Рішення № 8243840, 21.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/30121.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „УкрАвтобазСервіс”

доВідкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»

провідшкодування шкоди в сумі 1014574,10 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Рокицький І.В. (довіреність № 25 від 19.05.2009); від відповідача –Головня А.Є. (довіреність б/н від 24.06.2009). СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрАвтоЗаз-Сервіс»(далі –Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(далі –Відповідач) 1014574, 10 грн. заподіяної шкоди.

Позовні вимоги Позивача мотивовані тим, що на підставі п. 1.24, п. 1.29 статті 1, статті 8, пункту 22.4 статті 22, статті 32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», абз. 6, 7 статті 2 Закону України ”Про банки і банківську діяльність”, статей 22, 536, 625, 1212, 1214, 1414 Цивільного кодексу України, статей 229, 231, 343 Господарського кодексу України, статей 15, 22, 54-57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 2.18, 2.19. «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», Відповідач порушив строки проведення розрахункових операцій та зберігає грошові кошти Позивача без правових підстав на своїх рахунках, завдавши своїми діями Позивачу шкоди. З огляду на зазначене, Позивач просить стягнути з Відповідача грошові кошти, що незаконно зберігаються Відповідачем в розмірі 947872,00 грн.; дохід, який Відповідач міг би одержати від зберігання коштів у розмірі 17556,06 грн.; інфляційні, за весь час користування чужими грошовими коштами в розмірі 16360,24 грн.; три відсотки річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2362,87 грн.; нараховану пеню, за порушення строків перерахунку в розмірі 9451,32 грн.; нараховану упущену вигоду за весь час користування коштами, що складає 20971,61 грн.; судові витрати у розмірі 10146,00 грн. державного мита та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відповідно до ст. 59 ГПК України відзив на позовну заяву до Господарського суду міста Києва не подав, представники Відповідача проти позову заперечували.

Ухвалою Господарського суду м. Києва (суддя Сташків Р.Б.) від 27.04.2009 було порушено провадження у справі № 34/301, розгляд справи було призначено на 25.05.2009.

У судовому засіданні 25.05.2009 оголошено перерву до 15.06.2009.

Розгляд справи відкладався з 15.06.2009 на 05.08.2009, у зв’язку з неявкою представника Відповідача.

У судовому засіданні 05.08.2009 оголошено перерву до 12.08.2009.

Розгляд справи відкладався з 12.08.2009 на 07.09.2009, у зв’язку з необхідністю витребування доказів по справі.

У судовому засіданні 07.09.2009 оголошено перерву до 14.10.2009.

Судове засідання призначене до слухання на 14.10.2009, у зв’язку з перебуванням судді Сташків Р.Б. на лікарняному не відбулося. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.10.2009 розгляд справи було відкладено на 18.11.2009.

У ході проведення судового засідання 18.11.2009 виникла необхідність витребувати від сторін додаткові документи на підтвердження їх вимог та заперечень, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 21.12.2009.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до матеріалів справи Позивачем були укладені договори купівлі-продажу автомобіля, передбаченого Додатком № 1 до кожного договору, з громадянами (далі –покупцями). Відповідно до пункту 1.1. даних договорів Позивач зобов’язується передати у власність покупця, а покупець –оплатити і прийняти Автомобіль, що знаходиться на складі Позивача. Пунктом 2.5 кожного з укладених Продавцем договорів передбачено, що покупець протягом 2 (двох) банківських днів, з моменту отримання виписаного рахунку-фактури, вносить на поточний рахунок Позивача передоплату в розмірі 100% вартості Автомобіля.

За Договорами № 684544-S00073 від 06.01.2009, № 684544-S00075 від 09.01.2009, № 684544-S00078 від 13.01.2009, № 684544-S00076 від 13.01.2009, №684544-S00074 від 06.01.2009 грошові кошти за автомобіль відповідний покупець мав перерахувати за наступними банківськими реквізитами Позивача: отримувач коштів ТОВ „УкрАвтоЗАЗ-Сервіс” р/р 26007000576201, в ВАТ „СВЕДБАНК” у м. Києві, МФО 300164, Код ЄДРПОУ 32160371 з відповідним призначенням платежу.

