Рішення № 8243516, 16.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/58816.11.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про розірвання договору банківського рахунку та стягнення 78 798,17 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. паспорт серія НОМЕР_2, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01.12.1998 року;

від відповідача: Поляков О.Е. представник за довіреністю № 119-ГО/09 від 19.05.2009 року.

встановив :

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про розірвання договору банківського рахунку № 54958/01 від 01.03.07 та стягнення 78 798,17 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 01.03.2007 року було укладено договір банківського рахунку № 54958/01, відповідно до умов якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок НОМЕР_4 і здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку позивача у відповідності з чинним законодавством України в т.ч. нормативно-правовими актами Національного банку України та умовами цього договору.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх обовязків за договором банківського рахунку № 54958/01 належним чином, позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.08.09 про закриття рахунку та вимогою про перерахування залишку коштів, що зберігались на рахунку, за вказаними ним реквізитами.

Проте як зазначає позивач, станом на 16.11.09 кошти в інший банк не перераховані, рахунок не закритий, тобто відповідач свої зобовязання перед позивачем не виконав.

Позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість за договором банківського рахунку у розмірі 78 733,46 грн., 3% річних в сумі 64,71 грн., договір № 54958/01 розірвати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2009 року порушено провадження у справі № 33/588 і призначено до розгляду на 16.11.2009 року.

У судове засідання 16.11.2009 року представники сторін зявились, представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, представник відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2007 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»було укладено договір банківського рахунку № 54958/01.

Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Пунктом 1.1. договору від 01.03.2007 року передбачено, що відповідач відкриває позивачу поточний рахунок НОМЕР_4 і здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку позивача у відповідності з чинним законодавством України в т.ч. нормативно-правовими актами Національного банку України та умовами цього договору.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

28.08.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про закриття поточного рахунку НОМЕР_4 та вимогою перерахувати залишок коштів на рахунок позивача НОМЕР_3 у ВАТ ВТБ Банк відділення ЦКМБ «Соломянський»м. Києва, МФО НОМЕР_4.

Відповідно до п.11.1 договору банківського рахунку від 01.03.2007 року № 54958/01 рахунок клієнта закривається банком за бажанням клієнта на підставі його заяви про закриття рахунку.

Згідно ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч.1. статті 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Ч.3 ст. 1075 ЦК України передбачено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

В матеріалах справи наявна виписка з особового рахунку позивача НОМЕР_4 у ТОВ «Укрпромбанк», з якої вбачається, що станом на 28.10.2009 року на поточному рахунку позивача знаходиться залишок коштів в сумі 78784,96 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору банківського рахунку № 54958/01 від 01.03.07, позовні вимоги позивача щодо розірвання договору банківського рахунку № 54958/01 від 01.03.07 та стягнення з відповідача залишку грошових коштів у розмірі 78733,46 грн. підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми заборгованості за період з 28.08.2009 по 08.09.2009 в сумі 64,71 грн.

Як встановлено судом, згідно з постановою Правління Національного банку України у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 21.01.2009 по 21.01.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року, пізніше Правління Національного банку України продовжило мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 до 21.01.2010..

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення 3% річних.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 0,65 грн., на відповідача 872,33 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на відповідача 236 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір банківського рахунку № 54958/01 від 01.03.2007 року, укладений між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(код ЄДРПОУ 19357325).

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (04215 АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в ВАТ ВТБ Банк відділення ЦКМБ «Соломянський», МФО НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість в сумі 78733 (сімдесят вісім тисяч сімсот тридцять три) грн. 46 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 872 (вісімсот сімдесят дві) грн. 33 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 13.01.2010 року.