Рішення № 8242200, 10.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/70510.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбімаркет»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «О?Кей Україна»

про стягнення 145762, 90 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Суслова І.О. довіреність № 20 від 02.03.2009р.;

від позивача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбімаркет»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «О?Кей Україна»про стягнення 145762, 90 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки товару № 49/03/08-ПТ від 12.03.2008р. повністю не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 145762, 90 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 132715, 26 грн. - боргу, 9588, 22 грн. пені, 2123, 44 грн. інфляційних збитків, 1335, 98 грн. 3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати 1457, 63 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 02.11.2009 р. було провадження по справі та призначено її розгляд на 26.11.2009р.

26.11.2009р. відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що незявлення представників відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, розгляд справи було відкладено на 10.12.2009р.

В судове засідання 10.12.09р. представник відповідача повторно не зявився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.12.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки товару № 49/03/08-ПТ (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) позивач зобовязаний поставити та передати у власність відповідачу товар, а останній в свою чергу прийняти товар та оплатити його.

Кількість, асортимент, найменування визначаються на підставі Замовлень відповідача (п. 1.1. Договору).

Ціна та асортимент товару визначено Специфікаціями, які являються невідємною частиною Договору (п. 4.1 Договору).

Факт поставки товару підтверджується накладними (п. 5.12. Договору).

Відповідно до п.8.2 Договору оплата поставленого товару здійснюється відповідачем не пізніше 50 днів з моменту поставки товару.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Відповідач свої зобовязання за Договором повністю не виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, актами звірки.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення поставки, а тому позивач, на підставі Додатку № 1 до Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 9588, 22 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору у разі несвоєчасного перерахування коштів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 9588, 22 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2123, 44 грн. інфляційних збитків та 1335, 98 грн. 3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних збитків, нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О?Кей України»(01032, м. Київ, бул. Т.Шевченко, 33, пов. 13, 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ: 34356884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбімаркет»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, 03680, м. Київ, бул. Вернадського, 36, код ЄДРПОУ: 34807553) 132715 (сто тридцять дві тисячі сімсот п?ятнадцять) грн. 26 коп. - боргу, 9588 (дев?ять тисяч пятсот вісімдесят вісім) грн. 22 коп. пені, 2123 (дві тисячі сто двадцять три) грн. 44 коп. інфляційних збитків, 1335 (одну тисячу триста тридцять пять) грн. 98 коп. 3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати 1457 (одну тисячу чотириста пятдесят сім) грн. 63 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 28.12.2009р.