Рішення № 8243842, 28.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/61128.12.09 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галинка»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Солом’янська районна у м. Києві державна адміністрація;

2) Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва

про виселення та повернення майна

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Мойсик М.В.

від відповідача: Зарочинцева Н.Г., Алтатьєва Н.Ю.

від третьої особи 1: не з’явились

від третьої особи 2: Мойсик Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 61,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 40, повернувши зазначене приміщення позивачу. Позовні вимоги обґрунтовані закінченням строку дії договору № 2039 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва від 21.12.05 р. (зі змінами, внесеними додатковою угодою до договору). Право на позов обґрунтоване наявністю у позивача права господарського відання на приміщення площею 61,30 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Урицького, буд. № 40.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.12.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник третьої особи 1 надав суду письмові пояснення, в яких підтримує позовні вимоги.

Під час розгляду справи представник третьої особи 2 надав суду письмові пояснення, в яких, зокрема зазначив, що 16.04.07 р. на засіданні комісії при Солом’янській у місті Києві держадміністрації з питань використання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва, відповідачу було відмовлено в задоволенні звернення і прийнято рішення розглянути питання щодо надання приміщення в оренду на конкурсних засадах (при проведенні конкурсу, 11.05.07 р. переможцем став суб’єкт підприємницької діяльності, який запропонував найвищу орендну плату).

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в усному порядку проти позову заперечив. Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що зміни стосовно визначення строку договору –з 21.12.05 р. до 01.04.07 р., внесені додатковою угодою від 29.11.06р., не відповідають вимогам ст.ст. 793, 794 ЦК України (в редакції, чинній станом на 29.11.06 р.), відповідно до яких договір найму будівлі або капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягав нотаріальному посвідченню (державній реєстрації). Позивач стверджує, що у даному випадку договір повинен бути продовжений на строк, на який укладався, тобто на 11 місяців. Оскільки змінився балансоутримувач спірного приміщення, який з 29.11.05 р. не ставив питання про відмову в продовженні дії договору, на думку відповідача договір оренди на сьогодні є продовженим. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не може оскаржувати договірні відносини між відповідачем та КП УЖГ Солом’янського району м. Києва, оскільки не є правонаступником останнього.

Представник третьої особи 1 на виклик суду не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.12.09 р. за згодою представників сторін та третьої особи 2 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.05 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва та відповідачем було укладено договір № 2039 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва (надалі –договір), за умовами якого Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва (орендодавець) на підставі розпорядження Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації № 1801 від 21.12.05 р. зобов’язалося передати, а відповідач –прийняти в оренду нежиле приміщення загальною площею 61,30 кв.м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: вул. Урицького, буд. № 40 для розміщення перукарні.

Пунктом 9.1. договору передбачено строк його дії –з 21.12.05 р. до 21.11.06 р., що становить 305 днів.

Пунктом 9.2. договору визначено, що договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови, вирішується на підставі письмового звернення відповідача до органу виконавчої влади (в копії Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну договору оформлюється письмово угодою його сторін, яка є додатком до цього договору оренди, або укладенням нового договору.

Факт передачі відповідачу вищевказаного приміщення підтверджується актом прийому-передачі від 21.12.05 року (копія –у матеріалах справи).

Додатковою угодою від 29.11.06 р. про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення № 2039 від 21.12.05 р. в п. 9.1. зазначеного договору фразу «до 21.11.06 р.»замінено фразою «до 01.04.07 р.»

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі статтею 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. (п. 12 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р. № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна"").

Листом від 03.04.07 р. № 2321/38, що направлений на адресу відповідача 06.04.07р., Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва повідомило відповідача про закінчення строку дії договору оренди від 21.12.05 р. № 2039 і запропонувало у десятиденний термін після отримання цього повідомлення звільнити приміщення та передати його по акту прийому-передачі, висловивши таким чином свої заперечення щодо продовження дії договору.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно зі статтею 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні відповідач зобов’язаний за актом приймання-передачі повернути об’єкт оренди Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва у стані, в якому об’єкт оренди перебував на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених відповідачем поліпшень, які неможливо відокремити від об’єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, як зазначає Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва, відповідач приміщення площею площею 61,30 кв.м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: вул. Урицького, буд. № 40 не звільнив та по акту прийому-передачі не передав.

