Рішення № 82421966, 12.06.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2751/18

2/583/65/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого-судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Шаміладзе В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Кудіна О.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представник відповідача, адвоката Нежевело В.В.,

представників третьої особи Гмирі В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 у м. Охтирці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради, про встановлення порядку спілкування батька з дитиною, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою. Свої вимоги мотивує тим, що 14.06.2014 року уклав шлюб із ОСОБА_2 Від вказаного шлюбу в них народилася донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через непорозуміння в сім`ї після народження доньки дружина із донькою переїхала проживати до своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 бажає спілкуватися із донькою, однак відповідач не надає дитину. Тому просить встановити порядок участі в спілкуванні з дитиною без участі матері за місцем його проживання на кожні перші та треті вихідні щомісяця із 09:00 суботи до 20:00 неділі, зобов`язавши відповідача надавати дитину та не чинити у цьому перешкод.

Відповідач ОСОБА_2 29.08.2018 звернулася до суду із зустрічним позовом. Вимоги обґрунтовує тим, що батько дитини на протязі усього часу проявляє недбале ставлення до неї. Із урахуванням віку дитини неможливе перебування її із батьком без участі матері, оскільки це зашкодить інтересам самої дитини так як вона взагалі не знає свого біологічного батька. Звертає увагу на поведінку позивача, яка полягає у частому вживанні спиртного. З огляду на викладене прохала встановити наступний порядок у часті батька у спілкуванні із дитиною. А саме - визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , порядок, спосіб і графік участі батька у зустрічах, вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення систематичних побачень ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з малолітньою дочкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного першого і третього вівторка місяця з 17.00 годин до 19.00 годин та другої і четвертої суботи місяця з 10.00 до 13.00 годин під час прогулянок дитини у центральній частині м. Охтирка, Сумської області, безпосередньо в присутності та за участю матері малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням інтересів малолітньої дитини, погодних умов по місцю зустрічі та обставин, які мають суттєве значення для малолітньої дитини, в тому числі стану здоров`я на день дотримання визначеного судом графіку у день зустрічі, за попереднім та завчасним повідомленням і погодженням про місце зустрічей з матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , зобов`язавши ОСОБА_1 повертати малолітню дитину матері після закінчення режиму зустрічі за визначеним графіком.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Також зазначили, що після розлучення він неодноразово (близько 5-6 разів) приїжджав до дружини за місцем її мешкання з метою побачити дитину. Однак йому не дають це робити, виганяють із двору. Наразі відповідач мешкає із іншим чоловіком за невідомою йому адресою та дитину від нього приховують. На його телефонні дзвінки дружина не відповідає. В цілому не заперечуватимуть проти порядку його участі у спілкуванні з дитиною запропонованого органом опіки та піклування. Однак зустрічні позовні вимоги не визнають, так як запропонований відповідачем порядок порушуватиме його права. Оскільки його робота пов`язана із відрядженнями у інші міста через що йому буде не зручним спілкування із дитиною у робочі дні. Позиція відповідача щодо не визнання заявленого зустрічного позову викладена у відзиві, що надійшов на адресу суду 14.09.2018 (а.с. 87 т. 1).

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав викладених у відзиві від 24.09.2018 (а.с. 94 т. 1). Заявлені вимоги за зустрічним позовом підтримують у повному обсязі.

Відповідач додатково прояснила, що не чинить колишньому чоловікові ніяких перешкод у спілкуванні з дитиною. Дитина взагалі не знає біологічного батька, зараз вона проживає з іншим чоловіком, якого дитина називає батьком. Зустріч дитини із позивачем може негативно вплинути на її психічний стан, тому вона наразі не готова повідомити дитині про це. Насправді позивач ніколи не цікавився донькою, а інтерес до неї почав проявляти після того, як вона звернулась до нього із позовом про позбавлення батьківських прав.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що позиція органу опіки та піклування викладена у наданому суду висновку, який він підтримує. Прохає врахувати необхідність адаптаційного періоду для дитини при зустрічах із батьком. Однак погоджується із тим, що зазначені зустрічі мають відбуватись у вихідні дні.

За клопотанням позивача в якості свідка були допитані наступні особи.

ОСОБА_7 , матір позивача, підтвердила ту обставину, що як вона, так і її син, бажають спілкуватись з дитиною, однак їм чиняться перешкоди у цьому із самого народження дитини. На її телефонні дзвінки відповідач говорила, що не бажає мати із ними нічого спільного. Вона особисто одного разу їздила з метою провідати онуку, однак їй не дали цього зробити. Син також постійно скаржиться на те, що до доньки його не пускають.

