Рішення № 8242202, 19.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/66519.11.09 За позовом Приватного підприємства «Вест Лайн Дистриб?юшн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»

про стягнення 15119, 67 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Риченко В.В. –довіреність № 15/12/08/2 від 15.12.08р.;

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Вест Лайн Дистриб?юшн»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»про стягнення 15119, 67 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на вимогу позивача повністю не оплатив вартість поставленої продукції, заборгувавши позивачу 15119, 67 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 15073, 83 грн. - боргу, 45, 84 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –160, 00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 14.10.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.11.2009 р.

В судове засідання 05.11.09р. представники позивача та відповідача не з’явились, причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконали.

Враховуючи, що неявка представників позивача та відповідача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 19.11.2009р.

В судове засідання 19.11.09р. представник відповідача повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.11.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом березня 2009 року –липня 2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 21553, 33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними видатковими накладними.

Відповідач свої зобов’язання за договором повністю не виконав, заборгувавши позивачу 15073, 83 грн.

17 серпня 2009 року позивач направив письмову вимогу відповідачу сплатити борг на підставі ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідь відповідача на вимогу позивача в матеріалах справи відсутня.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні не встановлений строк (термін) його виконання, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який строк (термін). Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги (ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 15073, 83 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 45, 84 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(02160, м. Київ, пр. Возз?єднання, 1, код ЄДРПОУ 31168778) на користь Приватного підприємства «Вест Лайн Дистриб?юшн»(02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 45, код ЄДРПОУ 31356305) – 15073 (п'ятнадцять тисяч сімдесят три) грн. 83 коп. - боргу, 45 (сорок п?ять) грн. 84 коп. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –160 (сто шістдесят) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 28.12.2009р.