Ухвала суду № 82423671, 14.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4447/19

Провадження № 1-кс/522/11812/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В., при секретарі Брус Н.П., розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Небога О.Є. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українець, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12019162500000638 від 17.03.2019 року, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 122 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Думініки О.Ф.

захисника - Григорук Г.П.

підозрюваного - ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виник спільний злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів.

У зв`язку з цим, в невстановлений досудовим розслідуванням час, вищевказані особи, під вигаданими іменами, зареєструвалися на сайті знайомств « ІНФОРМАЦІЯ_7», « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та « ІНФОРМАЦІЯ_9», щоб знайомитися з чоловіками нетрадиційної сексуальної орієнтації, зустрічатися з ними та в подальшому вимагати від них гроші кошти, взамін на нерозголошення відомостей про сексуальну орієнтацію даних осіб.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 познайомились на сайті знайомств «ІНФОРМАЦІЯ_8» з потерпілим - ОСОБА_6 та у подальшому домовились про зустріч з останнім. Після чого, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 попросили свого знайомого - ОСОБА_7 про послугу, пов`язану з тим, що останній повинен був зустрітися з ОСОБА_6 , піти на орендовану ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вступити в статевий зв`язок з ОСОБА_6 .

Приступивши до реалізації свого спільного злочинного наміру та заздалегідь домовившись про свої дії, 25.11.2018 року в денний час доби, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , знаходились біля будинку № АДРЕСА_2. Далі, побачивши, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зайшли до приміщення вищевказаної квартири, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , через деякий час, також зайшли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де побачили оголених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Далі, продовжуючи свої спільні злочинні дії, 25.11.2018 року в денний час доби, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали з погрозою розголошення відомостей про приватне життя потерпілого ОСОБА_6 , вимагати у останнього грошові кошти.

Після чого, потерпілий ОСОБА_6 , у зв`язку з нерозголошення відомостей про його приватне життя, на вимогу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , передав останнім грошові кошти в розмірі 70 000 гривень.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого в розмірі 70 000 гривень, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з місця вчинення ними кримінального правопорушення зникли, а грошовими коштами потерпілого розпорядились на власний розсуд.

Окрім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 познайомились на сайті знайомств «ІНФОРМАЦІЯ_9» з потерпілим - ОСОБА_8 та у подальшому домовились про зустріч з останнім. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 попросили свого знайомого - ОСОБА_7 про послугу, пов`язану з тим, що останній повинен був зустрітися з ОСОБА_8 , піти на орендовану ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вступити в статевий зв`язок з ОСОБА_8 .

Приступивши до реалізації свого спільного злочинного наміру та заздалегідь домовившись про свої дії, 29-30 листопада 2018 року в вечірній час доби, більш точної дати та часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , знаходились біля будинку № АДРЕСА_2. Далі, побачивши, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зайшли до приміщення вищевказаної квартири, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , через деякий час, також зайшли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де побачили оголених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Далі, продовжуючи свої спільні злочинні дії, 29-30 листопада 2018 року в вечірній час доби, більш точної дати та часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 почали з погрозою розголошення відомостей про приватне життя потерпілого ОСОБА_8 , вимагати у останнього грошові кошти.

Далі, потерпілий, на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , направився з останнім до місця свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , де, у зв`язку з нерозголошенням відомостей про його приватне життя, передав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 12 500 гривень.

Після чого, 29-30 листопада 2018 року в денний час доби, більш точної дати та часу під час досудового розслідування встановлено не було, потерпілий ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_10 , у зв`язку з нерозголошення відомостей про його приватне життя, на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , передав останньому грошові кошти в розмірі 67 500 гривень.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого в розмірі 80 000 гривень, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з місця вчинення ними кримінального правопорушення зникли, а грошовими коштами потерпілого розпорядились на власний розсуд.

