Рішення № 8242264, 24.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/62424.11.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування»в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» До           Акціонерного страхового товариства «Вексель»

Третя особа1.          Гейдріх Олег Алімович

2.          Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

3.          Засипко Сергій Петрович

Простягнення 1783,80 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Паляниця О.М.

Від відповідача не з’явились

Від третіх осіб           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Акціонерного страхового товариства «Вексель»1462 грн. 90 коп. страхового відшкодування, 162,68 грн. пені, 21,15 грн. 3% річних, 55,72 грн. індексу інфляції, 81,34 грн. процентів за користування чужими коштами.

В процесі розгляду справи позивач подав уточнення до позовної заяви, а саме просить стягнути з відповідача 1462,90 грн. страхового відшкодування, 161,60 грн. пені, 25,73 грн. 3%річних, 35,10 грн. індексу інфляції, 98,47 грн. процентів за користування чужими коштами.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2008 року на вул. Восьмого Березня в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ-110307, державний реєстраційний номер 39134 НЕ, що знаходився під перуванням Засипко Сергія Петровича, та автомобіля Chevrolet Lacetti NF19B, держаний реєстраційний номер АР 4022 ВС, що належить на підставі свідоцтва про державну реєстрацію АРС 062073 Гейдріх Олегу Алімовичу та знаходився під його керуванням.

Дана ДТП сталася внаслідок протиправних дій Засипко Сергія Петровича з порушення п.п. 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху України. Його вина у зазначеній ДТП та наявність складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України встановлена постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 15.01.2009 року у справі № 3-10/09.

Внаслідок ДТП автомобіль Chevrolet, було пошкоджено, що підтверджується наведеною вище постановою суду, довідкою відділу ДАІ про ДТП від 25.12.2008 року, а його власнику (Гейдріху О.А.) була спричинена майнова шкода, характер та обсяг якої підтверджується також протоколом технічного огляду транспортного засобу № 921 від 30.12.2008 року (згідно з яким Засипко С.П. погодився з виявленим об'ємом пошкоджень без зауважень), висновком фахівця автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу № 921 від 05.01.2009 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу оцінена в сумі 2968,00 грн. Реальні збитки Гейдріха О.А. на відновлення автомобіля Chevrolet склали 2850,00 грн. згідно з рахунком ПП Шпак A.M. № 15 від 27.12.2008 р.

Майнові інтереси Гейдріха О.А., пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобіля Chevrolet, на момент ДТП були застраховані у позивача (до перейменування - ЗАТ «СК «ВЕСКО», що підтверджується статутом позивача) за договором добровільного страхування наземного транспорту № 442-а/08зп від 30,01.2008 р. Вигодонабувачем за цим договором Гейдріх О.А. визначив ВАТ «Державний ощадний банк України».

За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі, за ризиком „Збитки внаслідок ДТП" за вирахуванням суми франшизи в сумі 877,10 грн.

Пошкодження в ДТП автомобіля Chevrolet було визнано позивачем страховим випадком, що підтверджується страховим актом № 93-а/09зп від 10.01.2999 року, з настанням якого відповідно до умов договору страхування, ч.З ст.19 Закону України „Про страхування", п.З ч.1 ст.998 Цивільного кодексу України виник обов'язок позивача здійснити виплату страхового відшкодування.

За заявою Гейдріха О.А. на виплату страхового відшкодування від 09.01.2009 року, з урахуванням листа ВАТ ЗФ ЗАТ«Дврж8ВвИійаедіійНий банк України»вих. № 33/42 від 05.02.2009 року, на підставі розрахунку суми страхового відшкодування, позивач виплатив Гейдріху О.А. страхове відшкодування в сумі 1972,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10 від 12.01.2009 року.

Сума страхового відшкодування не перевищувало розміру оціненої фахівцем-автотоварознавцем шкоди, дорівнювало вартості реальних збитків страхувальника за вирахування суми франшизи (2850,00 грн. - 877,10 грн.), за своєю суттю була частковою компенсацією майнової шкоди, спричиненої страхувальнику позивача Засипко В.Д.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996 року № 85/96-ВР та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Між Кузнєцовим Володимиром Дмитровичем та ACT «Вексель»було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № ВВ/5757038 від 13.01.2008 року.

За договором сторони встановили: тип договору 3-й (застрахована відповідальність осіб, визначених в договорі); ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну-25500,00 грн., франшизу - 510,00 грн., строк дії-з 13.01.2008 року та 12.01.2009 року, визначено осіб, відповідальність яких застрахована: Кузнєцов Володимир Дмитрович та Засипко Сергій Дмитрович, та забезпечений транспортний засіб - автомобіль ЗАЗ.

Отже, цивільно-правова відповідальність Засипко С.П. за шкоду, спричинену при експлуатації автомобіля ЗАЗ, на момент ДТП була застрахована у відповідача за договором ОСЦПВВНТЗ, а тому в силу цього договору та ст. 528 Цивільного кодексу України на відповідача було покладено обов'язок відшкодувати шкоду третім особам, спричинену Засипко С.П.

Заява № 1471-09 від 24.02.2009 року була надіслана відповідачу рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (підтверджується реєстром рекомендованих листів від 02.03.2009 року та фінансовий чек від 02.03.2009 року) та отримана відповідачем 03.03.2009 року (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7837842).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 1462,90 грн.

Пунктом 37.2. статті 37 Закону про страхування відповідальності передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Прострочення відповідачем з виплати страхового відшкодування є підставою для застосування пені, а тому пеня у сумі 161,60 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому, також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 25,73 грн. та 35,10 грн. індексу інфляції, 98,47 грн. процентів за користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель»(01034, м. Київ, вул.. Ярославів Вал, 7, код ЄДРПОУ 20031391) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування»в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(69035, м. Запоріжжя, вул.. Сорок років Радянської України, 57В, код ЄДРПОУ 26183400) 1462 (одну тисячу чотириста шістдесят дві) грн. 90 коп. страхового відшкодування, 161 (сто шістдесят одну) грн.. 60 коп. пені, 25 (двадцять п’ять) грн.. 73 коп. 3 % річних, 35 (тридцять п’ять) 10 коп. індексу інфляції, 98 (дев’яносто вісім) грн.. 47 коп. процентів за користування чужими коштами, 102 (сто дві) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Дата підписання рішення: 31.12.2009р.