За Договорами № 514408-S00946 від 12.01.2009, № 514408-S00925 від 08.01.2009, № 114015-4216/4 від 13.01.2009, 114015-2020/4 від 13.01.2009 грошові кошти за автомобіль відповідний покупець мав перерахувати за наступними банківськими реквізитами Позивача: отримувач коштів ТОВ „УкрАвтоЗАЗ-Сервіс” р/р 26002003125400, в АБ „ІНГ БАНК УКРАЇНА” у м. Києві, МФО 300539, Код ЄДРПОУ 32160371 з відповідним призначенням платежу.

Так, Позивачем були укладені наступні договори:

06.01.2009 з Мовчанюк Анжелою Олександрівною було укладено Договір № 684544-S00073 купівлі-продажу автомобіля, загальною вартістю 94732,00 грн., з яких загальна вартість за одиницю товару складає 78943,33 грн., ПДВ - 15788,67 грн. Мовчанюк А.О. проведено повну оплату за Договором № 684544-S00073 у сумі 94732,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», що підтверджується Меморіальним Ордером № 1 від 06.01.2009 з відміткою Філії ВАТ КБ «Надра»Вінницьке регіональне управління 06.01.2009.

09.01.2009 з Рудь Василем Павловичем було укладено Договір № 684544-S00075 купівлі-продажу автомобіля на загальну суму 111514,00 грн., з яких загальна вартість за одиницю товару складає 92928,33 грн., ПДВ - 18585,67 грн. Рудь В.П. проведено повну оплату за Договором № 684544-S00075 у сумі 111 514, 00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», що підтверджується Квитанцією від 09.01.2009 з відміткою Філії ВАТ КБ «Надра»Вінницького регіонального управління.

13.01.2009 з Станевко Олегом Михайловичем було укладено Договір № 684544-S00078 купівлі-продажу автомобіля купівлі-продажу автомобіля на загальну суму 105733,00 грн, з яких загальна вартість за одиницю товару складає 88110,83 грн., ПДВ –17622,17 грн. Станевко О.М. проведено повну оплату за Договором № 684544-S00078 у сумі 105 733,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», що підтверджується Квитанцією № K16/F/2 від 15.01.2009 з відміткою Філії ВАТ КБ «Надра»Вінницького регіонального управління.

13.01.2009 з Франчуком Юрієм Миколайовичем було укладено Договір № 684544-S00076 купівлі-продажу автомобіля на загальну суму 101420,00 грн, з яких загальна вартість за одиницю товару складає 84516,67грн., ПДВ –16903,33грн. Франчуком Ю.М. було проведено повну оплату по Договору № 684544-S00076 у сумі 101420,00грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», що підтверджується Квитанцією від 13.01.2009 з відміткою Філії ВАТ КБ «Надра»Вінницького регіонального управління.

06.01.2009 з Шикирун Михайло Федоровичем було укладено Договір № 684544-S00074 купівлі-продажу автомобіля на загальну суму 108760,00 грн, з яких загальна вартість за одиницю товару складає 90633,33 грн., ПДВ –18126,67 грн. Шикируном М.Ф. було проведено повну оплату по Договору № 684544-S00074 у сумі 108760,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», що підтверджується Квитанцією № К16/6/7 від 06.01.2009 з відміткою Філії ВАТ КБ «Надра»Вінницького регіонального управління.

12.01.2009 з Пікуліст Галиною Георгієвною було укладено Договір № 514408-S00946 купівлі-продажу автомобіля на загальну суму 88332,00 грн., з яких загальна вартість за одиницю товару складає 73610,00 грн., ПДВ –14722,00 грн. Пікуліст Г.Г. було проведено повну оплату за Договором № 514408-S00946 у сумі 88 332, 00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», що підтверджується Квитанцією № 9004/K від 12.01.2009 з відміткою Філії ВАТ КБ «Надра»Одеського регіонального управління.

08.01.2009 з Зенченко Валентином Володимировичем укладено Договір № 514408-S00925 купівлі-продажу автомобіля на загальну суму 140380,00 грн., з яких загальна вартість за одиницю товару складає 116983,33 грн., ПДВ –23396,67грн. Зенченко В.В. проведено повну оплату за Договором № 514408-S00925 у сумі 140380,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», що підтверджується Квитанцією № 4002/К від 08.01.2009 з відміткою ВАТ КБ «Надра»Одеського регіонального управління.