Окрім того, на початку грудня 2018 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_5 познайомився на сайті знайомств «ІНФОРМАЦІЯ_9» з потерпілим - ОСОБА_9 та у подальшому домовились про зустріч з останнім. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 попросили свого знайомого - ОСОБА_7 про послугу, пов`язану з тим, що останній повинен був зустрітися з ОСОБА_9 , піти на орендовану ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вступити в статевий зв`язок з ОСОБА_9 .

Приступивши до реалізації свого спільного злочинного наміру та заздалегідь домовившись про свої дії, на початку грудня 2018 року, більш точної дати та часу не встановлено, в вечірній час доби, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , знаходились біля будинку № АДРЕСА_2 . Далі, побачивши, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зайшли до приміщення вищевказаної квартири, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , через деякий час, також зайшли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де побачили оголених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Далі, продовжуючи свої спільні злочинні дії, на початку грудня 2018 року, більш точної дати та часу не встановлено, в вечірній час доби, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 почали з погрозою розголошення відомостей про приватне життя потерпілого ОСОБА_9 , вимагати у останнього грошові кошти.

Після чого, потерпілий ОСОБА_9 , у зв`язку з нерозголошення відомостей про його приватне життя, на вимогу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , передав останнім грошові кошти в розмірі 4 000 гривень, а у подальшому, на вимогу ОСОБА_5 перерахував на наданий останнім рахунок грошові кошти в розмірі 15 000 гривень.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого в розмірі 19 000 гривень, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з місця вчинення ними кримінального правопорушення зникли, а грошовими коштами потерпілого розпорядились на власний розсуд.

Окрім того, на початку грудня 2018 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 познайомились на сайті знайомств «ІНФОРМАЦІЯ_7» з потерпілим - ОСОБА_10 та у подальшому домовились про зустріч з останнім. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 попросили свого знайомого - ОСОБА_7 про послугу, пов`язану з тим, що останній повинен був зустрітися з ОСОБА_10 , піти на орендовану ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вступити в статевий зв`язок з ОСОБА_10 .

Приступивши до реалізації свого спільного злочинного наміру та заздалегідь домовившись про свої дії, 09.12.2018 року приблизно о 21:00 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , знаходились біля будинку № АДРЕСА_2. Далі, побачивши, що ОСОБА_7 та ОСОБА_10 зайшли до приміщення вищевказаної квартири, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , через деякий час, також зайшли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де побачили оголених ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .

Після чого, ОСОБА_5 , з метою подолання опору потерпілого, декілька разів бризнув з балончика, невстановленої марки, газом в обличчя ОСОБА_10 , спричинивши тим самим останньому насильство, небезпечне для його життя та здоров`я.

Далі, продовжуючи свої спільні злочинні дії, 09.12.2018 року приблизно о 21:10 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 почали з погрозою розголошення відомостей про приватне життя потерпілого ОСОБА_10 , вимагати у останнього грошові кошти. Після чого, потерпілий, у зв`язку з нерозголошенням відомостей про його приватне життя, на вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , передав останньому свою платіжну банківську карту «Приватбанк» та пін-код до неї, з якої 09.12.2018 року о 21:25 годині ОСОБА_5 було знято грошові кошти в розмірі 4 600 гривень. Далі, потерпілий, на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , направився з останнім до місця свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 , де, у зв`язку з нерозголошенням відомостей про його приватне життя, передав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 28 400 гривень.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого в розмірі 33 000 гривень, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з місця вчинення ними кримінального правопорушення зникли, а грошовими коштами потерпілого розпорядились на власний розсуд.

Окрім того, в середині грудня 2018 року, більш точного часу та дати не встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 познайомились на сайті знайомств «ІНФОРМАЦІЯ_8» з потерпілим - ОСОБА_11 та у подальшому домовились про зустріч з останнім. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 попросили свого знайомого - ОСОБА_7 про послугу, пов`язану з тим, що останній повинен був зустрітися з ОСОБА_11 , піти на орендовану ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вступити в статевий зв`язок з ОСОБА_11 .

