Рішення № 8242527, 24.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/62824.11.09 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП банк»

до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Варича Ігоря

Володимировича

про стягнення 1149376,68 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Циганкова О.В. –представник за довіреністю № б/н від 01.09.2009 року;

                     Шматко В.О. –представник за довіреністю № б/н від 17.07.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Публічне акціонерне товариства «ОТП банк»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Варича Ігоря Володимировича про стягнення 1149376,68 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.02.2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП банк», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є публічне акціонерне товариство ««ОТП банк»(позивачем) та суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Варичем Ігорем Володимировичем (відповідачем) був укладений договір про надання овердрафту № OD-SME 005/012/2008, згідно п. 1. ч.1 договору цей договір складається з 2 (двох) частин, які нероздільно зв’язані між собою.

Відповідно до п. 1.1. ч. 2 договору банк надає позичальнику овердрафт в межах ліміту овердрафту, визначеного в частині 1 цього договору, а позичальник приймає кредит, зобов’язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені в цьому договорі.

Згідно п.2 ч.1 договору банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник приймає його на наступних умовах: ліміт овердрафту 300000,00 грн.; валюта кредиту –гривня; цільове використання овердрафту –на поповнення обігових коштів, на погашення процентів, що нараховані на непрострочений кредит; річна база нарахування процентів –365 календарних днів у році; строк дії ліміту овердрафту –до 31 січня 2009 року включно, строк користування овердрафтом 30 календарних днів з дня виникнення заборгованості за овердрафтом до дня погашення заборгованості за овердрафтом. День виникнення заборгованості та день погашення заборгованості вважаються одним днем.

Згідно п.3 ч. 1 договору сторони встановили фіксовану процентну ставку для розрахунку процентів за користування кредитом у розмірі 17,25% річних, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Згідно п.1.4.1.1. ч. 2 договору проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Згідно п.1.4.1.3 ч. 2 договору нараховані проценти (крім процентів за прострочений кредит) сплачуються позичальником щомісячно, в перший банківський день кожного календарного місяця, наступного за місяцем нарахування процентів. Проценти за користування простроченим кредитом підлягають оплаті одночасно із поверненням простроченого кредиту.

Згідно п.1.4.1.4 ч. 2 договору сторони підтверджують, що у разі порушення позичальником своїх зобов’язань, встановлених в будь-якому з п. п. 2.3.7., 2.3.11., 2.3.12. цього договору фіксована процентна ставка, підвищується на 2% річних, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Позичальником частково було погашено заборгованість по кредиту. Позичальником не були виконані зобов'язання в частині сплати кредиту та відсотків.

14.05.2009 року за вих. № 22-2-4/16863 банком на адресу відповідача була направлена досудова вимога з проханням оплатити заборгованість протягом семи банківських днів.

Однак позивач будь-якої відповіді боржника на зазначену вимогу не отримав, погашення заборгованості за зазначеним вище договором відповідач до цього часу не здійснив.

Таким чином, на станом на 25.08.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем в частині суми неповерненого кредиту становить 296287,16 грн., що підтверджується виписками по рахунку за розрахунком заборгованості.

За період з 30.01.2009 р. по 24.08.2009 р. заборгованість відповідача по відсотках за кредитним договором становить 67928,55 грн.

Згідно п. 4.1.1. ч. 2 договору за порушення прийнятих на себе зобов’язань, стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, що позичальник (відповідач) зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, за кожний день прострочки. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочки виконання зобов’язань позичальником.

За період з 04.11.2008 р. по 24.08.2009 р. сума пені за прострочення виконання зобов’язань становить 785160,97 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2009 року порушено провадження у справі № 33/628 і призначено до розгляду на 24.11.2009 року.

У судове засідання 24.11.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/628 від 02.10.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засіданя був повідомлений належним чином.

Представники позивача в судове засідання з’явились, подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/628 від 02.10.2009 року, позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача основний борг у сумі 296287,16 грн., відсотки за користування кредитом за період з 30.01.2009 р. по 24.08.2009 р. у сумі 67928,55 грн., пеню за прострочення виконання зобов’язань за період з 04.11.2008 р. по 24.08.2009 р. у сумі 785160,97 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 11493,77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

08.02.2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП банк», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є публічне акціонерне товариство ««ОТП банк»(позивачем) та суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Варичем Ігорем Володимировичем (відповідачем) був укладений договір про надання овердрафту № OD-SME 005/012/2008, згідно п. 1. ч.1 договору цей договір складається з 2 (двох) частин, які нероздільно зв’язані між собою.

Відповідно до ст.1 Статуту (зареєстрованого Національним Банком України 18.06.2009 р., реєстровий номер 273) публічне акціонерне товариства «ОТП банк» є правонаступником всіх прав та обов’язків закритого акціонерного товариства «ОТП банк».