13.01.2009 з Куліш Надією Герасимівною було укладено Договір № 114015-4216/4 купівлі-продажу автомобіля на загальну суму 91268,00 грн., з яких загальна вартість за одиницю товару складає 76056,67 грн., ПДВ –15211,33 грн. Куліш Н.Г. проведено повну оплату за Договором № 114015-4216/4 у сумі 91 268, 00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», що підтверджується Квитанцією № K4/Е/22 від 14.01.2009 з відміткою ОАО КБ «Надра»Кримського регіонального управління відділення № 4.

13.01.2009 з Котенко Іваном Федоровичем укладено Договір № 114015-2020/4 купівлі-продажу автомобіля на загальну суму 105733,00 грн., з яких загальна вартість за одиницю товару складає 88110,83 грн., ПДВ –17622,17 грн. Котенко І.Ф. проведено повну оплату за Договором № 114015-2020/4 у сумі 105733,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», що підтверджується Квитанцією № K4/Е/19 від 14.01.2009 з відміткою Філії ВАТ КБ «Надра»Кримського регіонального управління відділення № 4.

06.01.2009 між Продавцем та Коломієць Миколою Олександровичем було укладено Договір № 684544-S00072 купівлі-продажу автомобіля на загальну суму 108760,00 грн., з яких загальна вартість за одиницю товару складає 90 633,33 грн., ПДВ –18 126,67 грн., які покупець мав перерахувати за наступними банківськими реквізитами Позивача: отримувач коштів ТОВ „УкрАвтоЗАЗ-Сервіс” р/р 26007000576201, в ВАТ „СВЕДБАНК” у м. Києві, МФО 300164, Код ЄДРПОУ 32160371 з відповідним призначенням платежу. Коломієць М.О. проведено повну оплату за Договором № 684544-S00072 у сумі 108 760,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», що підтверджується Квитанцією від 06.01.2009 з відміткою Філії ВАТ КБ «Надра»Вінницького регіонального управління.

05.02.2009 Відповідачем було перераховано у повному обсязі на рахунок Позивача грошові кошти за здійснену повну оплату автомобіля купленого по Договору № 684544-S00072, про що гол.бухгалтер Вінницького регіонального управління Філії ВАТ КБ «Надра»12.02.2009 зроблено напис на зазначеній квитанції. Факт отримання коштів за зазначеним Договором, також підтверджено Позивачем.

Також судом встановлено, що 25.01.2006 між Позивачем та Закритим акціонерним товариством „Внешторгбанк (Україна)” (надалі - Банк) було укладено Договір банківського рахунку в національній та іноземній валюті № 10-0701-24/170р, відповідно до якого Банк відкриває Позивачу поточний рахунок в національній та іноземній валюті України (гривнях), поточні рахунки в іноземній валюті (доларах США, ЄВРО, російських рублях та інших валютах, згідно заявок Позивача), рахунки за спеціальними режимами їх використання, інші рахунки.

Відповідно до даного договору Банк відкрив Позивачу поточний рахунок № 26009013000183, на який зобов’язався приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять Позивачу, для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов цього Договору та вимог законодавства України. Згідно умов Додаткових угод від 09.01.2009, 12.01.2009, 19.01.2009, 21.01.2009, 22.01.2009, 23.01.2009, 26.01.2009, 28.01.2009, 29.01.2009, 30.01.2009, 02.02.2009, 03.02.2009, 04.02.2009, 05.02.2009, 06.02.2009, 09.02.2009 до Договору банківського рахунку в національній та іноземній валюті № 10-0701-24/170 р від 25.01.2006 про нарахування процентів на незнижуваний залишок на поточному рахунку, Банк зобов’язався на період з 09.01.2009 по 10.02.2009 встановити нарахування відсотків річних у розмірі відповідно до Додаткових угод за відповідний період на щоденний незнижуваний залишок коштів, які обліковуються на поточному рахунку Позивача № 26009301014054, а саме на період:

з 09.01.2009 по 12.01.2009 –20,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 200000000,00 грн.;

з 12.01.2009 по 19.01.2009 –17,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 200000000,00 грн.;

з 19.01.2009 по 21.01.2009 –18,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 230000000,00 грн.;

з 21.01.2009 по 22.01.2009 –17,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 230000000,00 грн.;

з 22.01.2009 по 23.01.2009 –17,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 215000000,00 грн.;

