Рішення № 8242345, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/57923.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»

до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Капитан Світлани Федорівни

про стягнення 5 459,79 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Сивець Я.В. - предст. за довір. № 21/09/09-01Ю від 21.09.2009р.;

Від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 23.11.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Капитан Світлани Федорівни про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 5 459,79 грн., з яких: сума основного боргу –2 957,15 грн., пені –87,51 грн., штрафу –1478,58 грн., інфляційні нарахування –414,00 грн., 25% річних – 522,56 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2009р. було порушено провадження у справі № 35/579, розгляд справи призначено на 21.10.2009р.

В судовому засіданні 21.10.2009р. представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/579 від 15.09.2009р.

Відповідач в судове засідання 21.10.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/579 від 15.09.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 21.10.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 09.11.2009 року.

В судовому засіданні 09.11.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду № 35/579 від 21.10.2009р., підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 09.11.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/579 від 15.09.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 09.11.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.11.2009 року.

В судовому засіданні 23.11.2009р. представник позивача надав оригінали документів для огляду, надав документи на виконання вимог ухвали суду № 35/579 від 09.11.2009р., підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання 23.11.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/579 від 09.11.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 21.10.2009р., 09.11.2009р., 23.11.2009р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» (далі-позивач) та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Капитан Світланою Федорівною (далі-відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 03/04/08-10ШИ (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу (п. 1.1.) постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупця товар у відповідному асортименті, кількості та за цінами, визначеними сторонами в замовленні, а покупець –прийняти товари і оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

Згідно п. 3.1. Договору № 03/04/08-10ШИ від 03.04.2008р. постачальник здійснює поставку товару покупцю на суму приблизно 20 000,00 грн.

Умовами Договору було встановлено, що покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити його вартість, що зазначена в п. 3.1. даного Договору не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару (п. 3.2.). Усі розрахунки за цим Договором здійснюються винятково в національній валюті України. Оплата поставленого товару провадиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 3.3.).

Позивач на виконання умов Договору № 03/04/08-10ШИ від 03.04.2008р. поставив відповідачу товар за видатковими накладними (копії в матеріалах справи): № КИ-0904-23 від 09.04.2008р. на суму 13 576,30 грн., № КИ-1605-03 від 16.05.2008р. на суму 2640,00 грн., № КИ-3009-29 від 30.09.2008р. на суму 3283,90 грн., всього на загальну суму 19500,20 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі, повернувши частину товару.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за вказаними вище видатковими накладними та ґрунтуються на Договорі № 03/04/08-10ШИ від 03.04.2008р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2 957,15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 2 957,15 грн. не сплатив.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4. Договору № 03/04/08-10ШИ від 03.04.2008р. встановлено, що у відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України покупець сплачує постачальнику за весь час необґрунтованого користування його коштами 25 відсотків річних.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 414,00 грн., 25% річних –522,56 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2 957,15 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 414,00 грн., 25% річних в розмірі 522,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 87,51 грн. та штрафу в розмірі 1478,58 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.ч. 1-2 ст. 549 ЦК України).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 8.3. Договору № 03/04/08-10ШИ від 03.04.2008р. було встановлено, що у випадку порушення термінів оплати товарів та п. 3.2. Договору, передбачених цим Договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,9% від вартості поставленого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.

Згідно п. 8.2. вказаного Договору у випадку порушення покупцем п. 3.3., п. 3.2. Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50 відсотків від загальної суми заборгованості.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару нараховано пеню в розмірі 87,51 грн. та штраф в розмірі 1478,58 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 87,51 грн. та штрафу в розмірі 1478,58 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Капитан Світлани Федорівни (02140, м. Київ, просп. Бажана, 36, кв. 230, ідентифікаційний код 2067911644, р/р 2600600910125 в АКБ «Правекс Банк», МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31513808, р/р 26003301014027 у ВАТ «ВТБ Банк», МФО 321767), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 2 957,15 грн. (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят сім гривень 15 коп.) –заборгованості за поставлений товар, 414,00 грн. (чотириста чотирнадцять гривень 00 коп.) –інфляційних нарахувань, 522,56 грн. (п’ятсот двадцять дві гривні 56 коп.) –25% річних, 87,51 грн. (вісімдесят сім гривень 51 коп.) – пені, 1 478,58 грн. (одну тисячу чотириста сімдесят вісім гривень 58 коп.) –штрафу, 102,00 (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита, 315,00 грн. (триста п'ятнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 31.12.2009р.