Відповідно п. 4. ч.1 договору визначення термінів у договорі № OD-SME 005/012/2008 від 08.02.2008 року овердрафт –банківська послуга з надання позичальнику фінансового кредитування (кредиту) для поповнення обігових коштів позичальника на поточному рахунку та на погашення процентів, що нараховані на непрострочений кредит.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1.1. ч. 2 договору банк надає позичальнику овердрафт в межах ліміту овердрафту, визначеного в частині 1 цього договору, а позичальник приймає кредит, зобов’язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені в цьому договорі.

Згідно п.2 ч.1 договору банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник приймає його на наступних умовах: ліміт овердрафту 300000,00 грн.; валюта кредиту –гривня; цільове використання овердрафту –на поповнення обігових коштів, на погашення процентів, що нараховані на непрострочений кредит; річна база нарахування процентів –365 календарних днів у році; строк дії ліміту овердрафту –до 31 січня 2009 року включно, строк користування овердрафтом 30 календарних днів з дня виникнення заборгованості за овердрафтом до дня погашення заборгованості за овердрафтом. День виникнення заборгованості та день погашення заборгованості вважаються одним днем.

Згідно п.3 ч. 1 договору сторони встановили фіксовану процентну ставку для розрахунку процентів за користування кредитом у розмірі 17,25% річних, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Відповідно до статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно п.1.4.1.1. ч. 2 договору проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Згідно п.1.4.1.3 ч. 2 договору нараховані проценти (крім процентів за прострочений кредит) сплачуються позичальником щомісячно, в перший банківський день кожного календарного місяця, наступного за місяцем нарахування процентів. Проценти за користування простроченим кредитом підлягають оплаті одночасно із поверненням простроченого кредиту.

Згідно п.1.4.1.4 ч. 2 договору сторони підтверджують, що у разі порушення позичальником своїх зобов’язань, встановлених в будь-якому з п. п. 2.3.7., 2.3.11., 2.3.12. цього договору фіксована процентна ставка, підвищується на 2% річних, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Позичальником частково було погашено заборгованість по кредиту. Позичальником не були виконані зобов'язання в частині сплати кредиту та відсотків.

На підставі п.1.8 договору позивачем було пред’явлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов’язань.

14.05.2009 року за вих. № 22-2-4/16863 банком на адресу відповідача була направлена досудова вимога з проханням оплатити заборгованість протягом семи банківських днів.

Однак позивач будь-якої відповіді боржника на зазначену вимогу не отримав, погашення заборгованості за зазначеним вище договором відповідач до цього часу не здійснив.

Таким чином, на станом на 25.08.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем в частині суми неповерненого кредиту становить 296287,16 грн., що підтверджується виписками по рахунку за розрахунком заборгованості.

За користування овердрафтом, у відповідності до умов договору, нараховувались відсотки які позивачем не сплачувались, у зв’язку з чим заборгованість за відсотками за період з 30.01.2009 р. по 24.08.2009 р. становить 67928,55 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в частині суми неповерненого кредиту (овердрафту) становить 296287,16 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами (овердрафтом) у сумі 67928,55 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.1.1. ч. 2 договору за порушення прийнятих на себе зобов’язань, стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, що позичальник (відповідач) зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, за кожний день прострочки. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочки виконання зобов’язань позичальником.

Позивач нарахував відповідачеві за період з 04.11.2008 р. по 24.08.2009 р. пеню за прострочення виконання зобов’язань у сумі 785160,97 грн.

Оскільки пеня в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, за кожний день прострочки перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нарахування проводяться відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

04.11.08.-04.05.09.296287,1618212%35457,05

Таким чином, сума пені за перерахунком суду становить 35457,05 грн. та підлягає стягненню.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 749703,92 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 7497,04 грн., на відповідача –3996,73 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 153,94 грн., на відповідача –82,06 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Варича Ігоря Володимировича (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 5, кв. 335; р/р 2600 1501 302617 у відділенні «Оболонське»ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, ідентифікаційний код 2736700571) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства «ОТП банк» (01003, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; рахунок 29097001900003 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) суму основної заборгованості в частині суми неповерненого кредиту (овердрафту) в розмірі 296287 (двісті дев’яносто шість тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 16 коп., суму заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами (овердрафтом) у розмірі 67928 (шістдесят сім тисяч дев’ятсот двадцять вісім) грн. 55 коп., пеню за прострочення повернення кредитних коштів (овердрафту) у сумі 35457 (тридцять п’ять тисяч чотириста п’ятдесят сім) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3996 (три тисячі дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 73 коп. та 82 (вісімдесят дві) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення пені в розмірі 749703,92 грн. відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 11.01.2010 року.