з 23.01.2009 по 26.01.2009 –21,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 215000000,00 грн.;

з 26.01.2009 по 27.01.2009 –19,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 217000000,00 грн.;

з 28.01.2009 по 29.01.2009 –36,33% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 118 300000,00 грн.;

з 29.01.2009 по 30.01.2009 –35,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 37000000,00 грн.;

з 30.01.2009 по 02.02.2009 –50,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 85 500000,00 грн.;

з 02.02.2009 по 03.02.2009 –38,65 % на щоденний незнижувай залишок у розмірі 145 500000,00 грн.;

з 03.02.2009 по 04.02.2009 –41,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 139916 000000,00 грн.;

з 04.02.2009 по 05.02.2009 –45,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 119860 000,00 грн.;

з 05.02.2009 по 06.02.2009 –35,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 92 800000,00 грн.;

з 06.02.2009 по 09.02.2009 –30,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 103610000,00 грн.;

з 09.02.2009 по 10.02.2009 –18,0% на щоденний незнижувай залишок у розмірі 103 699000,00 грн.

Відповідно до пункту 5 зазначених Додаткових угод на суму, яка перевищує встановлений незнижуваний залишок, нарахування процентів не здійснюється.

Крім того, на підставі роздрукованої інформації з офіційного сайту Відповідача: http://www.nadra.com.ua/rus/to-you/necessary-money/mortgage/first-home, судом встановлено, що Відповідач станом на 16.04.2009 пропонував клієнтам банку Програму кредитування „Перше житло”. Відповідно до зазначеної програми для клієнтів, які оформляють кредит з первісним внеском не менше 30 % зі строком кредиту від 1 до 10 років розмір процентів за користування кредитними грошовими коштами в гривнях складає 22,29% річних.

Інші надані суду документи, такі як довідка про залишкову суму боргу ВАТ «Надра»станом на 22.05.2009 та Акт звірки розрахунків станом на 25.05.2009 на суму 1014574, 10 грн. не підписаний з боку Відповідача, судом взято до уваги.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши надані суду розрахунки, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 3 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до пункту 8.2 статті 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Відповідно до пункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Пунктом 8.4 статті 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до пункту 32.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Пунктом 22.6 статті 22 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Відповідно до пункту 22.7 статті 22 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Відповідно до позовних вимог, що обґрунтовуються наявними у матеріалах справах платіжними документами, прийнятими Відповідачем до виконання, покупцями автомобілів ініційовано через відповідні банківські відділення Відповідача перерахування грошових коштів на рахунки Позивача. Проте в установлений законодавством строк, Відповідач своїх зобов’язань не виконав, доказів повернення платіжних документів ініціаторам переказу (покупцям автомобілів) суду не надав.

Судом встановлено, що за Договором № 684544-S00073 від 06.01.2009 Позивачу перераховано суму в розмірі 94732,00 грн., за Договором № 684544-S00075 від 09.01.2009 - 111514,00 грн., за Договором № 684544-S00078 від 13.01.2009 - 105733,00 грн., за Договором № 684544-S00076 від 13.01.2009 - 101420,00 грн., за Договором № 684544-S00074 від 06.01.2009 - 108760,00 грн., за Договором № 514408-S00946 від 12.01.2009 - 88332,00 грн., за Договором № 514408-S00925 від 08.01.2009 –140380,00 грн., за Договором № 114015-4216/4 від 13.01.2009 –91268,00 грн., за Договором № 114015-2020/4 від 13.01.2009 –105733,00 грн.

Загальна сума, що була ініційована покупцями до перерахування через банківські відділення Відповідача та безпідставно не була перерахована на рахунки Позивача складає 947872,00 грн.

Виходячи з зазначеного, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми коштів в розмірі 947872,00 грн.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 „Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку „Надра” у Відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009, а відповідно до постанови правління Національного банку України № 452 від 05.08.2009 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов’язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також зобов’язань щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Відповідно до визначення терміна мораторій, наведеного у статті 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI, під мораторієм розуміється зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Частиною 4 статті 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачено, що мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов’язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомог у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.

