальність, за умовами якого боржник зобов'язувався солідарно відповідати перед кредитором в повному обсязі за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Співдружність» зобов'язань щодо виконання умов Кредитного договору в частині повернення заборгованості по кредиту, процентах, а також можливих штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача-1.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Співдружність»(17461, Чернігівська обл., Бобровицький район, с. Нова Басань, вул. Базарна, 26, код 33020888) та приватного підприємства «Командор»(03113, м. Київ, пр-т Перемоги 66, кв. 2, код 31515000) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, код 14371869) заборгованість за кредитним договором № 63/08 від 12.09.2008 р. по простроченому кредиту в сумі 1223137 (один мільйон двісті двадцять три тисячі сто тридцять сім) грн. 80 коп., по простроченим відсоткам в сумі 171943 (сто сімдесят одна тисяча дев'ятсот сорок три) грн. 01 коп., пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту в розмірі 13052 (тринадцять тисяч п'ятдесят дві) грн. 39 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом в розмірі 1641 (одна тисяча шістсот сорок одна) гри. 74 коп., 14097 (чотирнадцять тисяч дев’яносто сім) грн. 75 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

Рішення підписано 11.01.2010 р.