ОСОБА_8 , який зазначив, що є кумом позивача, повідомив про те, що у 2017 та 2018 роках власним авто доставляв позивача за місцем проживання відповідачки. ОСОБА_1 мав намір відвідати власну доньку. Однак його не впускали до двору.

ОСОБА_9 показала, що працює із ОСОБА_1 та від нього знає про те, що останній не може бачити власну дитину, так як колишня дружина та її батьки перешкоджають у цьому. Він постійно говорить на роботі про це. Інколи позивач перебуває у відрядженнях в інших містах. Це буває не часто, однак за тривалістю може тривати від 3 днів до місяця.

За клопотанням сторони відповідача були допитані наступні свідки.

ОСОБА_10 , подруга відповідача, пояснила, що ОСОБА_2 добре знає та спілкується із нею. Неодноразово була у неї в гостях. Жодного разу не бачила, щоб позивач з`являвся до неї додому. Він взагалі не проявляє до дитини будь-якого інтересу. Позивач мабуть не бажає спілкуватись із донькою, а донька мабуть не знає про позивача як її біологічного батька.

ОСОБА_11 , матір відповідача, пояснила, що колишній чоловік її доньки на час їхнього спільного проживання не надавав їй взагалі ніякої підтримки. Він не цікавився дитиною та не надавав їй належної матеріальної допомоги. Позивачу взагалі не чиняться будь-які перешкоди у спілкуванні з дитиною, він сам не проявляє до неї ніякого інтересу.

ОСОБА_12 , матір чоловіка, із яким наразі проживає відповідач, пояснила, що дитина біологічного батька не знає і їй не відомо, щоб відповідач чинила будь-які перешкоди позивачу в спілкуванні з дитиною.

ОСОБА_13 , подруга матері відповідача, пояснила, що їй відомо про те, що позивач з дня народження дитини проявляв до неї та до матері байдуже ставлення, не допомагав матеріально, не вживав будь-яких заходів для побачень та спілкувань із дитиною. Будь-яких перешкод йому в цьому не чинилось. Наразі склалась така ситуація, що донька взагалі не знає позивача, а батьком називає нового чоловіка відповідачки.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, покази свідків, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 у шлюбі сторін, що підтверджується свідоцтвом про її народження.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 05.03.2015 р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_14 були стягнуті аліменти на утримання їхньої спільної доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 30.12.2015 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_14 був розірваний.

Стягувачем згідно ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 22.06.2018 р. було отримано дублікат виконавчого листа про стягнення аліментів на утримання дитини та по ньому державним виконавцем ВДВС Охтирського МРУЮ 18.07.2017 було відкрите виконавче провадження.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 18.05.2015 було стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_14 аліменти на її утримання до досягнення дитиною 3 річного віку у розмірі 1/20 частини його заробітку щомісяця.

Постановою державного виконавця від 02.08.2017 за заявою стягувача виконавчий документ був повернутий їй.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 14.06.2018 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку для пред`явлення зазначеного виконавчого листа до виконання.

В подальшому відповідач ОСОБА_14 змінила прізвище на - ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені.

27.12.2017 р. відповідач уклала шлюб із ОСОБА_16 та змінила прізвище на ОСОБА_17 .

Наразі тривають судові провадження за позовами ОСОБА_14 до ОСОБА_1 стосовно визначення суми заборгованості по аліментах та стягнення пені за прострочення їх виплати.

Позивач ОСОБА_1 працює на посаді менеджера з надання кредитів ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс», за місцем мешкання характеризується позитивно, утримує хвору матір.

Його сукупний дохід за квітень та травень 2018 становив 5931, 57 грн.

16.07.2018 р. ОСОБА_1 звертався до Охтирського ВП ГУНП в Сумській обл. з приводу встановлення місця знаходження його доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку умисно приховує від нього колишня дружина.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 29.04.2018 залишеним без зміни постановою апеляційного суду Сумської обл. від 16.07.2018 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відмовлено.

Орган опіки і піклування Охтирської міської ради в своєму висновку від 20.09.2018 року вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини, встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спосіб його участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних побачень кожних перших та третіх вихідних (субота, неділя) щомісяця з 09:00 год. до 13:00 год. безпосередньо в присутності матері ОСОБА_2 .

Матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з урахуванням інтересів дитини, погодних умов, стану здоров`я доньки завчасно повідомляти та погоджувати про місце зустрічей з батьком, зобов`язавши ОСОБА_1 повертати дитину матері після закінчення зустрічі за визначеним графіком.

Відповідач висловлювала незгоду із зазначеним висновком та допущеними процедурними порушеннями при його прийнятті, що дістало вияв у відсутності з`ясування позиції матері дитини, не дотримання вимог чинного законодавства та нормативно-правової регламентації їх підготовки, про що звернулась із скаргою до голови Охтирської міської ради.