Частиною 5 статті 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк зобов'язаний відшкодувати кредиторам за грошовими зобов'язаннями, можуть бути заявлені до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом;

нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобов'язань, які виникли під час дії мораторію, - розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами;

розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) в розмірах, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію;

фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за невиконання чи неналежне виконання банком зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13) та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовано у статті 15 ЦК України, відповідно до яких кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів. Кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Виходячи із сукупності зазначених норм, а також з того факту, що обов’язок по переказу грошових коштів на рахунки Позивача у Відповідача виник до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд прийшов до висновку, що позовна вимога в частині стягнення з Відповідача суми коштів в розмірі 947872,00 грн., що зберігаються Відповідачем без достатніх правових підстав, підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов’язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання. Положення про мораторій забороняють на цей час застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав і інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Розглядаючи справу на предмет заявлених позовних вимог щодо сплати трьох відсотків річних, інфляційних втрат суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із частини 5 статті 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, а також того факту, що прострочення виконання зобов’язання у Відповідача виникло до введення в дію мораторію, неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк зобов'язаний відшкодувати кредиторам за грошовими зобов'язаннями, можуть бути заявлені Позивачем до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію.

Суд прийшов до висновку, що обраний Позивачем період нарахування суми інфляційних втрат та 3-х відсотків річних не порушує вимог чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи, здійснений розрахунок є правильним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Так, судом встановлено наступні факти:

Підстава для сплати суми покупцями автомобілівСума, грн.Дата прийняття Банком платіжних документів до виконанняОбраний Позивачем період

нарахування 3-х відсотків річних, інфляційних втратКількість

днів простро-ченняІндекс інфляціїІнфляційне збільшення суми боргу, грн.Сума 3-х відсотків

Договір № 684544-S00073 від 06.01.2009 94732,00 06.01.200909.01.2009 -09.02.2009 32 1,029 2747,23 249,16

Договір № 684544-S00075 від 09.01.2009 111514,00 09.01.2009 12.01.2009 -09.02.2009 29 1,029 3233.91 265,80

Договір № 684544-S00078 від 13.01.2009 105733,00 15.01.2009 19.01.2009 -09.02.2009 22 1 0 191,19

Договір № 684544-S00076 від 13.01.2009 101420,00 13.01.2009 16.01.2009 -09.02.2009 25 1 0 208,40

Договір № 684544-S00074 від 06.01.2009 108760,00 06.01.2009 09.01.2009 -09.02.2009 32 1,029 3154,04 286,05

Договір № 514408-S00946 від 12.01.2009 88332,00 12.01.2009 15.01.2009 -09.02.2009 26 1 0 188,76

Договір № 514408-S00925 від 08.01.2009 140380,00 08.01.2009 12.01.2009 -09.02.2009 29 1,029 4071,02 334,60

Договір № 114015-4216/4 від 13.01.2009 91268,00 14.01.2009 17.01.2009 -09.02.2009 24 1 0 180,04

Договір № 114015-2020/4 від 13.01.2009 105733,00 14.01.2009 17.01.2009 -09.02.2009 24 1 0 208,57

Договір № 684544-S00072 від 06.01.2009 108760,00 06.01.2009 09.01.2009 –

05.02.2009 28 1,029 3154,04 250,30 Отже, загальна сума інфляційних збитків Позивача у зв’язку з порушенням строків виконання зобов’язання Відповідачем у обраних періодах нарахування склала 16360,24 гривень, а сума 3-х відсотків річних –2362,87 гривень. Також Позивач на підставі частини 3 статті 343 та пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України просить стягнути з Позивача пеню, за період до дня введення у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів, у розмірі облікової ставки НБУ за весь час користування коштами, що були перераховані покупцями на розрахунковий рахунок Позивача, що становить 9451,32 грн. Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з пунктом 32.1 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними (пункт 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі меншому ніж 0,1% та за період з дня виникнення прострочення до моменту введення у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів, то за таких обставин суд вбачає за можливе задовольнити позовні вимоги у заявленій позивачем сумі пені.