Приступивши до реалізації свого спільного злочинного наміру та заздалегідь домовившись про свої дії, 30.12.2018 року приблизно о 18:00 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , знаходились біля будинку № АДРЕСА_2 . Далі, побачивши, що ОСОБА_7 та ОСОБА_11 зайшли до приміщення вищевказаної квартири, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , через деякий час, також зайшли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де побачили оголених ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .

Далі, продовжуючи свої спільні злочинні дії, 30.12.2018 року приблизно о 18:30 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 почали з погрозою розголошення відомостей про приватне життя потерпілого ОСОБА_11 , вимагати у останнього грошові кошти.

Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 почали перевіряти особисті речі потерпілого та з кишені його брюк забрали грошові кошти в розмірі 6 500 гривень.

Далі, продовжуючи свої спільні злочинні дії, ОСОБА_5 з метою подолання опору потерпілого, застосував до потерпілого ОСОБА_11 електрошокер, невстановленої марки, спричинивши тим самим останньому насильство, небезпечне для його життя та здоров`я.

Після чого потерпілий, у зв`язку з нерозголошення відомостей про його приватне життя, на вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , передав останнім грошові кошти в розмірі 3 500 гривень.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого в розмірі 10 000 гривень, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з місця вчинення ними кримінального правопорушення зникли, а грошовими коштами потерпілого розпорядились на власний розсуд.

Окрім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 познайомились на сайті знайомств «ІНФОРМАЦІЯ_7» з потерпілим - ОСОБА_12 та у подальшому домовились про зустріч з останнім. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 попросили свого знайомого - ОСОБА_7 про послугу, пов`язану з тим, що останній повинен був зустрітися з ОСОБА_12 , піти на орендовану ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вступити в статевий зв`язок з ОСОБА_12 .

Приступивши до реалізації свого спільного злочинного наміру та заздалегідь домовившись про свої дії, 25 січня 2019 року в денний час доби, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , знаходились біля будинку № АДРЕСА_2. Далі, побачивши, що ОСОБА_7 та ОСОБА_12 зайшли до приміщення вищевказаної квартири, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , через деякий час, також зайшли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де побачили оголених ОСОБА_7 та ОСОБА_12 .

Далі, продовжуючи свої спільні злочинні дії, 25 січня 2019 року в денний час доби, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 почали з погрозою розголошення відомостей про приватне життя потерпілого ОСОБА_12 , вимагати у останнього грошові кошти.

Після чого, потерпілий, у зв`язку з нерозголошення відомостей про його приватне життя, на вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , перерахував з платіжної банківської карти «Приватбанк», оформленої на потерпілого, на рахунок за номером: НОМЕР_1 , який був наданий ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , грошові кошти в розмірі 20 000 гривень.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого в розмірі 20 000 гривень, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з місця вчинення ними кримінального правопорушення зникли, а грошовими коштами потерпілого розпорядились на власний розсуд.

Окрім того, 04.03.2019 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 познайомились на сайті знайомств «ІНФОРМАЦІЯ_8» з потерпілим - ОСОБА_13 та у подальшому домовились про зустріч з останнім. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 попросили свого знайомого - ОСОБА_7 про послугу, пов`язану з тим, що останній повинен був зустрітися з ОСОБА_13 , піти на орендовану ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вступити в статевий зв`язок з ОСОБА_13 .

Приступивши до реалізації свого спільного злочинного наміру та заздалегідь домовившись про свої дії, 04.03.2019 року приблизно о 22:00 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , знаходились біля будинку № АДРЕСА_2. Далі, побачивши, що ОСОБА_7 та ОСОБА_13 зайшли до приміщення вищевказаної квартири, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , через деякий час, також зайшли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де побачили оголених ОСОБА_7 та ОСОБА_13 .

Після чого, ОСОБА_5 , з метою подолання опору потерпілого, декілька разів бризнув з балончика, невстановленої марки, газом в обличчя ОСОБА_13 , спричинивши тим самим останньому насильство, небезпечне для його життя та здоров`я.

