Рішення № 8242349, 08.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/60708.12.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велта» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

Простягнення 22316,49 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Кунець С.В. –дов.

Від відповідача           Махиня Н.М., Кольфман Л.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»суму основного боргу в розмірі 22316,49 грн. заборгованості за договором № 91/01-017/025 «Про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та рестроцесії»від 16.02.2005р.

В процесі розгляду справи представник позивача, зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди про припинення дії ковер-нотів, зменшує свої позовні вимоги на суму 4650,49грн., стосовно заборгованості у сумі 17666 ,00 грн. підтримує свої позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмових поясненнях на позовну заяву від 23.06.2009 та 06.10.2009.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2005р. між Акціонерним товариством закритого типу Страхова компанія «Велта»та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»було укладено договір № 91/01-017/025 «Про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії».

Відповідно до п.1.1. договору предметом цього договору є основоположні та загальні умови перестрахування та ретроцесії ризиків, що взаємно передаються та приймаються сторонами на факультативній (необов’язковій) основі, а також основі взаємні права і обов’язки сторін, пов’язані з передачею та прийняттям ризиків в перестрахування або ретроцесію.

Відповідно до п.1.7. договору на підставі та на умовах цього договору сторони укладають договори перестрахування, договори перестрахування укладаються у формі ковер-нот, окремо по кожному ризику. Кожний договір перестрахування укладається на умовах цього договору, якщо інше прямо не зазначено в ньому. Кожний договір перестрахування, укладений сторонами в рамках цього договору, не залежить від умов будь-якого іншого договору перестрахування, укладеного сторонами в рамках цього договору.

Відповідно до п. 3.1.4. та п. 3.1.12. Договору № 91/01-017/025 "Про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії»від 16.02.2005 р., Перестрахувальник зобов'язаний у випадку виникнення додаткових обставин, що впливають на ступінь страхового ризику за первинним Договором перестрахування, протягом двох робочих днів з дати коли про виникнення таких обставин стане відомо, проінформувати Перестраховика та у разі потреби, узгодити з ним зміну обсягу відповідальності Перестраховика і остаточний розмір перестрахової премії.

Відповідно до п. 3.4.2 договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) №91/01-017/025 від 16.02.2005 р. визначено вичерпний перелік причин, за наявності яких Відповідач має право відмовити Позивачеві у виплаті своєї частини страхового відшкодування або зменшити її. Проте Відповідач на жодну з цих причин не посилається.

Відповідно до п.3.3.1. договору перестраховик зобов’язується перерахувати перестрахувальнику свою частку страхового відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього договору і договору перестрахування, у термін та на умовах, обумовлених в ст.. 7 цього договору, якщо інше не передбачено в договору перестрахування.

Згідно п.3.3.2. перестраховик зобов’язується приймати пропозиційну участь у межах своєю частини в оплаті усіх витрат, понесених перестрахувальником при розслідуванні обставин випадку і визначенні розміру збитку, крім витрат на заробітну плату і управлінських витрат перестрахувальника, якщо інше не передбачено договором перестрахування.

Пунктом 3.4.1. договору передбачено, що перестраховик має право передавати частину прийнятого від перестрахувальника ризику в ретроцесію, якщо інше прямо не обумовлено договором перестрахування. При цьому перестраховик відповідає перед перестрахувальником у повному обсязі ризику, прийнятого перестраховиком в перестрахування за договором перестрахування.

Виходячи з умов договору страхування, після надання Страхувальником необхідних документів, що підтверджують страховий випадок і розмір збитку, Позивач виконав свої обов'язки, виплатив страхове відшкодування за відповідними страховими випадками.

Згідно п. 11.2 договору № 91/01-017/025 "Про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцессії»Перестраховик зобов'язується сплатити Перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Перестрахувальник, відповідно до ряду укладених Ковер-нот, відповідно до умов Договору звернувся до Перестраховика з вимогами виплатити частини страхових відшкодувань по перестрахованим ризикам.

Враховуючи, що за страховими випадками, що сталися за нижче зазначеними Ковер-нотами (договорами перестрахування): № TP072/2008-6 від 16.05.08, ТР076\2008 від 22.05.08, ТР079/2008 від 27.05.08, 081/2008 від 28.05.08, ТР088/2008 від 06.06.08, ТР089/2008 від 06.06.08, ТР097\2008 від 18.06.08, ТР102/2008 від 20.06.08, ТР099\2008 від 19.06.08, ТР110/2008 від 01.07.08, ТР112\2008 від 04.07.08, 115/2008 від 09.07.08, 117\2008 від 10.07.08, ТР136\2008 від 05.08.08, 160/2008-2 від 03.09.08, 157/2008 від 29.08.08, ТР166/2008 від 05.08.08, ТР174/2008 від 16.09.08, ТРІ 75/2008 від 18.09.08, ТР180/2008 від 26.09.08, ТР181/2008 від 30.09.08

Відповідач не виплачує Позивачу свою частку страхового відшкодування на загальну суму 17666 грн., тобто не виконує своїх зобов'язань Перестраховика, відповідно до умов п.17.2. договорів перестрахування та п. 3.3.1, п.7.2. та п.7.4. Генерального договору перестрахування, Позивач правомірно звернувся до суду про примусове стягнення зазначених коштів з Відповідача.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що загальна сума боргу за договором складає 17666,00 грн. і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог, в частині позову про стягнення 4650,49грн.провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, ч.1-1 ст.80, ст.ст.. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, 01010, м. Київ, а/с 80, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Велта»(61002, м. Харків, вул.. Сумська, 46, код ЄДРПОУ 23465084) 17666 грн. боргу, 176,66 грн. державного мита та 187,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частини позову провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                           І.І.Борисенко

Дата підписання рішення: 31.12.2009