Рішення № 8243519, 16.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/58916.11.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „РТА-АНТРІБ”

до           відкритого акціонерного товариства „Банк Столиця”

про           зобов’язання перерахувати кошти та стягнення 9441,29 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Рогачов І.Г. –директор;

від відповідача: Оністрай О.І. –представник за довіреністю № 13-08/322 від 28.08.2009.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «РТА-АНТРІБ»(позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства „Банк Столиця” (відповідач) про зобов’язання перерахувати грошові кошти в сумі 279600,00 грн. та стягнення 9441,29 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено договір банківського рахунку від 03.09.2008 року № 33/5739, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався надавати послуги відповідно до вимог чинного законодавства: приймати, зараховувати грошові кошти на рахунок, переказувати кошти з рахунку на рахунок клієнта.

14.07.2009 року позивачем були надані відповідачу для виконання платіжні доручення № 84-113,115 на загальну суму 309600,00 грн. Станом на день подання позову платіжні доручення № 87-113, 115 на загальну суму 279600,00 грн. відповідачем не виконані.

У зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язань за договором банківського рахунку від 03.09.2008 року № 33/5739 позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8108,40 грн., 3% річних в сумі 1332,89 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2009 року порушено провадження у справі № 33/589, розгляд справи призначено на 16.11.2009 року.

У судовому засіданні 16.11.2009 року представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 16.09.09, а також заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 16776,00 грн. пені, 2757,70 грн. - 3% річних, судові витрати, просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача подав суду документи на виконання вимог ухвали від 16.09.09, а також письмовий відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців –з 20.07.09 по 19.01.2010.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як свідчать матеріали справи 03.09.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського рахунку № 33/5739, згідно з п. 1.1 якого відповідач зобов’язується відкрити позивачу поточний рахунок № 26007300015739 та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до п.3.1.7 договору від 03.09.2008 року банк зобов’язується виконувати доручення клієнта на здійснення договірного списання коштів з його рахунку, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.1 договору банківського рахунку № 33/5739 клієнт може здійснювати безготівкові розрахунки шляхом використання відповідних розрахункових документів, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.3. договору банківського рахунку від 03.09.2008 року платіжні доручення виконуються поточною датою валютування у разі наявності всіх необхідних реквізитів та за умови їх надходження в банк з 9-00 до 17-00 в робочі дні (з понеділка по четвер), з 9-00 до 16-00 в п’ятницю та перед святковими і неробочими днями.

14.07.2009 року позивачем були надані відповідачу для виконання наступні платіжні доручення:

№

п/пНомер платіжного дорученняСума (грн.)Одержувач платежу

1№ 87 10000,00ТОВ «Центр Карат»

2№ 8810000,00ТОВ «Центр Карат»

3№ 8910000,00ТОВ «Центр Карат»

4№ 9010000,00ТОВ «Центр Карат»

5№ 9110000,00ТОВ «Центр Карат»

6№ 9210000,00ТОВ «Центр Карат»

7№ 9310000,00ТОВ «Центр Карат»

8№ 9410000,00ТОВ «Центр Карат»

9№ 9510000,00ТОВ «Центр Карат»

10№ 9610000,00ТОВ «Центр Карат»

11№ 9710000,00ТОВ «Центр Карат»

12№ 9810000,00ТОВ «Центр Карат»

13№ 9910000,00ТОВ «Центр Карат»

14№ 10010000,00ТОВ «Центр Карат»

15№ 10110000,00ТОВ «Центр Карат»

16№ 10210000,00ТОВ «Центр Карат»

17№ 10310000,00ТОВ «Центр Карат»

18№ 10410000,00ТОВ «Центр Карат»

19№ 10510000,00ТОВ «Центр Карат»

20№ 10610000,00ТОВ «Центр Карат»

21№ 10710000,00ТОВ «Центр Карат»

22№ 10810000,00ТОВ «Центр Карат»

23№ 10910000,00ТОВ «Центр Карат»

24№ 11010000,00ТОВ «Центр Карат»

25№ 11110000,00ТОВ «Центр Карат»

26№ 11210000,00ТОВ «Центр Карат»

27№ 11310000,00ТОВ «Центр Карат»

28№ 1159600,00ТОВ «Центр Карат» Разом надано 28 платіжних доручень на суму 279600,00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Зазначені платіжні доручення не були виконані відповідачем, що останнім не заперечується.

11.11.2009 року позивач звернувся до відповідача з листом № 08/09, в якому просив повернути без виконання платіжні доручення № 87-113,115 від 14.07.2009 року.

Пункт 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Позивач просить стягнути з відповідача 16776,00 грн. пені та 2757,70 грн. –3 % річних за період з 14.07.2009 по 10.11.2009.

Як встановлено судом згідно з Постановою Правління НБУ від 17.07.2009 року № 408 в ВАТ «Банк Столиця»призначено тимчасову адміністрацію та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 20.07.2009 по 19.01.2010 року.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Частини 1 статті 1074 ЦК України передбачає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Статтями 610, ст. 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1 договору банківського рахунку № 33/5739 від 03.09.08 за несвоєчасне (пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини банку суми з рахунку клієнта, а також за несвоєчасне зарахування суми, яка належить власнику рахунку, банк сплачує клієнту пеню у розмірі 0,05 % відсотка від несвоєчасно або неправильно списаної/зарахованої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачена пеня.

З урахуванням зазначеного, судом здійснено перерахунок пені, що підлягає стягненню з відповідача (період прострочення 16.07.09-19.07.09):

279600,00 * 0,05*4/100=559,20 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 559,20 грн.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача (період нарахування з 16.07.09 по 19.07.09):

279600,00 *0,03*4/365=91,92 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 91,92 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 2874,49 грн., на відповідача –6,51 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 235,46 грн., на відповідача –0,54 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Банк Столиця»(04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б, р/р 3739901 в ВАТ «Банк Столиця», МФО 380623, код ЄДРПОУ 26520464) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю „РТА-АНТРІБ” (04074 м. Київ, вул. Новозабарська, 20, п/р 26009060294729 у філії «Розрахунковий центр»ПАТ КБ „Приватбанк” , МФО 320649, код ЄДРПОУ 36081299) пеню в сумі 559 (п’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 91 (дев’яносто одна) грн. 92 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 6 (шість) грн. 51 коп. та 0 грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 13.01.2010 року.