Рішення № 8242262, 01.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/62201.12.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» До           Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

Простягнення 34906,30 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Шабрат В.І.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»349606,30 грн. основного боргу, пені в розмірі 1911,06 грн., збитків від інфляції у розмірі 34,91 грн., 3% річних в сумі 209,30 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 34906,30 грн. по сплаті страхового відшкодування, 1911,06 грн. пені, 209,30 грн. 3% річних. Від стягнення індексу інфляції позивач відмовився, та відмова прийнята судом.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»(Страховик) та ЗАТ „Автомобільна група „ВІПОС" (Страхувальник) було укладено генеральний договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № КИ 14-10/05-01 від 29.04.2005 р.

Об'єктом страхування за зазначеним договором є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної споживачам (покупцям) реалізованих страхувальником автомобілів марки Ауді, протягом третього року їх експлуатації з дня продажу нового автомобіля, внаслідок дефектів (істотних недоліків) з вини заводу виробника під час виконання страхувальником своїх гарантійних зобов'язань.

Відповідно до умов вищевказаного договору ( п. 1.2.) відповідач зобов'язався при настанні страхового випадку (вимоги, пов'язані з істотними недоліками проданих страхувальником автотранспортних засобів, які відповідають гарантійним умовам) здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п. 13.2. укладеного договору, відповідач зобов'язався виплатити страхове відшкодування протягом 5 (п'яти) робочих днів після прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Так, у виконання умов укладеного договору між позивачем та відповідачем було складено страхові акти, які були підписані сторонами та передані відповідачу для виконання на підставі відповідних актів приймання-передачі (копії додаються). Зазначені страхові акти являють собою узгодження між сторонами суми страхового відшкодування що підлягає виплати позивачу, та є підставою для перерахування суми страхового відшкодування на рахунок позивача.

Відповідно до п.15.3 договору за несвоєчасну виплату страхового відшкодування відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасної сплаченої суми страхового відшкодування за кожний день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Отже, матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача по страховому випадку складає 34906,30 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ст. 19 Закону України «Про страхування»страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальністю за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.

Відповідно до п.15.3 договору за несвоєчасну виплату страхового відшкодування відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасної сплаченої суми страхового відшкодування за кожний день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків, передбачених п. 15.3 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1911,06 грн.

Крім того, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 209,30 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, п.4.ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(04074, м. Київ, вул.. Резервна, 8, код ЄДРПОУ 30729278) на користь Закритого акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС»(04119, м. Київ, вул.. Сім’ї Хохлових, 9-а, код ЄДРПОУ 24581332) 34906 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот шість) грн. 30 коп. страхового відшкодування, 1911 (одну тисячу дев’ятсот одинадцять) грн. 06 коп. пені, 209 (двісті дев’ять) грн.. 30 коп. 3% річних, 370 (триста сімдесят) грн.. 26 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення індексу інфляції провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Рішення підписано: 31.12.2009р.