Далі, продовжуючи свої спільні злочинні дії, 04.03.2019 року приблизно о 22:10 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 почали з погрозою розголошення відомостей про приватне життя потерпілого ОСОБА_13 , вимагати у останнього грошові кошти.

Після чого, ОСОБА_5 відкрив сумку потерпілого та забрав з неї грошові кошти в розмірі 2 400 гривень.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого в розмірі 2 400 гривень, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з місця вчинення ними кримінального правопорушення зникли, а грошовими коштами потерпілого розпорядились на власний розсуд.

Окрім того, на початку березня 2019 року, більш точного часу та дати не встановлено, ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 познайомились на сайті знайомств «ІНФОРМАЦІЯ_8» з потерпілим - ОСОБА_14 та у подальшому домовились про зустріч з останнім.

Після чого, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 попросили свого знайомого - ОСОБА_7 про послугу, пов`язану з тим, що останній повинен був зустрітися з ОСОБА_14 , піти на орендовану ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вступити в статевий зв`язок з ОСОБА_14 .

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру та заздалегідь домовившись про свої дії, 17.03.2019 року приблизно о 04.00 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , знаходились біля будинку № АДРЕСА_2. Побачивши, що ОСОБА_7 та ОСОБА_14 зашли до приміщення вищевказаного будинку, через деякий час, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 також зайшли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де побачили оголених ОСОБА_7 та ОСОБА_14 .

Далі, ОСОБА_1 представився працівником правоохоронного органу, пред`явив невстановлене посвідчення, та декілька разів бризнув з балончика, невстановленої марки, газом в обличчя ОСОБА_14 , а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нанесли останньому по декілька ударів руками в область тулуба.

Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 почали вимагати у потерпілого грошові кошти та інше майно. В свою чергу, ОСОБА_14 відповів, що в нього немає грошей та інших матеріально-технічних цінностей, після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вийшли з приміщення квартири та пішли на вулицю.

Далі, почувши, що у потерпілого немає грошових коштів та інших матеріально-технічних цінностей, у ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14 .

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру та заздалегідь домовившись про свої дії, 17.03.2019 року приблизно о 04.20 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 знаходячись в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , підійшли до потерпілого, взяли його за руки та обмотали в простирадло. Після чого, тримаючи його за руки по обидві сторони, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підвели потерпілого до вікна балкону вказаної квартири. Далі, ОСОБА_1 відчинив вікно балкону квартири, розташованої на другому поверсі будинку, після чого штовхнув ОСОБА_14 у відкрите вікно, від чого останній впав на землю с другого поверху будинку.

У подальшому, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з місця вчинення ними кримінальних правопорушень скрились, а потерпілий ОСОБА_14 з тілесними ушкодженнями у вигляді закритого осколкового перелому обох п`яткових кісток зі зміщенням уламків був доставлений до лікарні.

17.03.2019 року ОСОБА_1 було затримано уповноваженими особами Портофранківського ВП Приморського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області в порядку ст. 208 КПК України та 18.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 122 КК України,.

08.05.2019 року ОСОБА_1 змінено підозру та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я; у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи.

В судовому засіданні слідчий звернувся з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2, 3 ст. 189 КК України.

Прокурор вважав, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 необхідно продовжити на 60 діб, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватими, свідчить про наявність ризиків, що він перебуваючи на свободі може вчинити інші злочини та переховуватись від суду.

Захисник заперечував проти продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та висловили думку щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який. Ризики які заявлені стороною обвинувачення не доведені в судовому засіданні та не представлені жодними доказами. Доказів вини у кримінальному провадженні не має, а тому підстав для продовження найсуворішого запобіжного заходу, також не має. Окрім того, до клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не додано взагалі документів та додатків якими обгрунтовується вказане клопотання.

Підозрюваний з думкою захисника погодився, та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, перевіривши матеріали, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю на два місяці, а саме до 13.08.2019 р.