Згідно із ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У відповідності до статті 153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з вимогами частини 2 та 3 статті 157 Сімейного кодексу України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Згідно статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Конвенцій «Про права дитини» від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р.) дитина не повинна розлучатися зі своїми батьками усупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення потрібне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може виявитися необхідним в тому або іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про нього або коли батьки мешкають окремо і необхідно прийняти рішення відносно місця проживання дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою 20.11.1959 року Генеральною Асамблеєю ООН, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст. 2, 8 ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Принциповим положенням є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Забраними у справі доказами достовірно встановлено, що позивачу ОСОБА_1 з боку відповідача ОСОБА_2 чиняться перешкоди у побаченні та спілкуванні з донькою. Суд не бере до уваги покази свідків з боку сторони відповідача із цього приводу, адже зазначені обставини підтверджуються як показам свідків сторони позивача, так і самими поясненнями та поведінкою відповідача по справі, яка створивши нову сімю намагалася і намагається відгородити дитину від біологічного батька, зверталась до суду із позовом про позбавлення його батьківських прав щодо доньки, штучно затягувався розгляд зазначеної справи у тому числі через нез`явлення у судові засідання, безпідставне з`явлення відводу головуючому судді. Її пояснення про відсутність для батька будь-яких перешкод у спілкуванні з дитиною суд розцінює як не щирі. Разом із тим, суд погоджується із доводами сторони відповідача про те, що батько на протязі тривалого часу не приділяв належної уваги дитині, проте зазначена обставина не позбавляє його права та обов`язку брати участь у спілкуванні та вихованні дитини.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що батько є близьким родичем малолітньої, а батьки чи інші особи, з якими проживає дитина не мають права перешкоджати у здійсненні другим з батьків своїх прав щодо виховання дітей та мають здійснювати свої батьківські права та виконувати батьківські обов`язки на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності.

Суд вважає, що позбавлення позивача права щодо його участі у спілкуванні та вихованні малолітньої ОСОБА_18 може позбавити останню родинних зв`язків з батьком, турботи з боку останнього.

Крім того, суд дійшов висновку, що позивач на даний час прагне до спілкування із дитиною, до участі у її вихованні та проводження з нею часу, тому з метою унеможливлення порушення прав позивача на реалізацію права по спілкуванню із донькою, а також і з врахуванням прав малолітньої дитини, яка має право спілкуватися із своїми родичами, вважає можливим встановити порядок спілкування ОСОБА_19 із малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, приймаючи доводи матері дитини не погоджується із можливістю визначення участі спілкування дитини з батьком окремо від матері, оскільки це, з огляду на малолітній вік дитини та відсутність попередніх контактів з батьком може негативно вплинути на психологічний стан дитини. До такого висновку прийшов і орган опіки та піклування.

Суд погоджується із графіком побачень, визначеним органом опіки та піклування, оскільки він відповідає інтересам дитини і забезпечує дотримання прав батька дитини.

Доводи відповідача про наявність підстав для відхилення висновку органу опіки та піклування суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки батько дитини має постійне місце роботи і через це може зустрічатись із донькою насамперед у вихідні дні. Зазначеним висновком найбільш повно враховані як інтереси дитини, так і інтереси її батьків.

Запропонований у висновку спосіб участі позивача у вихованні дитини буде відповідати інтересам малолітньої ОСОБА_6 , дозволить налагодити психологічний контакт дитини з батьком, сприяти повноцінному вихованню дитини та її розвитку.

При вирішенні питання щодо зустрічного позову матері дитини суд виходить із того, що за ст. 159 Сімейного кодексу України із захистом порушеного права має право звернення до суду той із батьків, хто проживає окремо від дитини. Наразі малолітня донька проживає із матір`ю. Викладені ОСОБА_2 у позовній заяві мотиви зводяться до заперечень з приводу заявлених позовних вимог батьком дитини.

З огляду на викладене, су прийшов до висновку про безпідставність зустрічних позовних вимог та наявність підстав для відмови у ньому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спосіб його участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних побачень кожних перших та третіх вихідних (субота, неділя) щомісяця з 09:00 год. до 13:00 год. безпосередньо в присутності матері ОСОБА_2 .

Матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з урахуванням інтересів дитини, погодних умов, стану здоров`я доньки завчасно повідомляти та погоджувати про місце зустрічей з батьком, зобов`язавши ОСОБА_1 повертати дитину матері після закінчення зустрічі за визначеним графіком.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку спілкування батька з дитиною відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Р.В.Сидоренко