При розгляді позовної вимоги щодо стягнення з Відповідача доходу, який би Позивач міг одержати за час користування (збереження) грошових коштів Позивача Відповідачем без достатніх правових підстав в розмірі 17556,06 грн., суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 1214 особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Так, наявність офіційної інформації, розміщеної на сайті Відповідача за Програмою кредитування „Перше житло”, не є показником того, що Відповідач одержав або міг одержати дохід в розмірі 17556,06 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, інформація з офіційного сайта Відповідача була оновлена 24.03.2009, а роздрукована Позивачем –16.04.2009. Проте, позовної вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача доходу, який би Позивач міг одержати за час користування (збереження) грошових коштів Позивача Відповідачем без достатніх правових підстав в розмірі 17556,06 грн., Позивачем розраховується за період з 09.01.2009 по 09.02.2009 включно, що не може свідчити про обґрунтованість позовних вимог Позивача в цій частині.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовних вимог Позивача щодо відшкодування Позивачу доходу в розмірі 17556,06 грн., який Відповідач одержав або міг одержати за час користування грошовими коштами Позивача є необґрунтованими та недоведеними, задоволенню не підлягають.

При розгляді позовної вимоги щодо стягнення з Відповідача упущеної вигоди в розмірі 20971,61 грн., суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До таких збитків, зокрема, відноситься упущена вигода як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (частина 2 статті 22 ЦК України). Таким чином, при визначенні розміру збитків в частині упущеної вигоди суд має виходити з показників, які звичайно характеризують дохід Позивача.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Враховуючи те, що відповідно до статті 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також те, що відповідно до частини 2 статті 623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог Позивача щодо упущеної вигоди в розмірі 20971,61 грн.

Так, Позивачем не було доведено факт можливості одержання доходу в розмірі 20971,61 грн. за розміщення грошових коштів відповідно до умов Додаткових угод від 09.01.2009, 12.01.2009, 19.01.2009, 21.01.2009, 22.01.2009, 23.01.2009, 26.01.2009, 28.01.2009, 29.01.2009, 30.01.2009, 02.02.2009, 03.02.2009, 04.02.2009, 05.02.2009, 06.02.2009, 09.02.2009 до Договору банківського рахунку в національній та іноземній валюті № 10-0701-24/170 р від 25.01.2006, укладеного між Позивачем та ВАТ ВТБ банком, оскільки відповідно до даного договору та додаткових угод до нього, відсотки мали нараховуватись на щоденний незнижуваний залишок коштів, які обліковуються на поточному рахунку Позивача № 26009301014054 в ВАТ ВТБ банк.

Як встановлено судом, Відповідач мав здійснити переказ грошових коштів на наступні банківські рахунки Позивача: р/р 26007000576201, в ВАТ „СВЕДБАНК” у м. Києві, МФО 300164, Код ЄДРПОУ 32160371; р/р 26002003125400, в АБ „ІНГ БАНК УКРАЇНА” у м. Києві, МФО 300539, Код ЄДРПОУ 32160371.

Укладені додаткові угоди не є показником того, що Позивач мав намір спрямувати отримані кошти, що мали бути переказані Відповідачем, на рахунок № 26009301014054 в ВАТ ВТБ банк, відкритий Позивачу відповідно до Договору банківського рахунку в національній та іноземній валюті № 10-0701-24/170 р від 25.01.2006. Крім того, Позивачем не було доведено того факту, що заявлена Позивачем упущена вигода є показником, який звичайно характеризує дохід Позивача.

Виходячи з зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо відшкодування Відповідачем упущеної вигоди в розмірах 20971,61 грн. не є обґрунтованим та доведеними.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, к/р 32002180102 в Головному офісі НБУ по м. Києву і області, МФО 321024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАвтоЗаз-Сервіс»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2 п/р 2600214000 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 300335, Код ЄДРПОУ 32160371) грошові кошти в розмірі 985824,8 грн. (дев’ятсот вісімдесят п’ять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 80 коп.), що включають:

947872,00 грн. (дев’ятсот сорок сім тисяч вісімсот сімдесят дві гривні), що зберігаються ВАТ КБ „Надра” без достатніх правових підстав;

інфляційні втрати в розмірі 16360,24 грн. (шістнадцять тисяч триста шістдесят гривень 24 коп.);

три відсотки річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2362,87 грн. (дві тисячі триста шістдесят дві гривні 87 коп.);

пеню у сумі 9451,32 (дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят одну грн. 32 коп.);

9665,95 грн. (дев’ять тисяч шістсот шістдесят п’ять гривень 95 коп.) судових витрат на державне мито;

112,42 грн. (сто дванадцять гривень 42 коп.) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 11.01.2010