Рішення № 8242354, 24.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/61524.11.09 За позовомМіжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області До Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

Прозобовязання вчинити певні дії

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратуриГорб Л.В.

Від позивачане зявились

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Дударківської сільської ради Бориспільського району з позовом про зобовязання Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»повернути депозитний вклад в сумі 668549 грн., шляхом перерахування цієї суми на розрахунковий рахунок Дударківської сільської ради Бориспільського району в установі державного казначейства Київської області № 31417534700111 УДК ГУ ДКУ в Київській області, код ЄДРПОЛУ 04363544, ОКПО 23570059, МФО 821018.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву від 30.11.2009р., в якому виклав свої заперечення на позовну заяву

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»та Дударківською сільською радою було укладено договір № 1/8540 про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку.

Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває вкладнику рахунок для розміщення та обліку коштів / банківських металів вкладника внесених на умовах (сума, строк, процентна ставка, період нарахування та сплати процентів, умови дострокового розірвання), що визначаються при внесені вкладу на вкладний рахунок, про що укладається окремий договір.

18.09.2008р. між сторонами було укладено договір № 1 строкового банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п.1.1. договору № 1 вкладник перераховує на вкладний рахунок № 25463008540001 в відділенні № 42 філії ВАТ КБ «Надра»Київське РУ, МФО 320564, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 1/8540 від 25.06.2008р, грошові кошти в сумі 668549 грн.

Строк вкладу 9 місяців. Дата повернення вкладу 19.06.2009р. (п.1.2. договору № 1).

Відповідно до п.1.3. договору № 1 процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 14% річних.

Згідно п.1.4. договору вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобовязується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

В день закінчення строку договору вкладу визначеному в п.1.23 договору, протягом одного дня, Банк повертає вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в р.8 цього договору (п.2.2. договору).

Відповідно до п.3.1.2. договору вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів, відповідно до цього договору.

Згідно п.3.4.5. банк зобовязаний при закінчення строку дії договору, а також у випадках його дострокового розірвання, сплата процентів і повернення вкладу здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника зазначений у р.8 цього договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

26 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»та Дударівською сільською радою було укладено договір № 1/8540 про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку.

Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває вкладнику рахунок для розміщення та обліку коштів / банківських металів вкладника внесених на умовах (сума, строк, процентна ставка, період нарахування та сплати процентів, умови дострокового розірвання), що визначаються при внесені вкладу на вкладний рахунок, про що укладається окремий договір.

18.09.2008р. між сторонами було укладено договір № 1 строкового банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п.1.1. договору № 1 вкладник перераховує на вкладний рахунок № 25463008540001 в відділенні № 42 філії ВАТ КБ «Надра»Київське РУ, МФО 320564, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 1/8540 від 25.06.2008р, грошові кошти в сумі 668549 грн.

Згідно п.3.4.5. банк зобовязаний при закінчення строку дії договору, а також у випадках його дострокового розірвання, сплата процентів і повернення вкладу здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника зазначений у р.8 цього договору.

Суду доведено, що Відповідач не повернув позивачу суму депозитного вкладу чим порушив свої зобовязання по договору не виконав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Як вбачається, сторонами договору банківського вкладу виступають банк та вкладник, де предметом договору можуть бути грошові кошти (валюта України або іноземна валюта), за користування якими згідно зі статтею 1061 ЦК України банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

До того ж, згідно з пунктом 1.6 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

Банк зобовязується повернути вкладнику депозит на його поточний рахунок по закінченню строку депозиту.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовується, що сума депозиту (вкладу) у сумі 668549 грн. не повернута позивачу, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відмова банку у поверненні депозитного вкладу є незаконною і суперечить як укладеному між сторонами договору, так і чинному законодавству.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України, незалежно від виду вкладу (на вимогу чи строкового) відповідач зобовязаний повернути вклад на першу вимогу вкладника.

Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства, який має пріоритет перед іншими актами цивільного законодавства, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України. Постанови НБУ є підзаконними актами і не мають права змінювати Закон, оскільки зміни до Закону вносяться тільки на підставі Закону.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача викладені в відзиві на позовну заяву щодо необґрунтованості позовних вимог в частині зобовязання здійснити повернення депозитного вкладу, оскільки стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобовязань за Договором.

Частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку Відповідача за Договором.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобовязань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих субєктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) повернути Дударківській сільській раді Бориспільського району (08330, Київська область, Бориспільський район, м. Дударків, вул.. Гоголя, 62, код ЄДРПОУ 043635544) депозитний вклад в сумі 668549 (шістсот шістдесят вісім тисяч пятсот сорок девять) , шляхом перерахування цієї суми на розрахунковий рахунок Дударківської сільської ради Бориспільського району в установі державного казначейства Київської області № 31417534700111 УДК ГУ ДКУ в Київській області, код ЄДРПОЛУ 04363544, ОКПО 23570059, МФО 821018.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) в дохід державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) в дохід Державного бюджету України: одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, ЄДРПОУ 26077968, банк одержувача ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31213259700011, код платежу 22050000, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя І.І.Борисенко

Дата підписання рішення: 31.12.2009