Рішення № 8243817, 24.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/38324.11.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний авіаційний центр підготовки»

до           закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»

про           стягнення 144265,27 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Куриленко І.М. –представник за довіреністю № 346 від 25.07.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний авіаційний центр підготовки»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»про стягнення страхового відшкодування в розмірі 144265,27 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.07.2008 року між ним та відповідачем було укладеного договір обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації - страхування повітряних суден №3267/4.

11.09.2008 року відбулась аварія учбового літака Х-32-912 UR-ІТС, який був застрахований по вищезазначеному договору.

Відповідно до страхового акту №1 від 27.01.2009 року до договору № 3267/4 від 07.07.2008 року відповідачем вирішено виплатити позивачу страхове відшкодування в розмірі 140012,00 грн.

27.05.2009 року відповідачем була направлена претензія вих. № 309 з вимогою про перерахування страхового відшкодування до 01.06.2009 року , але станом на 03.06.2009 року ніяких дій з боку відповідача не було, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/383, розгляд справи призначено на 27.07.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2009 року продовжено строк розгляду справи, розгляд справи №33/383 відкладено на 06.10.2009 року у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 року відкладено розгляд справи на 24.11.2009 року у зв’язку з неявкою представників сторін.

У судове засідання 24.11.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №33/383 від 10.06.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 06.10.2009 року, підтримав свої позовні вимог, просив позов задовольнити.

Також, представник позивача підтримав заявлене в позовній заяві клопотання про забезпечення позову відповідно до якого просив суд з метою забезпечення позовну накласти арешт на кошти і майно відповідача та заборонити останньому вчиняти будь-які дії щодо відчуження даного майна на користь третіх осіб.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищезазначене та заслухавши пояснення представників сторін, суд, вважає, зазначене клопотання необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07.07.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний авіаційний центр підготовки»та закритим акціонерним товариством «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»було укладено договір №3267/4 обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації - страхування повітряних суден.

Відповідно до п.1.1 договору №3267/4 від 07.07.2008 року страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку, передбаченого даним договором, здійснити страхову виплату по відшкодуванню збитків, які завдані застрахованому повітряному судну, в межах погодженої страхової суми, а страхувальник зобов’язується оплатити погоджену сторонами страхову премію у встановлені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з 2.1 договору №3267/4 від 07.07.2008 року об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України та пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням повітряним судном.

Пунктом 2.2 договору №3267/4 від 07.07.2008 року застрахованим по договору є повітряне судно, зазначене п.7 специфікації до договору на це ПС.

Відповідно до специфікації № UR-ITS від 07.07.2008 року до договору №3267/4 від 07.07.2008 року об’єктом страхування є літак Х-32-192 UR-ITC, зав. номер 03145, 2006 року випуску.

Згідно з п.3.1 договору №3267/4 від 07.07.2008 року страховим випадком визнається втрата чи пошкодження повітряного судна чи його агрегату, які відбулися в період дії даного договору страхування, внаслідок випадкової події, яка мала місце в польоті, при рулінні, на землі з урахування передбачених виключень та меж.

Пунктом 5.1 договору №3267/4 від 07.07.2008 року передбачено, що дія договору починається з моменту його підписання сторонами та закінчується для кожного повітряного судна в момент закінчення останнього періоду страхування, вказаного в специфікації (п.19) на це повітряне судно.

Відповідно до п. 19 специфікації № UR-ITS від 07.07.2008 року період страхування з 07.07.2008 року по 06.07.2009 року.

11.09.2007 року о 09 год. 26 хв. відбулася аварія учбового літака Х-32-912 UR-ITC.

Як зазначено позивачем, ним було належним чином повідомлено відповідача про страховий випадок та надано всі документи, передбачені умовами п. 10.6 договору.

Відповідно до п. 10.9 договору №3267/4 від 07.07.2008 року страховий акт складається та затверджується страховиком в місячний строк після надходження страховику повного комплекту документів відповідно до п.10.1.1, 10.4, 10.6., необхідних для обґрунтування та розрахунку розміру страхового відшкодування.

Згідно з п.1.4 договору №3267/4 від 07.07.2008 року страховий акт –документ, який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром), який підтверджує настання страхового випадку. Страховий акт містить відомості про обставини та причини страхового випадку, збитки та інші дані, які необхідні для вирахування та виплати страхового відшкодування.

Страховий акт відповідачем був складений 27.01.2009 року.

Так, висновком страхового акту №1 від 27.01.2009 року до договору №3267/4 від 07.07.2008 року встановлено, що на виконання умов договору страхування, страховик –АСК «Авіоніка»має виплатити страхове відшкодування за страховим випадком «повна конструктивна загибель літака Х-32-912 УТШ»(державний реєстраційний номер UR-ITC) у сумі 140012,00 грн.

Згідно з п.11.16 договору №3267/4 від 07.07.2008 року страхове відшкодування виплачується протягом 30 календарних днів після складання страхового акту або в інші строки і на умовах, додаткового погоджених сторонами.

Відповідно до ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено позивачем, сторонами не погоджувались інші ніж передбачені п.11.16 договору №3267/4 від 07.07.2008 року строки страхового відшкодування.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором №3267/4 від 07.07.2008 року у відповідача перед позивачем в сумі 140012,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 1033,29 грн. (за період з 27.02.2009 року по 27.05.2009 року) та індексу інфляції в розмірі 3220,28 грн. (за період з березня 2009 року по квітень 2009 року) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»(01054, м. Київ, вул. Воровського, будинок 29-Б, р/р 26507010023651 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 21637150) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний авіаційний центр підготовки»(юридична адреса: 01021, м. Київ, пров. Мар’яненка, будинок 11/12, фактична адреса: 02160, м. Київ, пр.-т Возз’єднання, 15, оф. 214, р/р 2600100002168 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983, код ЄДРПОУ 31452716) суму основного боргу 140 012 (сто сорок тисяч дванадцять) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 1 033 (одна тисяча тридцять три) грн. 29 коп., індекс інфляції в розмірі 3 220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 442 (одна тисяча чотириста сорок дві) грн. 66 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 14.01.2010 року.