Розпорядженням Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації «Про затвердження статуту Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у м. Києві ради»від 01.02.08р. № 141 визначено, що до об’єктів комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва, що закріплюються на підставі господарського відання за позивачем, зокрема, належать будинки загальною площею 432,10 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Урицького, 40 (п. 476 Переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва, які закріплюються на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у м. Києві ради (додаток до розпорядження Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації від 01.02.08р. № 141).

Згідно з ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Зі змісту права власності та права господарського відання вбачається, що для них характерними є правомочності володіння, користування та розпорядження майном. За своєю правовою природою право господарського відання є вторинним по відношенню до права власності та залежить від останнього.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

За статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Щодо посилання позивача на преюдиціальне значення фактів, встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.09 р. у справі № 4/222 за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галинка»про повернення нежилого приміщення та виселення; рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.08 р. у справі № 3/515 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галинка»до Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва та Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Семко М.Ф. про скасування рішення від 11.05.2007 щодо визначення переможця конкурсу на право оренди та зобов’язання прийняти рішення щодо укладення договору оренди; рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.09 р. у справі № 11/90 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галинка»до Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва про скасування рішення про надання приміщення в оренду на конкурсних засадах; рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.08 р. у справі № 51/132 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Галинка” до Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації про скасування рішення комісії та визнання позивача переможцем на право конкурсу, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб’єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається.

Оскільки сторони у даній справі не є тотожними сторонам у справах, по яким прийняті вищенаведені судові рішення, суд визнає твердження позивача про преюдиціальне значення останніх необґрунтованими.

Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається, зокрема, на невідповідність змін стосовно визначення строку договору – з 21.12.05 р. до 01.04.07 р., внесених додатковою угодою від 29.11.06 р., вимогам ст.ст. 793, 794 ЦК України (в редакції, чинній станом на 29.11.06 р.), відповідно до яких договір найму будівлі або капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягав нотаріальному посвідченню (державній реєстрації). Позивач стверджує, що у даному випадку договір повинен бути продовжений на строк, на який укладався, тобто на 11 місяців. Оскільки змінився балансоутримувач спірного приміщення, який з 29.11.05 р. не ставив питання про відмову в продовженні дії договору, на думку відповідача договір оренди на сьогодні є продовженим. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не може оскаржувати договірні відносини між відповідачем та КП УЖГ Солом’янського району м. Києва, оскільки не є правонаступником останнього.

Зазначені вище твердження відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до с. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ст. 207 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 210 ЦК України).

За статтею ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення додаткової угоди від 29.11.06 р.) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації (ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення додаткової угоди від 29.11.06 р.)

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що договір від 21.12.05 р. № 2039 строком на 305 днів (менше 1 року) укладений у простій письмовій формі –формі правочину, що відповідає вимогам чинного на час його укладення законодавства, а зміни до договору вчиняються у такій самій формі, що й договір, що змінюється, у суду відсутні сумніви щодо чинності вказаного правочину та додаткової угоди від 29.11.06 р. про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення № 2039 від 21.12.05 р.

Приймаючи до уваги, що в силу вимог ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, договір від 21.12.05 № 2039 припинив свою дію 01.04.07 р. у зв’язку з закінченням його строку та зважаючи на те, що приміщення площею 61,30 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Урицького, буд. № 40 належить позивачу на праві господарського відання, суд визнає твердження відповідача про те, що зазначений договір продовжений між його сторонами та про неможливість позивача звертатися до суду з вимогою про виселення відповідача зі спірного приміщення необґрунтованими.

Оскільки договір оренди від 21.12.05 р. № 2039 не був автоматично пролонгованим його (договору) сторонами після 01.04.07 р. на той самий термін і у матеріалах справи відсутні докази укладення іншого договору, об`єктом якого є нежиле приміщення загальною площею 61,30 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Урицького, буд. № 40, а також враховуючи, що зазначене приміщення належить на праві господарського відання позивачу, суд вважає, що на даний час у відповідача відсутні правові підстави користуватися вказаним приміщенням.

За таких обставин суд визнає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Галинка»(03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 40, ідентифікаційний код 19125738) з нежилого приміщення загальною площею 61,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 40, повернувши вказане приміщення Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у м. Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6, ідентифікаційний код 35756919). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галинка» (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 40, ідентифікаційний код 19125738) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у м. Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6, ідентифікаційний код 35756919) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання 11.01.2010 р.