Так, суд повинен враховувати, що тримання під вартою має застосовуватися тільки у виняткових випадках, як винятковий захід, з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження (рішення ЄСПЛ від 29.10.1998 року у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»).

Прокурор висловлюючи думку щодо продовження тримання під вартою підозрюваному, вказав на існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, про те нічого не згадав про існуючі раніше ризики, чи вони зменшились або зявилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання підозрюваного під вартою, а застосування більш мяких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

У частині 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» вказав на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції національними судами України, які часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув`язнення, та зазначив, що суди зобовязані обґрунтовувати свої рішення про продовження строку тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані (пункт 99). Не наведення судовими органами у своїх рішеннях будь-яких підстав, які дозволяють тримання особи під вартою протягом тривалого проміжку часу, є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим у пункті 1 статті 5 цієї Конвенції.

З урахуванням положень статті 177 КПК України, суд зазначає, що головними ризиками, які на думку суду продовжують існувати, щодо підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні є можливість переховуватись від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення, але такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт з встановленням обовязків, передбачених ст. 194 КПК України може забезпечити підозрюваному запобігти цьому ризику.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05.10.2017 року у справі «Сташук проти України» встановив порушення пункту 3 статті 5 Конвенції. Крім цього, Європейський суд вказав, що мотивуючи продовжуване тримання заявника під вартою, районний суд посилався на аналогічні підстави, наведені при затриманні, не вказуючи жодних нових деталей, або взагалі не обґрунтовували обрання такого запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що тяжкість імовірно вчиненого злочину, не можуть бути підставою для продовження строку тримання під вартою за відсутності будь-яких доказів на підтвердження мети застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та за відсутності доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні, прокурор пояснив, що у сторони обвинувачення не має доказів існування ризиків для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК України, а є лише обгрунтовані припущення щодо їх наявності. При цьому пояснивши, що клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , подано без додавання документів та доказів, які повинні підтверджувати обгрунтованість підозри та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, через брак часу.

Враховуючи наведене, а також аналізуючи зміст слідчих дій, які планують провести органи досудового розслідування та про які вони вказують у клопотанні про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зазначає, що саме цілодобовий арешт може забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», обґрунтування у клопотанні про застосування запобіжного заходу наявності одного чи кількох ризиків/підстав, що визначає можливість застосувати той чи інший із встановлених КПК запобіжних заходів, передбачає обов`язок прокурора довести неможливість застосування інших, більш м`яких видів запобіжних заходів.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що без наведення прокурором конкретних доказів щодо наявності ризиків та їх обґрунтованості, не може бути підстави для застосування найбільш суворого запобіжного заходу який є винятковим.

Загальне положення щодо розумних строків викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на них процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України). При цьому, обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі "Белевитський проти Росії", пункти 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганням спробам вчинити певні дії, що можуть будь яким чином перешкодити кримінальному провадженню, тобто існування певних ризиків для виконання завдань кримінального провадження.

Однак тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України. Застосування запобіжного заходу на підставі лише однієї тяжкості злочинів, слідчий суддя вважає недопустимим. Обґрунтовуючи, подальше тримання під вартою, прокурор не навів конкретних доказів щодо наявності підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Підставою для застосування такого запобіжного заходу на думку суду є наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від суду та вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Обставини, що враховуються при обрані запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, також були перевірені судом, а саме: відомості про особу підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, міцність соціальних зв`язків в місці постійного мешкання в м. Одесі, відсутність судимостей. Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що існують відповідні та достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 84-89, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 195, 196, 197, 205 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Небога О.Є. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю, до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяця, а саме до 13.08.2019 року .

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, а саме:

?прибувати за викликом до слідчого, процесуального керівника, в проваджені якого знаходиться кримінальне провадження;

?не відлучатись з м. Одеси в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

?цілодобово не відлучатися з місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора;

?здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Дерус А.В.

14.06.2019