Рішення № 8241827, 18.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/50018.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд-2000» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестінтер»

Про                     стягнення 37488,50 грн.

                                                                                 Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Кондратюк О.В. –за дов. № б/н від 20.12.2009

Від відповідача Сингаївський С.М. –за дов. № б/н від 15.04.2009

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 37488,50 грн. заборгованості за договором про надання безвідсоткової позики №1-ФД від 22.01.2009, з яких 35000,00 грн. основного боргу, 1995,00 грн. пені, 493,50 грн. інфляційних витрат.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань за вказаним договором відповідач прострочив строки поставки товару. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 було порушено провадження у справі № 49/500 та призначено судове засідання на 18.12.2009.

У судовому засіданні 18.12.2009 представник відповідача надав відзив на позовну заяву від 18.12.2009, у якому зазначив, що проти позову не заперечує, проте не має можливості виконати своє зобов’язання.

Справа, відповідно до ст.75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

22 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд-2000»(далі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестінтер»(далі - Позичальник) був укладений Договір № 1-ФД про надання безвідсоткової позики (далі -Договір), відповідно до умов якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти на безвідсотковій основі у розмірі, визначеному у п. 2.1 Договору (35000,00 грн.) (далі - "позика"), а Позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим Договором строк.

Відповідно до п. 3.2. Договору позика передається у безготівковій формі на підставі платіжного доручення шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Відповідача.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу позику у розмірі 35000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 22 січня 2009 та банківською випискою по поточному рахунку Позивача від 22.01.2009.

Згідно до п. 4.1. Договору, строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим Договором і закінчується - 21 липня 2010 року (включно).

Пунктом п. 5.1 Договору передбачено, що після закінчення строку, визначеного п. 4.1 Договору, Позичальник зобов'язується протягом одного банківського дня повернути Позикодавцеві позику. Крім того, п. 5.3 Договору, передбачено, що позика повертається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання повернути позику не виконав та має заборгованість перед позивачем у розмірі 35000,00 грн., що знайшла своє відображення у підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків від 30.09.2009.

Крім того, позивач направляв на адресу відповідача претензію від 01.10.2009 з проханням про добровільне виконання зобов’язання, проте відповіді не отримав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення відповідач не повернув позивачу позику.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманої від позивача позики належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 35000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 1995,00 грн. пені, 493,50 грн. інфляційних витрат..

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 493,50 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1 Договору, у випадку невиконання п. 5.1 Договору, Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі 0,05% від суми наданої позики за кожен день прострочення її повернення.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1995,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 374,89 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестінтер»(01030, м. Київ, вул Б.Хмельницького, 31, ЄДРПОУ 32162630) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд-2000»(01030, м. Київ, вул Б. Хмельницького/І.Франка, 31/27, ЄДРПОУ 30778312) 37488,50 грн. заборгованості за договором про надання безвідсоткової позики №1-ФД від 22.01.2009, з яких 35000,00 грн. основного боргу, 1995,00 грн. пені, 493,50 грн. інфляційних витрат, крім того 374,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 25.12.2009